Доброго ранку, Ніно!
цитата:
ДУЖЕ ПОГАНО ПЕРЕНОШУ КРИТИКУ НА РОБОТІ, ЯК З ЦИМ ВПОРАТИСЯ?
На Ваше питання є відповідь. Вона не така проста і точно не одношарова.
Перше: треба навчитись відрізняти конструктивну критику, на меті якої благородна ціль - допомогти працівнику подолати недоліки і навчитись робити правильно, від критики, що несе в собі приниження, знецінення і тому подібне(!)
Для цього існує другий крок: співставляти слова і дії критики із власними цінностями, бажаннями, потребами, обізнанністю щодо роботи та існуючих правил.
Третє: намагатись шукати конструктивне зерно в критиці, щоби використати його собі задля покращення навичок та взаємодії з колегами. Щоправда, іноді тим зерном і не пахне.
Ну, і, звісно, має бути межа, через яку Ви не дозволите будь-кому переступити у намаганні своєю критикою Вас принизити і образити. Ані начальству, ані старшим за віком або більш досвідченим колегам. Йдеться про самоповагу та уміння обстоювати свою гідність та свої інтереси.
Розумію, такий підхід матиме наслідки, причому не завжди приємні. Тому питання, яку ціну готова сплачувати людина заради збереження почуття самоцінності? Чи готова вона захищати власні психологічні кордони, витримувати емоційний тиск конфронтації, різного роду утиски або ж навіть втрату роботи?
Якщо ж примусити себе постійно ковтати необ'єктивну критику, тобто придушувати свої природні автентичні емоційні реакції, то є ризик провалитись і загрузнути в болоті депресії, зневірившись в людях, і,зрештою, втратити себе.
цитата:
Я в шоці від цієї ситуації і в мене просто немає слів .
Розкажіть, в шоці - це про які почуття? Обурення? Образу? Пригнічення? Сором? інше?
Як зазвичай Ви ставитесь до спроб Вас критикувати, наприклад, батьками? Родичами? Друзями?
Пропоную переглянути відео на цю тему.
Критика. Как реагировать
https://upsihologa.com.ua/audio-video-469