Дякую Вам за відвертість. Отже, мої припущення вірні.
Ви пишете "Мать постоянно как будто пыталась ее уличить в каком то зле когда досматривала,хотя человек был больной старый слепой и не вставал".
Ця ситуація з мамою та бабусею дуже показова у сенсі того, як проявляються непрожиті дитячі травми. Коли ті, хто не задіяний в безпосередньому сценарії стосунків можуть відсторонено бачити ніби абсурдність ситуації "человек был больной старый слепой и не вставал", тобто, не міг, апріорі, завдати якоїсь шкоди навіть, якщо б хотів це зробити. Але ті, хто знаходиться у найближчих стосунках і отримав з дитинства у цих стосунках травми, реагують через призму застарілого болю. Думаю, що саме так сприймала поведінку своєї мами, а Вашої бабусі, Ваша мама, коли була маленька, сприймала як невидиме зло, яке бабуся їй приносила. Думаю, що і з пияцтвом дідуся не все було так просто. Адже, коли чоловіки не отримують від жінки жіночої енергії ( а це енергія щастя та радості), тоді намагаються цей дефіцит компенсувати і, або шукають втіху в обіймах іншої, або ж намагаються закрити проблему за допомогою горілки. Енергія радості, щастя та любові має солодкий смак. Горілка женеться з цукру або буряка і також має солодкий смак, але ерзац смак дурману. Певне, спеціально ніхто нічого не робить, бо навіть по це не здогадується, як правило, це все відбувається автоматично.
Судяси з усього, стосунки бабусі та дідуся - це взаємозалежні стосунки "жертви" та аб'юзера. Де "жертва" та аб'юзер періодично міняються ролями. Тобто, зовні "жертва", на рівні емоцій, почуттів та реакцій може бути ще більшим аб'юзером, аніж той, хто п'є та дебоширить, як це не дивно. Адже, чоловіча агресія дуже помітна, вона фіксується агресивною маскулінною поведінкою. Тоді як жіноча агресія практично невидима, особливо, для самої жінки. Це образи, претензії, критика,
страхи, постійне невдоволення, істеричні крики та плач. Власне, такий вид аб'юзу Ви і самі відчули на собі від матері. Але в стосунках жінки з чоловіками такий аб'юз набагато сильніший. Адже, жінки за своєю природою у 6 разів психо-емоційно потужніші за чоловіків і у чоловіків немає жодного шансу захиститися від такої агресії на психо-емоційному рівні. І тоді чоловіки, щоб врятувати собі життя починають пити, іти до іншої жінки або ж навіть битися (що не є виправданням, але.. не маючи можливості захиститися емоційно, захищаються тим способом, який дала їм природа - крик, погрози, фізична сила). І знову ж таки, це все відбувається автоматично, несвідомо та імпульсивно, відповідно закладеним природою механізмам захисту та взаємодії.
Саме тому так важливий процес психо-емоційної сепарації з мамою, що формування Вашої самодостатності ( не плутати з самостійністю) розв'яже ті больові кармічні вузли, які невидимо тримають людей неймовірним душевним болем, який не проходить лише збільшенням зовнішньої відстані в стосунках. Власне, дуже показовим став факт того, що Ваша мама також намагалася зовні "втекти", поїхавши від батьків, але... Думаю, що і зараз зі своїм болем не впоралася. Який "глушить" душевною черствістю і навіть не усвідомлює, що поводить себе так само, як поводилися її батьки, знущаючись один над одним і над нею в дитинстві.
А судячи з усього, Ви до цих пір перебуваєте в середині родової проблеми.