Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Стан, близький до нервового зриву, аж ніяк не завжди призводить до таког...»
Питання від: nik999 Вік: 34

Батьки налаштовують дитину проти мого вибору

Я за кордоном зняла квартиру з батьками. У мене є дитина. Я не хотіла, але вони мені твердили що так я зможу скласти грошей більше і вони допоможуть з дитиною посидіти щоб я мала вільний час. Дуже мило говорили і були дуже добрі. Я погодилась і пізніше дуже про це пожаліла.

Коли я з\'їхала на окрему квартиру з дитиною. Вони спочатку мене звинувачували що я на старість залишила їх. Я не спорю тільки повторяю одну фразу я свій вибір зробила. По перше жила я з дитиною в одній кімнаті дитині вже 10 років. Тепер я зняла квартиру і дитина маю власну кімнату. Правда квартира старенька але чиста.

Батьки тепер дитині кажуть, не мені, а ми тобі купили нове ліжко нові меблі які ти так хотіла, а тут у тебе все старе кажи мамі щоб назад до нас повертались. Коли ми жили разом, їм все було не так, все я робила не так . Для чого вони це кажуть дитині? як дитині правильно на це відповідати? і як мені поступити в цій ситуації ?мені це дуже не подобається, спорити з ними це просто не можливо
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго ранку!
цитата:
Для чого вони це кажуть дитині?

Та ви й самі знаєте, для чого. Ось же ваші слова
цитата:
ми тобі купили нове ліжко нові меблі які ти так хотіла, а тут у тебе все старе кажи мамі щоб назад до нас повертались.

Їм без вас сумно. Після вашого переїзду вони втратили можливість нарікати вам, мовляв, все робите не так.
Окрім всього вони відчули, ніби ви їх залишили напризволяще у поважному віці
цитата:
мене звинувачували що я на старість залишила їх.

Тепер хочуть відмотати події назад.
Отже, їх мотиви відомі і зрозумілі.

Щодо
цитата:
і як мені поступити в цій ситуації ?мені це дуже не подобається, спорити з ними це просто не можливо

Можливо, варто так і казати, які їхні дії вам не подобаються, чим саме не подобаються, яке це має наслідки для дитини і т.д.
Намагайтесь бути ввічливою по формі і твердою у власній позиції по суті. Не ви створюєте конфліктну ситуацію. Проте й розпалювати багаття на майбутнє - погана перспектива. Дайте їм і собі час звикнути до нової реальності, адаптуватись до наявних змін.

Ви, безперечно, маєте право на своє власне життя і свій особистий простір(!)

Буде бажання - зверніться до психолога на індивідуальну зустріч (онлайн), аби розібратись з наявними сумнівами і думками.

Відредаговано автором 17-11-2025 10:28:34

Вітаю,
Ви не конфліктуєте - ви захищаєте свою автономію і своєї дитини. Ви маєте повне право жити окремо, навіть якби у вас була ідеальна квартира, і навіть якби не було дитини. Окрема квартира - це не зрада. Це розвиток.
Ваші батьки плутають ролі, де вони - бабуся та дідуся для онука, а ви- мама. А діти мають жити з батьками.
Чи є у них інші сенси в житті окрім виховання дітей? Для чого їм потрібна дитина вдома? Ви їх дитина, а не онук. І їх дитина вирісла, а вони не відпустили.
"Ми тобі купимо нове ліжечко" це пряма маніпуляція і спробу "підкупити" дитину, адже маніпулювати дитиною легше ніж дорослою. Навіщо це робити? Вони не отримали від вас бажаної реакції, тому шукають слабкіший канал впливу,
для них повернення до спільного життя означає відчуття влади, «свого порядку», контролю над вами, повернення своєї значимості, через дитину вони сподіваються викликати у вас почуття провини. Це не про турботу. Це про спосіб втримати стару звичну модель стосунків де ви слухняна.
Нажаль, це дуже погані речі для вашої дитини, адже створюють внутрішній конфлікт та напругу ніби потрібно обрати "сторону" між мамою та бабусей та дідусем.
Я б рекомендувала зберігати позицію дорослого у взаємодії з ними. Ви хочете автономії, це здорове бажання. Не пояснюйте чи виправдовуйтесь зайвий раз перед ними, будь-які пояснення для людей, які не готові чути, тільки підсилюють їхній вплив.
«Ми живемо окремо. Крапка».«Будь ласка, не втягайте дитину у розмови про житло». Захищайте.

Окреслюйте межі в розмовах. «Про житло ми не говоримо. Якщо тема піднімається — я завершую розмову». І дійсно завершувати: «я піду/переведу тему/поговоримо потім». Це буде припиняти симбіоз, до якого вони Вас запрошують.

Підтримувати контакт з дитиною та пояснювати: «Бабуся і дідусь можуть сумувати, тому кажуть такі речі. Але рішення про житло приймаю я. Це не твоя відповідальність».
Погоджуюсь з колегами, батьки не змогли внутрішньо відпустити Вас в ваше власне доросле життя і намагаються "повернути все, як було ", бо так їм зрозуміло, зручно, це вкладається в їх "систему координат " "як воно має в житті бути".
В їх "системі координат " немає місця відокремленню Вас від них, хоча саме так відбувається процес розвитку і Вас, як Дорослої особистості, і ваших стосунків з батьками, які не можуть залишитись на тому ж рівні, як були, коли Ви були дитиною.

Ви можете пояснити і батькам і дитині одне й теж- суть того, що відбувається.
Можливо, різними словами, враховуючи вік.
Бажано - бережно та з повагою до почуттів кожного, чітко означивши всі кордони, але не "видаляючи" почуття з пояснень, (наприклад, "я вас дуже люблю і вдячна за вашу турботу, але я хочу будувати своє власне життя, при цьому я буду поруч, коли буде потрібна допомога " - звісно, Ви краще знаєте, які слова можна підібрати).
Дитині важливо бути впевненою, що вона ніяким чином НЕ несе відповідальності ні за почуття бабусі і дідуся, ні за ваші. І що вона має право в спілкуванні, як тільки відчує, що їй неприємно/важко/ сумно/не знає, що робити/...- сказати, бабусі/дідусю/мамі "я відчуваю, що не можу розібратись в ваших складностях, тому вибачайте, всіх люблю, але "вихожу з поля", вирішуйте на рівні дорослих всі ваші питання ".
Добрий вечір!
Батькам важко прийняти ваш вибір, тому вони і намагаються вплинути на вас через дитину замість того, щоб говорити напряму. Ваше рішення жити окремо - здорове, важливо що вам це більше підходить і ви дали дитині власний простір і собі теж. Конфлікт із батьками в такій ситуації це очікувана реакція на вашу автономію.
Що з цим робити?
перше - зняти тиск із дитини. Дайте їй просту фразу: "Це питання до мами, я це не вирішую". Це захистить її від того, щоб бути посередником між дорослими.
Друге - це перевести розмову назад у дорослий простір, спокійно попросив батьків не обговорювати такі речі з дитиною, а говорити про це з вами. Так ви поступово повернете відповідальність туди, де вона має бути, й збережете свою автономію та спокій дитини.
Для чего родители так делают? Скорее всего, чтобы вернуть контроль, чтобы чувствовать себя нужными.
Спорить тут правда не поможет. Тут скорее вопрос личных границ и того, чтобы вы не оправдываясь, не заискивая, не уговаривая, озвучили то, как вам комфортно общаться, взаимодействовать и что бы живете отдельно и так, как считаете нужным. Границы необходимы для того, чтобы общение было здоровым и не из-под палки, руководствуясь чувством вины или долга, а потому что хочется. А хотеться будет тогда, когда вам будет комфортно в этом общении. А сложно почувствовать комфорт, когда общаются манипуляциями. Неприятно и злит.

По поводу дочери, то честно ей объясните, что да, вы не сходитесь с родителями во взглядах на то, как вы должны жить. Но вы взрослый человек и сами принимаете решения.
И важно, чтобы вы и правда не смотрели на родителей с позиции маленькой девочки, которая должна что-то доказывать, оправдываться или заслуживать одобрения родителей.
Им что-то не нравится - имеют право. Но вы имеете право не слушать претензии и общаться на равных.
...
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Очень похоже на нарциссическое манипулирование. Родители-нарциссы часто пытаются манипулировать ЧЕРЕЗ кого-то, не только напрямую. В данном случае через ребёнка. Так как ребёнок в их представлении - слабое звено и его можно продавить. Вас они продавить пытались, но Вы, молодец, из под их влияния стали выходить. Они тогда включили план Б - влияние через ребёнка.
Вы им нужны в качестве ресурса (в том числе и эмоционального) и того, кто будет их досматривать - сиделки.
Отсюда и всё попытки, чтобы Вы до конца не вышли из под контроля.
А критика Вас и обвинения только подтверждают их нарциссичность.
Вот, почитайте статью об этом. Возможно узнаете своих родителей в описании:
Як визначити у себе (чи інших) наявність нарцисичної частини?
https://upsihologa.com.ua/yak-viznachiti-u-sebe-nayavnist-narcisichno-05-02pavelbasan.html
И если это так, то Вам важно понимать, что просто так они отпускать Вас не будут. Но всё равно, и для собственного спасения как личности, и для спасения ребёнка, от них нужно уходить.
А ребёнку объяснять особенности бабушки и дедушки, мягким языком, без перехода границ, нейтрально, но называя все вещи своими!!! именами: эгоизм - эгоизмом, манипулирование - манипулированием, навязывание своего - навязыванием. Пусть ребёнок научиться в этом разбираться. На будущее пригодится - ведь подобных людей хватает в мире и нужно научиться их считывать и обезвреживать их негатив.
При возможности рекомендую работу с психологом, разбирающимся в данной теме (так как тема нарциссов - специфическая).

Відредаговано автором 18-11-2025 02:01:45

...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.