Стосунки, чоловік, свекруха

Доброго дня.
Не можу розібратися в ситуації.
Проживаємо з чоловіком у свекрухи. Є складнощі у стосунках, і дійшло до того, що якогось разу так накипіло, що я вже не змогла стримати себе та обзивала її і посилала. Не вважаю свою поведінку чимось хорошим, нормальним чи ефективним - розумію що накипіло і відреагувала на ситуацію, яка мене ошелешила (був важкий тиждень, того дня я зробила дуже багато справ, і тут ввечері вона зробила мені зауваження за одну непомиту каструлю, коли я відреагувала різко, вона почала мені докоряти моїми батьками, і далі вже пішли грубі слова з мого боку). Чоловік в цій ситуації став захищати свекруху та нападати на мене. Потім він мені сказав що він би мене захищав, якби я спілкувалася з його мамою з повагою, хоча - раніше і коли я була терплячою і податливою, і коли намагалась спокійно аргументовано їй пояснити свою позицію, і коли просто чоловіку говорила що турбує і просила розібратися - він не захищав і не поставив межу. В цій ситуації наче чоловік разом зі свекрухою як одна команда виставляють мене винною і поганою. І не враховують що з боку свекрухи не було до мене людяності й поваги, як би я себе не вела, з боку чоловіка не було постановки чіткої межі нашої сім'ї.
Я з свого боку вкладала гроші і час щоб створити нормальні умови для сім'ї щоб жити в цьому місці, бо зрозуміла що чоловік не хоче жити на квартирі чи старатися мати щось своє. Але він це припідносить так - що наче по іншому неможливо і що ми не можемо жити на квартирі через те що я мало заробляю (хоча за всі роки нашої сім'ї я і деякі періоди заробляла більше чоловіка, і вкладала в сім'ю кошти якими мені допомагала моя родина, і багато зусиль та часу в побут, ремонти).
Чоловік каже що я не вмію спілкуватися, що могла у тій ситуації просто спокійно сказати щось - що не можу зараз, чи що завтра помию каструлю, чи щось таке ще. Але справа не в тому що я не хотіла, я справді не могла на той момент відреагувати по іншому. Хоча я би не хотіла так розмовляти і взагалі я б воліла не спілкуватися зі свекрухою взагалі ніколи. Зараз я з нею взагалі не розмовляю, мені це здається єдиним умовно безпечним варіантом існування тут. Щодо чоловіка, бувають періоди нормальних стосунків з ним коли ми щиро спілкуємося, щось робимо разом, є емоційний контакт, а буває відчуття наче це клон свекрухи, біля якого я маю бути в ролі цілковито поганої і винної людини. Зараз є такі моменти, що чоловік приходить з роботи і свекруха йому каже список справ - це дратує.