Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Якщо я піду на ризик, то можу втратити твою схвалення. Якщо я втрачу тво...»
Питання від: mio Вік: 16

умер домашний питомец, как справиться с чувством вины и потери?

вчера мою собаку сбила машина, она лежала под магазином возле нашего дрма 2 часа(мы в частном доме живём, и её до этого тоже немного подбивали, но там только лапка была подвернута. но вчера был просто ад, я пришла к маме с одеялом и мы понесли её домой на руках, пока мама пошла менять деньги чтобы поехать с ней в больницу я сидела с ней и не давала ей вставать. мы ели нашли клинику, и нам сказали что у неё ужасное состояние, ей 12 лет, и наркоз она не переживёт, у неё была контузия лёгких и более 40 процентов кожи повреждено(и на ране была грязь, а она достаточно объёмная) мы попросили промыть её рану, но нам сказали что не факт что она выживет если сделать операцию, и даже если обрабатывать ей раны или что-то вкалывать это ей не особо поможет. нам сказали что есть выход - к сожалению, усыпить её чтобы она не мучалась. Со мной эта собака была 12 лет, мне было невероятно больно это слышать и я просто вышла из клиники, я не хотела видеть как они это делают. И сейчас, у меня очент сильное чувство вины что я не была с ней в этот момент, мне очень тяжело и я досихпор не могу принять этот факт, мне очень одиноко без неё, дома будто пусто:(( я плачу второй день и только на час максимум успокаиваюсь. как избавиться от чувства вины, и отпустить утрату?(
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю. Щиро співчуваю вам, це справді дуже важке випробування. І провина, яку ви проживаєте зараз, в суміші з горем - це, на жаль, доволі частий супутник у подібних ситуаціях... Універсального способу як прожити цю втрату - його не існує. Це дуже індивідуально -тим паче ви провели з ним довгі роки( Мені хотілось би сказати вам що ви не винні в тому, що сталося, і ви намагались допомогти, і протрималися ви тоді рівно стільки скільки змогли. Проте оця суміш може ще тривати якийсь час. Оця "незворотність" - дуже важко дається(. Ви можете з кимось ділитись вашим станом і не лишатись з ним наодинці? Чи є хтось поряд, родичі, друзі? які розуміють і співпереживають вам? Якщо є якісь речі тваринки - іграшки - миски, тощо - і якщо вони на видному місці - можна на якийсь час прибрати їх кудись, якщо вам стане так трохи простіше, або віддати у притулок. (Чому я кажу на якийсь час? Іноді після важкої втрати ми можемо замислитись або про волонтерство, або з часом навіть про іншу тваринку, якій потрібна чиясь любов і будинок. Але зараз ці предмети - будуть лише посилювати і без того важкий стан ) Звичайно, волонтерство, або заведення когось ще - це не вилікує біль від втрати. Проте коли горе стає не таким гострим - а пусті кімнати все ще нестерпні - тоді бажання дарувати комусь турботу можуть дещо зцілити. Але якщо у вас не виникне такої ідеї з часом - це теж абсолютно нормально. Також, якщо у вас є сили і можливість - іноді спробуйте бувати в нових місцях, які не нагадують вам про вашу втрату. Допомогти може також спілкування з іншими людьми, які проходили через подібний досвід, можливо навіть онлайн. Якщо ж стан буде погіршуватись - тоді має сенс звернутися до фахівця. Сил вам! І ше раз щирі співчуття.
Доповнення від автора питання ·
Большое спасибо вам :(( я стараюсь говорить об этом с друзьями и родителями, они утешают меня и говорят "так лучше" и все такое, но почему-то меня это просто не успокаивает. Мать когда все случилось словами намекала что виновата почему-то я, наверное из-за этого эта мысль так въелась мне в голову.
Нікіта Гайдаш — психолог
Нікіта Гайдаш психолог
м Біла Церква ·
Прийміть мої співчуття.

Погоджуюсь з колегою вище. І від себе можу додати, те що Ви в той момент вийшли із клініки — Ви таким чином поспілкувалися про свій особистий стан! Ви вже нічого не могли подіяти, а все що Ви могли зробити для собачки — Ви вже зробили.

Відчуттям провини мозок намагається хоч якось взяти контроль над ситуацією, і тим самим прожити цю біль.
...
Здравствуйте...

Сочувствую вам... это всегда очень тяжело...

" Мать когда все случилось словами намекала что виновата почему-то я, наверное из-за этого эта мысль так въелась мне в голову." - да именно так и есть - вам мать внушила вину. А что именно она говорила вам?
А ваша мать часто вас обвиняет в чемто? Какие у вас с ней отношения?
Она тоже по своему не справилась с шоком, и стрессом и на вас вылила свой негатив - обвиняя вас.
Всегда легче когото обвинить... чем на себя взять ответственность!

Собачку очень жалко... но тут врачи наверное правы... все же есть сумма факторов когда - только так, и не иначе.
Возраст у нее уже был не слабый - (по нашим меркам это уже старость).
А еще вопрос, если у вас частный дом - то есть забор ?
Как так, что собака оказалась на улице у магазина? Или она убежала со двора?

Ну и вы конечно, сейчас в сильном стрессе и горе... потому вам так тяжело... вы просто не смогли с этим справится психологически и эмоционально ( отсюда вина у вас ... еще видимо может думаете - а может еще можно было сделать чтото для спасения да?)
Но с такими событиями, мало кто сразу справляется и выдерживает - позвольте чувствам быть - пусть они выходят... позвольте горевать... не замыкайте в себе это все... плачете - плачьте...
Но и про заботу о себе тоже не забывайте ( хотя бы по мелочам - покушать, помыться, поспать)
Сон лечит нервную систему хорошо.
Ну и может вам сейчас успокоительные пропить не мешало бы - но это пусть родители с вами решают.
Тут только со временем полегчает...
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.