Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 1 година тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 1 година тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 3 години тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: Имя Вік: 31

Не можу себе відчути як раніше. Не можу нормально жити далі.

У шлюбі 10 років, 3-е дітей. Відносини вцілому гарні. Є мінуси, такі як відсутність такої емоційної близькості, яка мені була б достатньою. Але я розумію, що кожен по-своєму проявляюлюбов і я бачу, як сильно він мене любить. Дуже багато робить для мене і дітей.
Проблема в наступному.
Півтора роки назад я дізналась, що чоловік дивився різні відео з привабливими жінками на ютуб( з прозорим одяглм, чи просто вулична мода, примірка білизни і тд) не кожен день, але періодично. Я була вагітна і через сильний токсиклз інтиму у нас майже не було. Спершу дуже засмутилась через це, він сказав, що більше цього робити не буде, якщо я цього хочу.
Через те, що він не визнав це як щось не те, не порядне чи ще якесь по відношенню до мене, я постійно намагалась пояснити, чому мене ранить, що саме мені не так, чому це так сильно мене засмутило,чому я вважаю, що це не добре для наших відносин. І стикалась з тим, що скільки б я не пояснювала - він не розуміє, він слухає, але не чує, не відчуває мене.
Час йшов, а мені не ставало легше, я почала дуже багато про це думати, аналізувати, намагатися зрозуміти, чому він дивився, що за цим для нього, що йому в мені не вистачало. Сам він на всі ці питання відповідав, що всього вистачало і не знає, чому дивився.
Десь через 2 місяці щоденних сліз і страждань, я в своїх обдумуваннях прийшла до висновку, що причиною цих переглядів була моя холодність, безініціативність і здебільшого відсутність інтересу до сексу з чоловіком.
Вирішила, що зараз ми налагодим цю сферу регулярним сексом, поповненням гарної білизни і йому не буде хотіти дивитись.


Через півроку я побачила, що знов дивився, не багато, не такі відверті, як це було до першої розмови, але дивився.
Мені це пояснив тим, що думав, що ми розмовляли за певну категорію, а не про всі відео з жінками.
Після певної розмови я запитала "ну тобі вцілому хочеться дивитись на оголених жінок?" на що він відповів "Так. Не так що прям хочется, але подивився б, якби я включила"

З цього моменту в мені щось обірвалось, я зрозуміла, що те, що я вважала вирішеной проблемой, не працює. Що що б я не робила, скільки б сексу не було, скільки б білизни не було, йому все одно хочеться дивитись на інших жінок.
Я відчула дуже сильний біль. Розчарування, відчай,образу. Думки, що мене йому не достатньо, що я не достатньо бажанна, сексуальна, унікальна для нього,раз він хоче дивитись на інших.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
З цього часу я перестала відчувати себе так як раніше, перестала відчувати щастя і любов як раніше. Я не можу відчути себе бажаною як раніше. Що б чоловік не робив, що б мені не говорив, я не можу відчути себе як раніше. Я почала дивитись на жінок на вулиці, на пляжі, в рекламах, я почала їх помічати більше ніж раніше, я почала постійно пильнувати, куди і скільки часу чоловік дивиться на вулиці, чи затримує на клмусь погляд. В мені все стискається від будь яких тригерах, що нагадують ті відео. Почала слідкувати, які пісні він слухає, чи не дивиться кліпи про жінок. Контролювати історію перегляду. Щоразу в мені щось стискається, коли є в полі зору зображення чи жінка.
І навіть якщо він не дивиться, то я, знаючи що хотів би, не можу з цим. Тобто факт того, що він вже це не робить мене не заспокоює. Наявність бажання для мене трагедія. Я не можу не думати про це. Я не можу не порівнювати себе. Одна думка, що чоловіку це сподобалось би, викликає у мене біль. Спогади, що казав не буде дивитись, а подивився, викликає біль.
Я передивлялась історію ютуб разів 10, щоразу намагаючись зрозуміти, що він в них бачив, що в них такого, чого йому в мені не було достатньо. І в мене немає відповідей. Раціонально я бачу інакше, що це норм дивитись на інших і норм знаходити ще когось гарним окрім мене, але эмоційно я з цим жити не можу. Були навіть думки "якщо я помру, тоді він зрозуміє наскільки мені боляче?"

Питання до психологів наступні:
Що саме може викликати такий сильний біль?
В мене відчуття, що мені зрадили, хоч я і розумію що це не так. Відчуття, що я недостатньо для нього класна, раз йому хочеться дивитись на інших.
Чому в мені не може одночасно ужитись раціональне бачення і ось ця чуттєва частинка?
Чому прошло вже 1.5 роки, а мені ще боляче?
Вас турбує, що чоловік дивиться на інших жінок. Але це нормально.
Це означає, що з гормональною системою Вашого чоловіка все гаразд. Це природно розглядати людей. І за цим розглядом не завжди є сексуальний інтерес чи бажання змінити партнера.
Організм чоловіка так влаштований, що навіть за наявності коханої жінки представник сильної статі звертає увагу на інших привабливих представниць жіночої статі. Якщо чоловік нікого не помічає, то, можливо, він фізично нездоровий. Або більше віддає перевагу чоловікам.
Ми живемо у просторі інших чоловіків і жінок — і цілком нормально, що і Вашу, і його увагу можуть привернути особи протилежної статі. Що стоїть за цим? Інтерес. Цікавість. Це інстинктивний, фізіологічний процес. Новизна, естетика, краса - завжди привертають увагу .
Ми дивимося на яскраві об'єкти, картини. І якщо поміркувати, адже нічого критичного немає в тому, що ми дивимося на гарного актора чи актрису на екрані телевізора. Але чому Вас турбує, якщо замість картинки Ваш чоловік дивиться на інших жінок, адже дивитися не означає шукати іншого партнера.
Якщо чоловіки дивляться на вродливих жінок, то це відбувається несвідомо. Це як розглядати малюнки в журналі. За цим немає жодної потреби, крім естетичного насолоди. І більшість чоловіків розуміють, що якщо у стосунках все влаштовує, вони не стануть їх «руйнувати» заради швидкоплинного флірту чи «нових пригод».
А зараз я хотіла б переключити Вашу увагу на себе. Вам стане набагато спокійніше, якщо Ви зрозумієте, що Ваші «гострі реакції» на чоловіка та прагнення проаналізувати його поведінку може говорити про Ваш стан невпевненості.
Ви забуваєте, що він вибрав Вас, одружився з Вами, дуже багато робить для Вас і дітей… — судячи з того, що Ви пишете, Ви важливі для нього.
Але Ви сама порівнюєте себе з тими, на кого чоловік дивиться. І тоді є привід поміркувати над тим, що Ви думаєте про себе. Чого не вистачає у Вашому житті? Зверніться до фахівця, щоб розібратись у собі.
В основі ревнощів часто лежить «комплекс неповноцінності», відчуття власної залежності від партнера, бажання, щоб інший насичував вашу самоцінність. Але в цьому місці Ви завжди будете провалюватись у відчуття «якщо він дивиться на інших — я недостатньо хороша для нього» або «він недостатньо хороший для мене, якщо йому недостатньо дивитися тільки на мене».
Для чоловіків це абсолютно нормально – дивитися на жінок. Це так само природно, як для Вас зробити вдих і видих.
Якщо чоловік не дивиться на інших жінок, це може виникнути з низки причин.
Він уже надто старий.
У нього переважають жіночі гени.
Він щойно займався сексом 6 годин поспіль без перепочинку.
Він мав травму голови.
Має психічні відхилення.
Доброго ранку!
цитата:
Що саме може викликати такий сильний біль?

По-перше, хочу виразити вам слова співчуття і підтримки.
А, по-друге, допомогти відкрити природу вашого емоційного стану та душевного болю, зокрема.
Яким чином? Звернувши увагу на ваше власне сприйняття проблеми та її оцінку. Мені, здається, що ви дуже близькі до істини. Більше того, непогано себе усвідомлюєте, адже зазначаєте -
цитата:
В мене відчуття, що мені зрадили

Це перша складова - відчуття зради. Хоча на раціональному рівні
заявляєте
цитата:
розумію що це не так.

Тобто, можна припустити, що відчуття зради йде з глибин вашої особистості, з рівня підсвідомості. З якихось дуже ранніх переживань і спогадів. Це окреме питання. І торкатись його варто у безпосередній співпраці з психологом...

Наступне -
цитата:
Відчуття, що я недостатньо для нього класна

В цьому випадку ви чорним по білому зазначаєте - я не дуже в собі впевнена, сумніваюсь у власній цінності і привабливості.
Іншою гранню цього феномену може бути ваша схильність визначати свою цінність в залежності від того, як її підтверджує або не підтверджує чоловік(!) Тобто не ви сама, а інша людина.

В широкому контексті часто жінки впадають у залежність, віддаючи чоловікам роль арбітрів своєї привабливості. За ними, а не за собою, на жаль, залишають останнє слово. Знов-таки, ця модель формується і тягнеться з ранніх періодів життя людини, з характеру відносин в родині, з настанов і поглядів значимих осіб, передовсім, батьків.

цитата:
Чому прошло вже 1.5 роки, а мені ще боляче?

Зрозуміло, чому - проблема ж не була вирішена: вами на психологічному рівні, чоловіком на рівні виконання обіцяного(!)

Тому варто звернутись до фахівця, аби розібратись грунтовно і знайти шлях до покращення свого стану.
Доброго дня.
Зазначу — все, що ви відчуваєте, це реакція нервової системи на подію, яку вона сприйняла як загрозу близькості й безпеці у стосунках. В її основі — емоційна травма прив’язаності.
Коли ми перебуваємо в стосунках, є внутрішнє очікування, що партнер бачить нас як головну, єдину у сфері романтики та сексу. Перегляд таких відео в момент вашої вразливості (вагітність, токсикоз, відсутність інтиму) міг сприйнятися психікою як сигнал: «Я для нього не єдина, я не достатньо цінна, він може мене покинути».
Тут спрацьовує не тільки логіка, а й первинна емоційна частина мозку (амигдала), яка реагує не на факти, а на відчуття безпеки й важливості. Вона може “залипати” у стані тривоги, і тоді біль відтворюється знов і знов навіть після того, як загроза зникла.

Чому відчуття схоже на зраду, хоча розумом ви розумієте, що це не так?
Це пов’язано з механізмом емоційної інтеграції.
Є два рівні сприйняття:
Раціональний — розуміє, що чоловік не мав фізичної зради
Емоційний — сприйняв ситуацію як втрату ексклюзивності та небезпеку для близькості.
Ці два рівні можуть жити “паралельно” і не перетинатися. Тому логічні пояснення не знімають біль, бо травмована частина мозку не реагує на логіку — їй потрібен досвід безпеки і новий емоційний досвід, щоб “перезаписати” сприйняття.

Чому біль не проходить навіть через 1,5 роки?
Травма зберігається тому що:
Було недостатньо емоційної підтримки від партнера в момент болю. Він слухав, але не давав того глибокого розуміння, яке вам потрібно, тому мозок не отримав “заспокійливого сигналу”.
Ви повертаєтеся до тригерів (перевірка історії переглядів, аналіз жінок навколо), і кожен раз мозок думає, що загроза досі актуальна. Це утримує нервову систему в стані настороженості.
Постраждала самооцінка , і тепер кожен натяк на “порівняння” з іншими жінками сприймається як підтвердження власних страхів.

Що може допомогти:
Емоційна реконструкція з партнером — не стільки пояснення, скільки досвід, де він показує вам, що ви для нього унікальна. Це може бути робота в парі з сімейним психологом.
Обмеження тригерів — поступова відмова від перевірок і порівнянь, бо вони підтримують біль.
Відновлення власної цінності — через особисті інтереси, роботу з тілесністю, розвиток сфер життя, де ви відчуваєте себе сильною і бажаною не лише у стосунках.
Робота з психологом по зціленню травми привʼязаності.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384162 для Ирина Константиновна

Добрий вечір! Дякую за відповідь.
"Але чому Вас турбує, якщо замість картинки Ваш чоловік дивиться на інших жінок, адже дивитися не означає шукати іншого партнера."

В мене є впевненість, що він має цінності, які не допускають зради. І в мене немає страху, що він шукає іншого партнера. Мені боляче, що йому хочеться дивитись на інших. Для мене одна ступінь інтересу це побачити, коли проходить мимо жінка і подумки визнати, що гарна, а інше діло відкривати відео, щоб побачити більше, довше. Це вже щось робити спеціально, щоб це бачити більше. Задіває мої почуття саме ось це милування не мною, а іншою. Мене б не так засмутило, якби я дізналась про маструбацію і перегляд порно эпізодично(коли я не можу закрити фізіологічну потребу) Бо це мною сприймається як заради збудження, а ось це милування - це наче якась конкуренція мені. Що він обрав не мною захоплюватись і милуватись, а іншими. На них час витратив, а не на мене.
Що він не знайшов шлях задоволтнити свою потребу в сім'ї, а добрав цих эмоцій на стороні. Направив цю сексуальну енергію не на покращення нашої інтимної сфери, а поза шлюбом.
Я питаю, що чому ти мені не купував прозорий одяг чи білизну, якщо тобі це подобається? На що він сказав, що не думав про це. Мені і це образливо. Що йому не мене у цій білизні хотілось бачити, а саме інших. Хоча він ніколи мені ні в чому не відмовляв, якщо я хотіла щось купити. Машину мені купив, про яку я мріяла, за цей рік в Карпати тричі возив, бо мені там сподобалось. На діях він усе робить для мене, навіть потреби мої для нього важливіші за власні, я так бачу і відчуваю. Але це все мене не повертає в стан "до".
Якесь розчарування. Я сама собі придумала ілюзію "що я така класна, що йому навіть дивитись ні на кого не може хотітись" і тепер я без цієї ілюзії не можу жити.


"І тоді є привід поміркувати над тим, що Ви думаєте про себе."

Раніше вважала себе дуже гарною та привабливою. Дивилась у дзеркало захоплено, маю довге доглянуте волосся, спортивне підтягнуте тіло, в нас різниця 12 років, і я раніше вважала себе для нього наче нагородою і трофеем, що я така молода красива, що йому завжди буду надзвичайно цінною і гарною.
А тепер я дивлюсь у дзеркало і плачу постійно, і думки "що йому не вистачало"
Також відчайдушно намагалась відчути себе бажаною через покупку нового одягу, білизни, і в моменті мені це піднімає настрій, надихає, але завжди закінчується розчаруванням, що це все не те, це все не працює, і новою хвилею відчаю.


Ось це все, що Ви пишете про чоловіків, що це нормально дивитись - я це все саме так і розумію з раціональної точки зору, але я рік намагалась собі це пояснювати, було відчуття що я ось-ось знайду "ключик", що я ще трохи і зрозумію щось таке, що принесе полегшення. Але цей момент не наступав. І далі я за допомогою психолога зрозуміла, що ніякі пояснення мені не допоможуть, ніякі пояснення не повернуть стан "до" бо я жила у ілюзії. І ось в той момент я відчула таке горе, наче хтось помер. В моєму житті я втрачала найріднішу бабусю, але і тоді я так сильно не плакала.

"
Але в цьому місці Ви завжди будете провалюватись у відчуття «якщо він дивиться на інших — я недостатньо хороша для нього» або «він недостатньо хороший для мене, якщо йому недостатньо дивитися тільки на мене»."
Ось це саме так і відчуваю, і те що мене не достатньо, і те що я в ньому розчарована, що він мене не вартий, не оцінив по достоїнству, раз дивився.

Я бачу у собі ознаки тривожно типу прив'язаності, а також деякі ознаки співзалежності.
Але це загострилось саме після цих відео.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384166 для Володимир Анатолійович

Добрий вечір! Дякую Вам за відповідь.
"Зрозуміло, чому - проблема ж не була вирішена: вами на психологічному рівні, чоловіком на рівні виконання обіцяного(!)
З його боку вже виконається обіцяне. Але в мене залишився біль від" непочутості" з першого разу. З одного боку я усвідомлюю 50% відповідальності за те, що саме я йому говорила. Але так само 50% він був недостатньо чуйним до мене, щоб зрозуміти і не робити більше цього.
Там ситуація не однозначна. Бо були відео більш відверті, а були просто про жінок. І він так зрозумів, що мене засмутили саме ті відверті. (але чим далі, тим більше мене непокоїли усі відео про жінок, чим далі, тим ця категорія, яка тригерить, ставала більш обширною)
І коли він дивився знов, то це були якісь короткі відео по 5-10 секунд, де жінки чи прости гарні, чи з декольте, чи в купальнику. І цих відео було 18 за 3 місяці. З одного боку я його виправдовую, з іншого це була не білизна і прозорий одяг. Тобто я допускаю, що він не до кінця мене зрозумів, що саме мене непокоїть.

А зі своїм психологічним станом я розбиралась з психологом, дуже йому вдячна, але він припинив співпрацю частково через власні обставини, а частково, бо не зміг допомогти з основним моїм запитом "сильні переживання щодо тих відео"
І я зараз відчуваю себе розібраною на частинки, ми дуже багато розбирались з тим, що може стояти за відео, що з дитинством, що у відносинах вцілому. Багато працювала, щоб чути себе, але саме переживання через відео не пройшли. І вони сильні, в мене іноді тремор від думки, наприклад "раптом чоловік тепер на аліэкспрес дивиться еротичну білизну, бо це такий спосіб подивитись, який ми не обговорювали."
Бо як він дивився сети діджеєк, то я вирішила, що він таким чином" легалізував "перегляд жінок. Що він дивиться тепер на жінку під виглядом музики.

І я хочу знайти спеціаліста, який мені жопомоєе, але боюсь, що ми знов будемо розбиратись з різними сферами, але саме через відео переживання залишаться.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384168 для Оксана Юрьевна

Добрий вечір! Дякую дуже за відповідь.
Мені відгукується Ваше бачення, що потрібно пережити новий емоційний досвід.
Я зараз працюю над налагодженням емоційного контакту з чоловіком. Це виснажує, він емоційно не такий відкритий як я. А мені здається, що саме чуйність до мене, дасть мені відчуття безпеки, яка необхідна
Ви пам'ятаєте злу мачуху з казки про мертву царівну, яку найбільше на світі цікавило питання «Я на світі наймиліша»?
Та сторона Вашої особистості, яка любить і яку кохають, схожа на Царівну, інша ж, на жаль, на злу Мачуху, яка отруює стосунки з чоловіком.
Спробуйте уявити їх. Якщо пам'ятаєте, молода Царівна живе, ні з ким не порівнюючи себе, і ніякого дзеркальця в неї немає, воно їй не потрібне. У Мачухи ж справжній роман — не з чоловіком, а з дзеркалом: З ним одним вона була добродушною, веселою.
У Вашому випадку зацікавлений погляд чоловіка на «іншу» подібний до неприємного повідомлення чарівного дзеркала, про те. шо Царівна найміліша. Усвідомте, що Ви любите в ньому – саме Його чи його захоплення? Підступність Вашої внутрішньої Мачухи в тому, що вона приписує чоловікові властивість дзеркальця – об'єктивність. А йому подобаєтеся саме Ви, хоча він може оцінити красу і десятків сторонніх жінок.
Те, що робить нас для когось єдиними, не виводиться з наших переваг — це взагалі не нам належить. І найголовніше — прямо вплинути на цю увагу ми не можемо. Ніякі наші досконалості та недоліки не мають прямої дії на душу і тіло іншої людини, яка бачить нас саме так, а не інакше.
Пам'ятаєте, що зробила Мачуха? Розбила дзеркальце і вирішила знищити Царівну.
Отже, у вас є підстави для занепокоєння — про стосунки, контакт, взаєморозуміння, але не про параметри «ідеально доглянутої жінки». Доглянута зовнішність – це чудово, але вона не впливає на глибину прихильності до нас, що робить люблячий погляд таким чарівно необ'єктивним.
Доброго ранку!
Я вдячний вам за розгорнуту відповідь, відкритість і намагання вирішити проблему, яка виявилась складною і такою, що не піддається звичним способам розв'язання.
Менше з тим, зважаючи ось на це ваше налаштування
цитата:
І я хочу знайти спеціаліста, який мені жопомоєе, але боюсь, що ми знов будемо розбиратись з різними сферами, але саме через відео переживання залишаться.
важко уявити собі успішний результат. Ви наче не вірите, що наявні і тривалі переживання щодо відео зміняться на якісь інші.
Більше того, ніби десь в глибині прагнете їх зберегти. Для чого? Яка в них цінність?
Це питання для вас. Для підсилення вашої здатності більше покладатись на себе, на свою чутливість і уважність до власних внутрішніх процесів.
Не лише психолог перебуває у ролі дослідника, а й ви так само(!)

На мою думку, у дослідженні важлива структура і доречні питання. Тому пропоную знайти відповідь, що ж насправді завдає вам болю, адже у мене більш-менш чіткого розуміння так не виникло?

Схиляюсь до думки, що обов'язково необхідно враховувати тло, на якому зовні проявилась проблема. З доступної мені інформації відомо, що ви відчували - стосунки лише в цілому гарні. Натомість проблеми вже існували -
цитата:
відсутність такої емоційної близькості, яка мені була б достатньою

Це ж про невдоволення та про пошук причин, що призвели до фактів з Ютубу.
І не кажіть, що те відкриття/викриття сталося випадково. Ви шукали пояснення... і знайшли.
Ви засмутились і просили чоловіка цього більше не робити. Однак, давши обіцянку, він продовжив свої відвідування Ютуба.
А далі ви стикнулись
цитата:
скільки б я не пояснювала - він не розуміє, він слухає, але не чує, не відчуває мене.


Ось це дуже важливий нюанс
цитата:
Час йшов, а мені не ставало легше, я почала дуже багато про це думати, аналізувати, намагатися зрозуміти, чому він дивився, що за цим для нього, що йому в мені не вистачало. Сам він на всі ці питання відповідав, що всього вистачало і не знає, чому дивився.

Причини цікавості чоловіка ви шукали в собі, а він - він, на жаль, НЕ БУВ з вами щирим(!) Не може або не вміє бути відвертим - важко сказати.

Як би ж він з повагою до вас і бажанням покращувати та зміцнювати зв'язок між вами поділився
цитата:
причиною цих переглядів була моя холодність, безініціативність і здебільшого відсутність інтересу до сексу з чоловіком.
, то подальший перебіг подій, ймовірно, протікав би в іншому руслі.

Я не знаю, чого йому забракло. Можу припускати, що в нього вже склалася установка, мовляв, з цим аспектом навряд чи можна щось зробити. І тому активувався пошук компенсаторних способів надолуження дефіциту відповідних вражень.

Зрештою ви пережили втрату певної частини своєї ідентичності -
цитата:
за допомогою психолога зрозуміла, що ніякі пояснення мені не допоможуть, ніякі пояснення не повернуть стан "до" бо я жила у ілюзії. І ось в той момент я відчула таке горе, наче хтось помер.

Дуже болючу втрату, яка підштовхнула зайти на підступний грунт зибучих пісків власної уяви
цитата:
в мене іноді тремор від думки, наприклад "раптом чоловік тепер на аліэкспрес дивиться еротичну білизну, бо це такий спосіб подивитись, який ми не обговорювали."
Бо як він дивився сети діджеєк, то я вирішила, що він таким чином" легалізував "перегляд жінок. Що він дивиться тепер на жінку під виглядом музики.


Отже, схоже, стикнувшись з проблемою обмеженої відкритості, певної недовіри, вам обом не вдалось спільними узгодженими зусиллями та діями її подолати.
Тому вихід, на мою думку, полягає у поверненні на кілька кроків назад, щоби перепрожити з новим усвідомленням і з новим ресурсом певну кризу спільного існування.
Так ви зможете рухатись далі, позбавившись емоційного тягаря взаємної нечутливості і дотримання схеми, мовляв, головне, аби зовні усе виглядало добре. А деяких неприємних аспектів взаємин краще не чипати. А їх-таки варто чипати(!), прибираючи завали і перешкоди на шляху.

Відредаговано автором 15-08-2025 10:41:11

Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384176 для Володимир Анатолійович

Добрий день!
Відкриття справді сталось випадково. Він підключився випадково до трансляції на телевізор свого акаунту з телефону, будучи в цей момент в іншій кімнаті. я в цей час шукала мультик дітям в історії, який дивились напередодні.
До цього в мене не було жодної думки знаходити таким чином якісь пояснення. Чи перевіряти історію перегляду. В мене була 100% впевненість, що його просто не можуть цікавити інші таким чином, щоб дивитись відео про інших жінок. І коли я це дізналась, то я не могла це взагалі вмістити це у свою голову. Наче сталось щось таке, з чим я не зможу жити,усвідомити.
Мене у відносинах все влаштовувало, навіть аспект недостатньої емоційної близькості раніше сприймався так, що ми різні у нас різне сприйняття всього,це було для мене не критично. А саме після ось цих відео і неможливості "достукатися" в мене виникла більш гостро проблема нечуйності до мене.
Тобто такий пошук, що зі стосунками не так, він відбувся як наслідок, коля я дізналась про відео.
З одного боку в мене є переконання, що якби у відносинах все було добре і все його влаштовувало, то він не дивився б. З іншого, що дивитись на жінок норм для чоловіка. Де ця межа, коли це норм, а коли це свідчить, що чогось бракувало?
Адже з його слів, все було добре і всього вистачало. І взагалі зі мною наче не пов'язано.




А він дійсно не може сказати, чому дивився, він каже, що це так само як відео про машини, але це ж не означає, що йому масла в моторі не вистачає. Що його перегляд не означає, що йому в мені щось не так. І що він по-іншому це спиймає. Дивився і дивився, нічого не запам'ятовуючи і не аналізуючи.

Ви зазначаєте, що він не був щирим. Але він у свою чергу вважає, що його все влаштовувало. А я в свою чергу, що якби так, то він би не дивився на інших.


"важко уявити собі успішний результат. Ви наче не вірите, що наявні і тривалі переживання щодо відео зміняться на якісь інші."

Я дуже хочу, щоб це змінилось. Іноді здається, що якби він щиро визнав, що йому шкода, що це мене ранило, то це могло б усе змінити. А йому шкода, але тільки як я його питаю.
Він не вибачився, що знов дивився. Це я в своїй уяві йому наче другий шанс дала.
На словах цього всього немає. Хоча на діях він дуже уважний до мене. Але стосовно вирішення тієї проблеми у нього наче ресурс вичерпаний. Він дуже багато зі мною розмовляв, але його терпіння завжди менше, ніж того, що мені було б досить, щоб заспокоїтись. До того ж, коли мені ще боляче, я іноді стикалась з тим, що він говорив "ну скільки вже можна?" він наче не здатен зрозуміти, що це все для мене.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384176 для Володимир Анатолійович

Також він казав, що йому простіше цього не робити(не дивитись), чим розбиратись, що як і чому він дивився, йому не цікаво з цим розбиратись і він не бачить сенсу.
цитата:
Також він казав, що йому простіше цього не робити(не дивитись), чим розбиратись, що як і чому він дивився, йому не цікаво з цим розбиратись і він не бачить сенсу.

Схоже на те, що він вибірково щось не бачить або не хоче бачити, бо тоді доведеться, розібравшись, щось важливе визнавати.

До речі, на вашу думку, обіцяти і не робтити обіцяного теж простіше?

Куди, питається, ось цю вашу "знахідку" діти
цитата:
я в своїх обдумуваннях прийшла до висновку, що причиною цих переглядів була моя холодність, безініціативність і здебільшого відсутність інтересу до сексу з чоловіком.
?
Невже робити вигляд, що цієї обставини вашої реальності чималий час не існувало?

Цікаве ваше бажання і припущення -
цитата:
Іноді здається, що якби він щиро визнав, що йому шкода, що це мене ранило, то це могло б усе змінити. А йому шкода, але тільки як я його питаю.

Воно між іншим свідчить, що уявлення про межі допустимого/прийнятного/умовно нормального по деяких питаннях між вами відчутно різняться. В такому разі, звісно, можна стати на позицію, навіщо це обговорювати і взагалі чипати. Набагато ж простіше знайти виправдання та удавану втіху, ніби ми різні(!) Та от незадача - біль від того не проходить.

Відредаговано автором 15-08-2025 13:51:39

...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384184 для Володимир Анатолійович

"Схоже на те, що він вибірково щось не бачить або не хоче бачити, бо тоді доведеться, розібравшись, щось важливе визнавати."
Так, я це бачу так, що проблеми у інтимі були, але йому це складно визнати, бо тоді доведеться зняти маску "все добре, ти в усьому мене задовільняєш" і реально щиро мені сказати, що йому не вистачало сексу, не вистачало моєї ініціативи, щоб почувати себе бажаним і тд. А далі стикнутись з тим, що моя реакція на це може бути різною від "Давай щось змінювати" до образи, що я йому не така. А також довелося б розбиратись, чему у мене немає такого бажання, як раніше, і можливо визнавати, що він в свою чергу також на це впливає. Даді розбиратись, як покращити відносини, щоб це бажання з моєї сторони збільшилось.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384184 для Володимир Анатолійович

"До речі, на вашу думку, обіцяти і не робтити обіцяного теж простіше?"

Якщо брати до уваги усі інші обставини нашого життя, то він людина, яка завжди тримає слово і виконую обіцяне.
Але саме у цій ситуації, я так думаю, що він настільки не хоче себе почувати винним, що знайшов виправдання свєму вчинку. А також, якщо визнати, що він зробив щось не те, то це визнати щось, що протиріччіть його поглядам на перегляд відео. А саме, що нічого в цьому такого не було.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384184 для Володимир Анатолійович

"Куди, питається, ось цю вашу "знахідку" діти"

Я йому пояснювала, що якщо ти мені не можеш пояснити свої мотиви перегляду, то це залишає мені простір для здогадок, припущень, інтерпретацій, фантазій. І мені від цього боляче, бо я з ними залишаюсь одна. І мені досі неясно, чому ти це робив.
На що він каже, що я б з задоволенням тобі відповів, якби я сам розумів, що мені давали ті відео.


І ще зараз проблема для мене у тому, що я коли питаю, чи хотів би він і зараз дивитись? Він відповідає, що ні. Але я думаю, що це саме через мою таку реакцію. Що тепер, якби він і хотів, але не робив, то він би мені у цьому не зізнався. Бо простіше сказати, що ні, чим розбиратись, що за цим бажанням стоїть. Я надто багато і довго намагалась про це говорити і з'ясовувати
цитата:
Даді розбиратись, як покращити відносини, щоб це бажання з моєї сторони збільшилось.

бажаннями важко керувати. Проте є умова - без обопільної згоди рухатись в цьому напрямку пара тягне проблему з минулого через теперішнє у майбутнє. Як на мене, такий собі сценарій.

цитата:
Але саме у цій ситуації, я так думаю, що він настільки не хоче себе почувати винним, що знайшов виправдання свєму вчинку.

Необов'язково винним, достатньо узяти відповідальність на себе.

цитата:
А саме, що нічого в цьому такого не було.

Ця "легенда", скоріше за все, уже не працює.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384184 для Володимир Анатолійович

"я в своїх обдумуваннях прийшла до висновку, що причиною цих переглядів була моя холодність, безініціативність і здебільшого відсутність інтересу до сексу з чоловіком.

?
Невже робити вигляд, що цієї обставини вашої реальності чималий час не існувало?"

Але ж це мої припущення і пояснення. Коли я говорю про це чоловіку - він не згоден. Бо каже, що його все влаштовувало. І він не думав раніше, що щось йому не так
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384176 для Володимир Анатолійович

"Дуже болючу втрату, яка підштовхнула зайти на підступний грунт зибучих пісків власної уяви
цитата:
в мене іноді тремор від думки, наприклад "раптом чоловік тепер на аліэкспрес дивиться еротичну білизну, бо це такий спосіб подивитись, який ми не обговорювали."
Бо як він дивився сети діджеєк, то я вирішила, що він таким чином" легалізував "перегляд жінок. Що він дивиться тепер на жінку під виглядом музики."

Саме так. У мене є переконання, що якщо просто прибрати відео і нічим це не компенсувати, то ця потреба так і буде не закритою і буде знаходити" вихід" через щось інше, чи то сети діджеєк, чи то розглядання білизни на сайті, чи ще чимось. Тому ось те, що ми не розібрались у потребах, мене залишає у страхі, що вона буде реалізованою несвідомо ще чимось, що може мене ранити.
Вітаю.
«Мені відгукується Ваше бачення, що потрібно пережити новий емоційний досвід.»
А як на рахунок інших пропозицій ( обмежити тригери та зосередитись на собі)?
Мені здається логічним, коли в тебе болить, не сипати туди сіль. Але, то мені. Чому вам потрібно знову й знову робити собі боляче? Це ж ілюзія, що якщо ваш чоловік повністю розкається, відмовиться від інтернету та купить собі кнопковий телефон , ви заспокоїтесь. Бо, проблема не зовні, а в середині вас. Так, ваш чоловік дивився відео, так, це відбувалося в дуже незручний час, він своїми діями зробив вам боляче. Але, ви обговорювали ситуацію, він зрозумів, що вам це не приємно й намагається більше вас не засмучувати. Здається, інцидент вичерпаний, But, no.
Ви повертаєтеся до цієї теми й робите боляче собі самі, своїми фантазіями, ходите по колу, з кожним разом звужуючи його. Ви не тільки намагаєтесь контролювати поведінку чоловіка, а й його думки та бажання. Нібито від цього залежить ваш спокій та щастя. А , насправді, це залежить в більшій мірі від вас, ніж від чоловіка. Коли людина не має стійкої емоційної бази всередині себе, вона цілком покладається на увагу партнера, як єдине джерело своєї унікальності та власної цінності. Тому, будь- яке зменшенні цієї уваги, сприймається як втрата себе, бо немає інших джерел підтвердження своєї значущості.
А якщо цінність базувалася на:,
« я раніше вважала себе для нього наче нагородою і трофеем, що я така молода красива, що йому завжди буду надзвичайно цінною і гарною.»
Тоді мова йде не просто про «крах ілюзій «, а про втрату себе. Це вже про інший рівень « трагедії « й відповідно, інший рівень почуттів. Тому й не дивно, ваше бажання повернути все як було « до», бо це про можливість знов стати собою.


«Тому ось те, що ми не розібрались у потребах, мене залишає у страхі, що вона буде реалізованою несвідомо ще чимось, що може мене ранити.»
Ранити вас може не те, що ви не розібралися в потребах та їхня несвідома реалізація, а те, що ваша внутрішня емоційна нестабільність викликає емоційну залежність від чоловіка . Тому, будь яка « неувага» з його боку , буде вас ранити.
Щоб позбутися цієї проблеми необхідна серйозна робота над собою, а не над чоловіком.

В чому ваша цінність для чоловіка, крім того, що ви молода та вродлива?
В чому Ваша цінність для себе?
В чому ваша цінність для дітей?

Відредаговано автором 15-08-2025 22:36:47

цитата:
У мене є переконання, що якщо просто прибрати відео і нічим це не компенсувати, то ця потреба так і буде не закритою і буде знаходити" вихід" через щось інше, чи то сети діджеєк, чи то розглядання білизни на сайті, чи ще чимось. Тому ось те, що ми не розібрались у потребах, мене залишає у страхі, що вона буде реалізованою несвідомо ще чимось, що може мене ранити.

Через, це ви, здається, займаєтесь самопрогармуванням з нетагивним змістом. На жаль, ані логіки, ані здорового глузду в цьому занятті нема. Ні, не зовсім так. Логіка болю, якому доступна лише зовнішня сторона, там, безперечно, є.
Та що, зрештою, викликає біль? Чому реальність, що вийшла назовні, відбирає спокій?
Частково через шок, спричинений крахом ілюзій, про які вже йшлося. А ще через неможливість сприйняти чоловіка з його болісною для вас правдою -
цитата:
Після певної розмови я запитала "ну тобі вцілому хочеться дивитись на оголених жінок?" на що він відповів "Так. Не так що прям хочется, але подивився б, якби я включила"

Виявилось, що він такий(!) Не такий, яким його було зручно бачити тривалий час. Та, думаю, ви і раніше щось помічали, відчували, проте воліли якось обходити ті нюанси.

цитата:
НЕ МОЖУ СЕБЕ ВІДЧУТИ ЯК РАНІШЕ.

Мудрий Геракліт наголошував, що не можна увійти в одну й ту саму воду двічі. На сьогодні ви розумієте, які сили формують ваше бажання відчути себе як раніше? Можливо, причина в тому, що надто важко опанувати себе і визначить у реальності, що змінилась?

цитата:
НЕ МОЖУ НОРМАЛЬНО ЖИТИ ДАЛІ.

Спробуйте навести хоча б три найважливіх умови, яку відкриють вам шлях для життя далі?
Жити далі - поняття розпливчасте. Цінно уявляти ЯК жити далі. Щодо цього, який образ для вас буде бажаний?
...
Доповнення від автора питання ·
Добрий вечір! Дякую за відповідь!
"А як на рахунок інших пропозицій ( обмежити тригери та зосередитись на собі)?"

Обмежити тригери мені чомусь складно. Я сама не знаю, навіщо себе раню.
Приведу Вам приклади:
1) Спочатку я думаю, знайду в усій цій ситуації якийсь ресурс, щось позитивне. Передивлась вкотре всю історію, заскрінила дівчат у гарному одязі. Далі передивилась з чоловіком разом, щоб він сказав, де саме одяг його увагу привернув. (цим я вже себе ранила, бо як він казав "далі", я робила висновок, що йому не одяг сподобався, а сама дівчина) далі знайшла таку саму сукню, купила. Але носити її не можу, бо це все нагадує. Тобто спочатку я думаю, що роблю зось краще для себе, а виходить ще більше раню.

"Мені здається логічним, коли в тебе болить, не сипати туди сіль.Але, то мені. Чому вам потрібно знову й знову робити собі боляче?"

Я сама хочу це зрозуміти. Я дійсно помічаю, що я сама більше і більше розглядаю, помічаю жінок, переглядаю історію, наче щочь ще не додивилась, щось не помітила, щось не зрозуміла, від чого стане легше.

" Це ж ілюзія, що якщо ваш чоловік повністю розкається, відмовиться від інтернету та купить собі кнопковий телефон , ви заспокоїтесь."

Виходить, що мене не заспокоїло те, що він вже не дивиться. Якщо уявити, що я маю 100% гарантію, що і не буде - це теж не заспокоює. Наразі для мене також проблема у тому, як ми ділі розмовляли з приводу цього всього. Він був недостатньо чуйним до мене. І тепер кожне непорозуміння у якихось інших питаннях для мене гагадування того болю, коли я не могла "достукатись"

"Бо, проблема не зовні, а в середині вас. Так, ваш чоловік дивився відео, так, це відбувалося в дуже незручний час, він своїми діями зробив вам боляче. Але, ви обговорювали ситуацію, він зрозумів, що вам це не приємно й намагається більше вас не засмучувати. Здається, інцидент вичерпаний, But, no."

Виходить, що не зовсім вичерпаний. Бо мені необхідно, щоб він розказав мені, навіщо він це дивився(а він не знає), також визнав, що неправий і вибачився через те, що дивився знов. Також був не достатньо чуйним до мене, коли мене щось турбує. Бо ця нечуйність в інших ситуаціях, нагадує як я не могла достукатись до нього з приводу відео.


"Ви повертаєтеся до цієї теми й робите боляче собі самі, своїми фантазіями, ходите по колу, з кожним разом звужуючи його. Ви не тільки намагаєтесь контролювати поведінку чоловіка, а й його думки та бажання."

Так, я бачу це бажання контролювати не тільки дії, а й думки, я розумію що це не нормально і що це неможливо.
Я складала список із усіх моїх" не можна", не з точки зору логіки, а з внутрішніх установок і своїх відчуттів зараз, то це читати страшно. Це просто абсурд, я це визнаю і розумію. Там є, наприклад, такий пункти "не можна згадувати з інтересом жінку", "не можна хотіти дивитись будь-які відео чи зображення, якщо їх ціль демонстрація жіночої краси та сексуальності"
Я розумію, що це брєд, але на рівні почуттів це так. І я хочу відчувати по-іншому. Не тільки розумом думати логічно, раціонально і по-дорослому, а щоб це було моє відчуття відповідне зсередини.

" Нібито від цього залежить ваш спокій та щастя. А , насправді, це залежить в більшій мірі від вас, ніж від чоловіка. Коли людина не має стійкої емоційної бази всередині себе, вона цілком покладається на увагу партнера, як єдине джерело своєї унікальності та власної цінності. Тому, будь- яке зменшенні цієї уваги, сприймається як втрата себе, бо немає інших джерел підтвердження своєї значущості.
А якщо цінність базувалася на:,
« я раніше вважала себе для нього наче нагородою і трофеем, що я така молода красива, що йому завжди буду надзвичайно цінною і гарною.»
Тоді мова йде не просто про «крах ілюзій «, а про втрату себе. Це вже про інший рівень « трагедії « й відповідно, інший рівень почуттів. Тому й не дивно, ваше бажання повернути все як було « до», бо це про можливість знов стати собою."


Так, відчуваю, що світ рухнув. Неможливо словами описати, який масштаб проблеми для мене.

«Тому ось те, що ми не розібрались у потребах, мене залишає у страхі, що вона буде реалізованою несвідомо ще чимось, що може мене ранити.»
Ранити вас може не те, що ви не розібралися в потребах та їхня несвідома реалізація, а те, що ваша внутрішня емоційна нестабільність викликає емоційну залежність від чоловіка . Тому, будь яка « неувага» з його боку , буде вас ранити.
Щоб позбутися цієї проблеми необхідна серйозна робота над собою, а не над чоловіком.

"В чому ваша цінність для чоловіка, крім того, що ви молода та вродлива?
В чому Ваша цінність для себе?
В чому ваша цінність для дітей?"

В тому, що я гарна дружина, любляча, уважна, турботлива, гарно виконую свої обов'язки у нашій родині.

В тому, що я цікава, маю свої хоббі, в моєму вмінню досягати цілі, в тому що я мала багато років булімію і власними силами з нею справилась 6 років назад, прийшла до здорового харчування, спорту та здорового тіла, яким задоволена.

Для дітей у тому, займаюсь їх розвитком, уважна до їх емоцій та потреб
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384212 для Володимир Анатолійович

"Через, це ви, здається, займаєтесь самопрогармуванням з нетагивним змістом. На жаль, ані логіки, ані здорового глузду в цьому занятті нема. Ні, не зовсім так. Логіка болю, якому доступна лише зовнішня сторона, там, безперечно, є.
Та що, зрештою, викликає біль? Чому реальність, що вийшла назовні, відбирає спокій?
Частково через шок, спричинений крахом ілюзій, про які вже йшлося. А ще через неможливість сприйняти чоловіка з його болісною для вас правдою -
цитата:
Після певної розмови я запитала "ну тобі вцілому хочеться дивитись на оголених жінок?" на що він відповів "Так. Не так що прям хочется, але подивився б, якби я включила"

Виявилось, що він такий(!) Не такий, яким його було зручно бачити тривалий час. Та, думаю, ви і раніше щось помічали, відчували, проте воліли якось обходити ті нюанси."


Так, я не можу тепер його прийняти. Як це змінити?
З минулого була одна ситуація, яка вплинула на довіру, він переписувався з дівчиною, коли ми вже були у відносинах, це було 11 років назад, він вибачився і змінив свої кордони у даному питанні. З того часу видалився з соц. мереж і не давав жодного приводу для ревнощів, ні з ким більше не спілкувався. Я досі його не пробачила. Чи може це посилювати біль через те, що ці відео для мене це інтерес до протилежної статі? Чт може я щоб пережити тоді ситуацію, як раз в той момент створила собі ілюзію моєї унікальності для нього, щоб продовжити відносини не зважаючи на переписку?

"цитата:
НЕ МОЖУ СЕБЕ ВІДЧУТИ ЯК РАНІШЕ.

Мудрий Геракліт наголошував, що не можна увійти в одну й ту саму воду двічі. На сьогодні ви розумієте, які сили формують ваше бажання відчути себе як раніше? Можливо, причина в тому, що надто важко опанувати себе і визначить у реальності, що змінилась?"

Якщо я зрозуміла правильно, то відчути себе як раніше я хотіла, бо з цією ілюзією я втратила частину себе. А цю частину я сформувала не з власних опор, а із залежності від чоловіка. Тому вона хитка і не вічна. І тепер я не маю достатньо власних опор, щоб відчути себе цілісною, цінною, унікальною і тд. Але хибний шлях, створювати їх через іншу людину.

"цитата:
НЕ МОЖУ НОРМАЛЬНО ЖИТИ ДАЛІ.

Спробуйте навести хоча б три найважливіх умови, яку відкриють вам шлях для життя далі?
Жити далі - поняття розпливчасте. Цінно уявляти ЯК жити далі. Щодо цього, який образ для вас буде бажаний?"

У голову відразу приходять думки" щоб чоловік робив/не робив чогось "
Розумію, що це все той же шлях залежності.
1) я хочу жити у відносинах, де я буду відчувати цілковитий спокій, довіру,прийняття. Хочу відносини, де я буду отримувати достатній для мене емоційний зв'язок. Де я відчуваю, що чоловік в контакті зі мною не тільки коли все добре, а особливо, коли мені важко і тривожно. Де я можу розраховувати на підтримку і чуйність від чоловіка. Де ми змогли б краще чути один одного, з повагою і розумінням вирішувати конфлікти.
2) хочу знайти опори, щоб витримувати реалтність, щоб в реальності знайти спокій, а не в ілюзіях. Щоб не створювати нових.
3) хочу відчувати щастя і любов такої інтенсивності як раніше. З розумінням, що в той стан повернутися неможливо, хочу знайти новий, достатній для мене зараз.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384175 для Ирина Константиновна




Добрий день! Дуже дякую Вам за відповідь. Дякую за таку аналогію з казкою. Я бачу, що таке моє ставлення до всього погано впливає на відносини. Я бачу по вчинках чоловіка, що він робить усе і навіть більше, щоб чимось мені допомогти. Можливо не все, але точно те, на що здатен і що вміє.
"У Вашому випадку зацікавлений погляд чоловіка на «іншу» подібний до неприємного повідомлення чарівного дзеркала, про те. шо Царівна найміліша. Усвідомте, що Ви любите в ньому – саме Його чи його захоплення? Підступність Вашої внутрішньої Мачухи в тому, що вона приписує чоловікові властивість дзеркальця – об'єктивність. А йому подобаєтеся саме Ви, хоча він може оцінити красу і десятків сторонніх жінок."
Так, виходить, що чоловіку я віддада вирішальну роль у цьому. Бо його" слово"(а насправді інтерес до розгляжання жінок) стало більш вагомим, ніж моя власна думка про себе. В мене таке враєення, що так було не завжди у наших відносинах, і в попередніх відносинах не було подібного. Про що це може свідчити?
Чоловік це єдиний, хто для мене став авторітетом, раніше у відносинах я хлопців не могла поважати. Чи може бути так, що коли я визнала чоловіка як "достатньо" хорошим, розумним, авторітетним, то я тоді з радістю "приліпилась" до нього, сформувавши залежність? Чи з якої причини нічого подібного в попередніх відносинах не було. Я раніше взагалі не думала навіть, чи дивиться хлопець на інших і все таке.


" Те, що робить нас для когось єдиними, не виводиться з наших переваг — це взагалі не нам належить. І найголовніше — прямо вплинути на цю увагу ми не можемо. Ніякі наші досконалості та недоліки не мають прямої дії на душу і тіло іншої людини, яка бачить нас саме так, а не інакше."

Розумію про що Ви. Що любов неможливо" заслужити " гарною зовнішністю чи ще чимось. І його прихильність жо мене не визначається тим, на кого він ще подивився.



" Пам'ятаєте, що зробила Мачуха? Розбила дзеркальце і вирішила знищити Царівну.
Отже, у вас є підстави для занепокоєння — про стосунки, контакт, взаєморозуміння, але не про параметри «ідеально доглянутої жінки». Доглянута зовнішність – це чудово, але вона не впливає на глибину прихильності до нас, що робить люблячий погляд таким чарівно необ'єктивним. "

На Вашу думку причина мого болю 100% в мені? Чи все ж таки є відсоток, над яким треба працювати разом? Бо в мене є образа на чоловіка, що він не достатньо чуйно віднісся жо мого болю, часом не розумів чи згецінював мої почуття. Я розумію, що він надав ту підтримку, на яку здатен, але мені її виявилось недостатньо.
Яка терапія буде більш корисною для нашої сім'ї? Моя особиста чи звертатися як пара?
Він не проти піти разом. Але я хочу розуміти, що краще
Читаючи все, що Ви пишете, можна зробити висновок, що Ви схильні до аналізу ситуації, робите правильні висновки і, звичайно, зможете впоратися з проблемою, що виникла.
Причина Вашего болю не може бути 100% у Вас.
Не може бути один із подружжя відповідальний за всі проблеми в сім'ї. Можливо, це не пряма вина, але побічно це завжди так: винні обидва. Ми своєю поведінкою створюємо проблемні ситуації.
Щоб відповісти на всі Ваші питання потрібно знати анамнез (історію) вашої родини, особисто Вашу історію
Що стосується консультування, то моя практика і практика колег показала, що дуже ефективно, коли зустріч з психологом відбувається окремо з кожним з подружжя.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384239 для Ирина Константиновна

Дякую за відповідь.
Мій чоловік взагалі далекий від психології і вона йому не цікава. Тож сам він від себе не буде звертатись.
В цей час у парі звертатись він не проти, бо готовий таким чином мене підтримувати і бути поряд.
Чи є у такому випадку сенс нам звертатись обом чи краще тоді мені самій? (але у другому випадку в мене враження, що це тільки я працюю на покращення відносин)
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384239 для Ирина Константиновна

Не дуже зрозуміла формат. Маєте на увазі, що найбільше эфективно, якщо кожен з нас окремо звернеться до різних психолгів? Чи це може бути одна людина, яка буде працювати одночасно з одним і другим, але розділяючи їх?
цитата:
Я досі його не пробачила. Чи може це посилювати біль через те, що ці відео для мене це інтерес до протилежної статі?

На мою думку, пов'язане міцною ниткою. По-іншому, і не могло бути, адже ТА ситуація не пропрацьована. Гештальт не закритий. Джерело сумнівів для тривоги і невпевненості залишилось.

цитата:
Чт може я щоб пережити тоді ситуацію, як раз в той момент створила собі ілюзію моєї унікальності для нього, щоб продовжити відносини не зважаючи на переписку?

Схоже на те. Переписка - це навіть не про мрії, а про реальні кроки, через які людина намагається для себе щось важливе отримати...

цитата:
А цю частину я сформувала не з власних опор, а із залежності від чоловіка.

Велика ймовірність того, що саме так і відбулося.

цитата:
Але хибний шлях, створювати їх через іншу людину.

Це ж свідчення певного прориву у вашому власному розумінні себе. До чого тепер це відкриття вас спонукає?

цитата:
1) я хочу жити у відносинах, де я буду відчувати цілковитий спокій, довіру,прийняття. Хочу відносини, де я буду отримувати достатній для мене емоційний зв'язок. Де я відчуваю, що чоловік в контакті зі мною не тільки коли все добре, а особливо, коли мені важко і тривожно. Де я можу розраховувати на підтримку і чуйність від чоловіка. Де ми змогли б краще чути один одного, з повагою і розумінням вирішувати конфлікти.

Вбачаєте в цьому зусилля і намагання обопільні чи свої, одноосібні?

цитата:
2) хочу знайти опори, щоб витримувати реалтність, щоб в реальності знайти спокій, а не в ілюзіях. Щоб не створювати нових.

Пропоную на цей аспект подивитись ось з якого ракурсу:
- що можна вважати опорою на сьогодні?
- чого бракує і , відповідно, що можна напрацювати/зростити/збудувати в подальшому?

цитата:
3) хочу відчувати щастя і любов такої інтенсивності як раніше. З розумінням, що в той стан повернутися неможливо, хочу знайти новий, достатній для мене зараз.

Новий, достатній для вас зараз - це вже про реалістичність і конструктивний підхід. Він може мати цілком наявні і окреслені в просторі та часі прояви - ваші... чоловіка... ваші спільні... Тож, видається, парні зусилля мають шанси принести гарний результат(!)

Відредаговано автором 18-08-2025 15:19:18

...
«…я мала багато років булімію і власними силами з нею справилась 6 років назад, прийшла до здорового харчування, спорту та здорового тіла, яким задоволена.»
Можете надати більше інформації з цього приводу:
в якому віці почалася?
діагноз ставив психіатр? Який був основний діагноз? Чи була медикаментозна терапія?
скільки років хворіли ?
Як Вам вдалося подолати булімію?
Скільки разів на тиждень ви займаєтеся спортом зараз?
Зможете спокійно зʼїсти тістечко без відчуття провини?

Булімія сама по собі не зʼявляється та власними силами не долається ( в основному). А ось змінити форму контролю ( замаскуватися) може. Й, можливо, ваше бажання контролювати чоловіка- це воно і є. Тому, ви й не можете впоратися, хоча розумієте всю абсурдність ваших « бажань «.
Тоді, треба дивитись, що стоїть за всим цим:частіше за все -тривожний або депресивний розлад , але може бути щось інше.
...
Я мала на увазі, що один психолог спочатку працює з кожним із подружжя. А потім можна працювати із парою.
Спочатку Ви сама можете розпочати роботу з психологом, який Вас підтримуватиме у всьому. Після зустрічі з психологом Вам має ставати легше, інакше немає сенсу у цих зустрічах.
До речі, атмосфера у сім'ї багато в чому залежить від жінки. Коли Ви почнете змінюватися, то це вплине і на чоловіка.

Відредаговано автором 18-08-2025 18:48:11

...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384256 для Оксана Юрьевна

"

Можете надати більше інформації з цього приводу:
в якому віці почалася?
діагноз ставив психіатр? Який був основний діагноз? Чи була медикаментозна терапія?
скільки років хворіли ?
Як Вам вдалося подолати булімію?
Скільки разів на тиждень ви займаєтеся спортом зараз?
Зможете спокійно зʼїсти тістечко без відчуття провини?

Зараз можу з'їсти будь що без почуття провини. І спорт це не "відпрацювання" їжі, якщо Вас це цікавило.
Зараз 3 рази на тиждень силові тренування і розтяжка за настроєм.
Останній тиждень пропустила декілька тренувань через емоційнеюу нестабільність у зв' язку зі спілкуванням тут.
Спорт зараз для мене опора, але шукаю баланс між дисципліною і уважним ставленням до себе.
Булімія була з 16-ти до 25-ти років.
Передісторія така, що в дитинстві я ходила на танці і хлопці пожартували "жир-трест" з того часу я себе вважала товстою, хоча такою не була, судячи з фото,зовсім,була звичайна, середня.
Далі у 16 років я почала набирати вагу, десь кг 5, не так щоб критичео, але ми з дівчатами жили у гуртожитку і всі набрали, всі над цим заморочувались і одного дня мені подруга сказала "що ти їси на нічь, ти себе в дзеркало бачила?" і це був перший раз, коли я пішла "повернути" їжу. Далі було довгих 9 років, де початок був жахливий, коли я навіть яблуко і чай повертала, бо був страх потовстіти, зважувалась навіть після випитої води. А закінчилось тим, що я харчуюсь переважно корисним, але можу їсти все.
За ці 9 років була поступова трансформація, перші 4 роки я навіть не знада, що це хвороба, потім випадково дізналася. Далі вважала, що це гарний спосіб життя, де я можу ні в чому собі не відмовляти і залишатись стрункою. Далі в 21 я завагітніла і почала більш відповідально ставитись до здоров'я. Вже почала привчати себе їсти корисне, але окремо продовжувада їсти інше. Далі народилась дитина і мені стало шкода себе, свого часу на планування прийомів їжі і "повернень" стало шкода грошей. З'явилось почуття провини, що дитину могло сипати на шкідливі солодощі, з' явився страх, що я помру молодою, бо не може стільки років знущання над організмом пройти безслідно. І я почала все більше контролювати себе, щоб хочаб зменшити кількість циклів. Далі мені трапилось відео про орпп, і я вирішила обірвати коло на этапі "покарання себе" через те, що я вирішила намагатись "не повертати", я почала старатись їсти обмежено, іноді виходило навіть з'їсти солодке, але небагато. Іноді не виходило, але я не здавалась і не покидала надію звільнитись від цього. Далі я трохи помішалась на дієтичному, маложирному і тд, на підрахунку калорій і на зважуванні іжі. Але потроху почала їсти усе, що вписувалось у денну норму калорій. Зник страх їсти солодке чи калорійне, далі я почала відходити від підрахунку і зважування. І у 25 років я остаточно закінчила з цим(6.5 років тому)
Тепер я харчуюсь переважно корисним, але можу їсти все, і якщо раніше я думала, що солодке в міру, то зараз я можу і 2 шматки торту з'їсти, якщо захочу без почуття провини і без страху поправитись.
Наприклад, якщо я вдома, то я люблю збалансовану їжу, овочі, фрукти. А якщо ми сім' єю їдемо у подорож, то спокійно їм у мак доналдс, і відношення до нього рівне абсолютно.
До лікаря не зверталась, бо я навіть не знала, що це хвороба, а коли вже дізналась що хвороба, то вирішила, що зможу самотужки це подолати, адже на той час це вже було більш менш контрольовано
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384256 для Оксана Юрьевна

Скажіть, будь ласка, як це може пов'язано бути з контролем над чоловіком, хочу це зрозуміти краще
«як це може пов'язано бути з контролем над чоловіком»

У булімічного контролю та контроля над чоловіком одна суть : ви намагаєтесь впоратися з внутрішнім хаосом і тривогою, створюючи ілюзію контролю. Тобто, це одна і та ж енергія тривоги тільки в іншій формі.
При булімії об’єкт контролю — їжа, тіло, калорії.
У стосунках об’єкт контролю — партнер, його увага, вірність, любов.
І в тому, і в іншому випадку
усередині є страх втрати (контролю над тілом або контролю над стосунками), що є катастрофічно.

Чому відбулося заміщення?
Тому що, не була вирішена глибина проблема: страх бути відкинутою( травма привʼязаності) та низька самооцінка . Ви « працювали» тільки з наслідками ( харчування , спорт, очищення), а не з причиною, тому й відбулася « міграція « симптому.

Підсумок: перехід від булімічного контролю до контролю партнера — це не нова проблема, а той самий психологічний механізм, тільки спрямований на інший об’єкт.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 384307 для Оксана Юрьевна

Я зрозуміла.
І може бути так, що з 25-ти до 30-ти років цей контроль не був спрямований ні на що?
Адже до ситуації, коли я дізналась про відео, я не бажала контролювати чоловіка і булімії вже 5 років, як не було. Чи це може про те, що була, наприклад, реміссія, а далі тригер, який призвів до загострення тривоги?

Якщо я справилась з симптомом булімії, то далі неодмінно знайшлось би ще щось, що я б прагнула контролювати?

Взагалі, якщо брати моє відношення до життя, то я спокійно реагую на те, що щось може піти не за планом. Загалом вважаю, що людина мало чого може контролювати. І як стається щось не за планом, то в мене є переконання, що все йде так, як має бути. Тобто на перший погляд, я б не сказала, що я людина, яка любить тримати все під контролем, чи то може мій весь контроль "йде" на чоловіка?)
Я не можу відповісти на ваші питання, тому що я не знаю вашої історії, чим ви займалися з 25 до 30 років та інше. В мене виникає багато уточнюючих питань, потрібен діалог. В переписці неможливо скласти цілісної карти, все уривками.
Наприклад, це:
«Якщо я справилась з симптомом булімії…»
В мене зразу виникає питання: точно справилась ? І я б почала перевіряти цю інформацію. Бо, я розумію, що ви маєте субʼєктивне бачення ситуації. Й те, що ви вважаєте, подоланням проблеми, може їм не бути.
З іншими питаннями також. Вони потребують перевірки та уточнення.

«…то далі неодмінно знайшлось би ще щось, що я б прагнула контролювати?»
Ні, якби ви працювали з причинами буліміі, а не з її наслідками ( очищенням), можлива б була стійка ремісія ( можливо й повне одужання).

Останній абзац для мене звучить так, що ви не зовсім погоджуєтесь з моєю версією про взаємозвʼязок між булімією та контролем над чоловіком. Якщо моє відчуття вірне, то що для вас означає прийняття цієї думки? Або не прийняття?
Мені здається, що погодившись зі мною, ви вимушені будете взяти всю відповідальність за свої почуття та поведінку на себе. Й вам все ж прийдеться працювати над собою, а це дуже складно та не дуже приємно. Легше звинувачувати чоловіка та його контролювати.
Я не хочу « обілити» чоловіка , як я вже писала. Йому є теж над чим думати та працювати. Але, знов повторююсь, ваша проблема не зовні, а в середині.
Більшість психологів, які вам відповіли, концентрували увагу на проблемах з привʼязаністю та самооцінкою.
Тому, все ж пропоную зосередитись на цих питаннях й робити це не самостійно. Бо, судячи з переписки, ви схильні дуже сильно « відхилятися « від курсу, ну й психологічні захисти ніхто не відміняв.,
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.