Непорозуміння з дитиною-підлітком

Доброго дня.
Схоже, його поведінка суміш підліткового бунту та захисту важливого аспекту його життя. Скоріш за все, куріння електронних сигарет це такий ритуал, який дозволяє йому відчути себе частиною групи, зайняти там певне місце. Відібрати в нього це буде важко. Я бачу три можливості.
1. Налякати. Підібрати декілька випадків з трагічними наслідками та вдало йому донести.
2. Викупити. Якщо є можливість, запропонувати йому щось, чого він хоче на обмін з цією звичкою.
3. Примусити. Тиснути на нього як тільки є така змога.
Третій спосіб дуже не надійний та відбивається на відносинах. Але чомусь трапляється найчастіше.
Перший вимогає від Вас часу та сил. До того ж потребує наявності довірливих стосунків. Можна задіяти когось, до кого він прислухається. Буває дуже дієвим.
Другий - найкращій, на мій погляд, але вимогливий до Ваших ресурсів. Це не завжди гроші, але щось потрібно віддати за це. До того ж, не завжди є таке незадовільнене бажання.

Доброго дня.
Ваше занепокоєння абсолютно обґрунтоване, особливо з огляду на діагноз сина. Водночас, у 14 років підлітки часто експериментують, хоч і розуміють, що це шкодить. Куріння електронних сигарет стало "модним" серед підлітків, а смаки й запахи створюють ілюзію нешкідливості.
Розмови важливі, але одних бесід може бути недостатньо, бо в цьому віці дитина більше орієнтується на однолітків, ніж на дорослих. Що можна зробити:
– Продовжувати говорити, але без тиску — з інтересом до його поглядів. Запитувати: "А що ти в цьому знаходиш? Як ти думаєш, чому це так важливо для тебе?"
– Озвучити свої почуття: "Я хвилююся, бо це небезпечно саме для тебе. Мені не все одно."
– Залучити нейтрального дорослого, якому він довіряє: психолога в школі, сімейного психолога, навіть старшого брата чи друга сім’ї. Іноді дитина охочіше чує когось "збоку".
Якщо спроби не дадуть ефекту, консультація з підлітковим психологом — хороша ідея. Це допоможе знайти спосіб взаємодії, який "достукається" до сина.

Доброго дня!

Як я маю себе поводити і що маю зробити.

Вважаю, ваше занепокоєння цілком виправданим, адже шкідлива звичка та ще й на тлі бронхіальної астми.

При першій розмові з сином, ми просто поговорили. Він сказав, що йому подобається, бо вони смачно пахнуть, і обіцяв більше не курити. Але це повторюється, і не не розумію як на нього вплинути. Чи потрібна йому допомога якась додаткова, тому що мої розмови не допомагають, і проблему не вирішує.

Ви спробували повливати на сина, однак результату це на принесло. І, мабуть, тепер ви відчуваєте себе безпорадною і розгубленою. От на вашу думку, чому ваші спроби не мали успіху? Чим наповнене життя сина останнім часом? Наскільки він відкритий у спілкуванні?
Чи є з боку сина повага до вас? А до чоловіка? До речі, як він зреагував на НОВУ звичку сина?
Ці аспекти важливі, адже неможна щось радити, не знаючи усіх аспектів ситуації і усіх можливих чинників.

Щодо паління. Його можна розглядати як певне відігравання, як спосіб або інструмент, що дозволяє щось отримати на рівні відчуттів, а від зустрічі з чимось неприємним і небажаним УНИКНУТИ. Що спадає на думку у зв'язку з цим? Чого він прагне курінням, а чого уникає?

Як я маю себе поводити і що маю зробити.

Ваші дії можуть бути розумно комбінованими. Ви можете рішуче не сприймати синове паління, проте не розповсюджувати це несприйняття на нього самого як особистість(!)

Ваш син, як і будь-яка людина, і ви, зокрема, теж, має право на пізнання світу, на експеримент, на помилку... і на усвідомлення помилки. Тож дайте собі, передусім, час, аби забезпечити і йому можливість УСВІДОМИТИ його власну помилку. Серце матері вам підкаже, як це зробити найкращим чином.

Відредаговано автором 03-04-2025 09:43:58

Вітаю.
«Як я маю себе поводити і що маю зробити»
Думаю, Ви й так робите достатньо. Можливо, навіть більше, ніж потрібно, бо розумієте чим ризикує ваш син. Але, справа в тому, що він вас «не чує». Для нього вигоди від паління « тут і зараз », більші за страх за своє здоровʼя десь там, в майбутньому. Тому що, в силу віку, в нього ще немає чим ( незріла кора головного мозку) будувати та втримувати складні схеми причино- послідовних звʼязків. Тобто, причин палити багато, а кидати- одна.
Що Вам робити?- шукати підхід. Думаю, краще комбінувати розмови, невеликий тиск, обмін та інше, намагатися будувати новий « стиль» спілкування з сином, розуміючи, що він стає дорослим й так,як було раніше вже не буде. Й , найкраще допомогти в цьому, вважаю, змогла б сімейна терапія, яка направлена на покращення взаємодії в сімʼї, пошук нових шляхів вирішення питань. До того ж, це б показало хлопцю, що ви- сімʼя й вирішуєте проблеми разом, що його думка важлива також.
Індивідуальна робота- за потребою ( для вас обох). Але, я б не пропонувала терапію вашій дитині ( якщо він сам не хоче), щоб в нього не склалося враження, що з ним щось не так і йому потрібно « лікувати голову»

Відредаговано автором 03-04-2025 10:42:49

Доброго вечора!
Ви пишете "Просто я дуже багато часу витратила на пояснення, що курити не можна, у нього є встановлений діагноз бронхіальна астма, и я розумію, що для нього це ще небезпечніше".
Певне, пояснювати потрібно, але... Судячи з усього, для вашої дитини куріння - це певна можливість розслабитися і отримувати задоволення. А від таких речей відмовитися надзвичайно важко навіть дорослій людині, а не те, що підлітку.
Отже, чим більше Ви станете акцентувати увагу на забороні, чим сильніше будете його лаяти, тим менше шансів, що він кине курити. Бо до цього ще може додатися у нього почуття провини і незадоволення собою. А це ще сильніше збільшить його внутрішню постійну напруг, що може призвести до серйозних ускладнень із здоров'ям. Власне, чого Ви так і боїтеся.
Скажіть, а у Вас є схильність до надмірного контролю всього? Чи вмієте Ви сама повністю розслаблятися? Що у Вас з тривожністю?

Відредаговано автором 03-04-2025 18:44:04