Доброго дня Dia!
З того, що Ви розповідаєте про своє дитинство, можна припустити, що у Вас на рівні підсвідомості залишаються непрожиті дитячі травми. Їх неможливо побачити, чи якось до них доторкнутися. Але вони однозначно можуть впливати не лише на Ваш психо емоційний стан в дорослому житті, але і провокувати надмірну сентиментальність. Тобто, робити Вас швидкою на сльози.
Чому? Сльози на мові енергій прийнято називати "дорогою життя". Тобто, якщо всередині "застряг" непрожитий душевний біль, сльози, певною мірою, можуть допомагати цей біль полегшувати, знімати надмірну психо емоційну напругу.
Ви пишете: "Слезы вообще не мои, а чаще всего от сопереживания".
Насправді, сльози в любому випадку Ваші. Коли людина дуже багато пережила, вона стає дуже емпатійною. Тобто, стає здатною відчувати біль інших.
Коли Ви маєте когось поруч, Ви, швидше за все, контролюєте себе, певною мірою "закриваєтеся". Це може відбуватися на рівні рефлексу, як захисна реакція напрацьована з дитинства, коли Ваші почуття ігнорувалися та знецінювалися.
А коли одна - Ви розслабляєтеся і даєте собі право відчувати свій біль.... опосередковано, через біль інших людей... Тобто, у Вашому випадку, біль інших людей відіграє роль певного тригера, який допомагає "виливати" з себе глибоко прихований душевний біль з дитинства...
Я б Вам радила почати працювати з почуттями та дитячими травмами індивідуально. Бо до тих пір, поки блоки та травми будуть "жити", саме вони, а не Ваша свідомість стануть керувати всіма внутрішніми та і зовнішніми процесами.
Відредаговано автором 02-04-2025 16:24:52