Не можу знайти спільну мову з сім'єю

Доброго дня. Зараз перебуваю в дуже пригніченому стані. Я поїхала закордон, зіткнулась з багатьма складнощами які думала вирішу швидко, але вони затягнулись на декілька місяців. Зараз перебуваю в підвішеному стані, тому що не знайшла роботу, нерухомість в якій мешкаю також під питанням, бо закінчується договір оренди, взагалі є думки змінити країну або залишитись і займатись документами, поки ще в думках. Перед від'їздом з країни я залишила мамі своїх двох котів і попросила послідкувати за ними(я повністю сплачую витрати на них), домовились що коли влаштуюсь то заберу їх до себе, але на жаль за 3 місяці не вийшло, тому вони залишились. Мені ніхто і ніяк не допомагає, я всі питання за кордон вирішую сама і це дуже складно, все що я чула це тільки закиди в яких мене засуджують що я щось роблю не так. Зараз в мене багато інших не вирішених питань, мені постійно пише чоловік матері, коли я заберу своїх тварин, бо вони заважають і шкоду роблять. Намагаюсь пояснити, що в мене зараз складності та що мені в цей час немає куди їх забрати, вони наче не розуміють і не чують мене. Наводять мені в приклад сторонніх людей що ось вони виїхали та в них все вийшло. Пояснюю що всі люди різні та у всіх різні починання. Зараз мене турбують тварини, бо я переживаю що з ними там погано поводяться і я не можу пояснити які вони важливі для мене ( що ніяка зіпсована кофта не може бути важлива за котика). Як мені пояснити, важливість тварин для мене та що в мене зараз труднощі та мені треба більше часу для влаштування ніж пів року? Зараз в мене дуже розбитий і пригнічений стан, бо думки не йдуть з голови про тварин і не можу ніяк взяти себе в руки, щоб займатись справами які в мене тут, бо в голові жахливі думки. Хочу поговорити з мамою і не можу підібрати слів.
Вони ніколи не винаймали житло та не вчили іншу мову, взагалі не мають уявлення життя в іншій країні.