Як стрес від війни впливає на поведінку людей?

Що таке стрес?

Це реакція організму на зовнішній подразник нервово-психічною напругою.

У відповідь на зовнішній подразник розгортається відповідна реакція організму.

Стрес починається зі стадії тривоги. Фізіологічними проявами тревоги можуть бути прискорене серцебиття та поверхневе дихання, напруга в м'язах, посилене потовиділення, можливо навіть запаморочення.

Емоції у відповідь стрессор, зазвичай бувають трьох типів: агресія, страх чи пригніченість.

Емоція агресії викликає реакцію агресії («бий»).

Емоція страху викликає реакцію «біжи».

Пригніченість переходить у реакцію «замри» або залишайся там, де ти є.

Згадаймо початок війни – ранок 24 лютого. Країна прокинулася від серії вибухів.

Як реагували люди на такий сильний стрес?

Люди з реакцією «бий» пішли захищати країну від ворожої атаки – йшли у військкомат та записувалися до лав ЗСУ чи територіальної оборони.

Ті, хто відреагував страхом, почали тікати. Згадаймо величезні затори у бік західного кордону. Люди тікали хто куди. Дехто в пориві панічної втечі опинився в набагато гірших умовах, ніж спочатку – потрапив у зону окупації ворога і опинився у підвалах під обстрілами.

Люди, які у відповідь на загрозу відреагували завмиранням або чеканням залишилися там, де були і спостерігали за тим, що відбувається. Хтось потрапив у зону окупації, комусь пощастило більше – ворога було зупинено і місце перебування виявилося відносно безпечним.

Люди різні та реагують на стрес по-різному. Це факт.

Найбільше захоплення та подяку викликають люди, які не розгубилися, а мобілізувалися на захист країни чи допомогу тим, кому гірше. Психологи називають таку форму реакцію стрес Еустресом.

Не можу позбутися емоцій зневаги та засудження до тих, хто втік, особливо до чоловіків призовного віку, які правдами та неправдами опинилися у благополучній Європі, а тепер виставляють у соцмережах фотографії з «дармового» відпочинку.

Не перестаю дивуватися їх невдоволенням тим, що їм забезпечили лише житло та харчування, а «грошей не дають». Хтось щиро обурюється «негостинністю» закордонних родичів або шкодують за залишеними в Україні машинами, без яких тепер незручно діставатися пляжу чи місцевих визначних пам'яток.

Особливо заповзятливі з тих, хто втік, вигадують різні «схеми заробітку» - хто на що спроможний, адже виявилося, що в ситій Європі потрібно працювати, щоб вистачало на розваги, а «вимушеним» переселенцям з України без знання місцевої мови влаштуватися можна лише на низькокваліфіковані роботи – будівництво чи прибирання.

Хтось уже встиг повернутися до України та приєднатися до «дерибану» тут. Особливо боляче читати про факти корупції та торгівлі гуманітарною допомогою. У той час, як наші захисники на фронті стікають кров'ю без мінімальної медичної аптечки, голодують через недопоставлені продуктові пайки, інші наживаються на крові наших солдатів.

У таких людей страх від війни включають реакцію «хпапай, що можеш» про всяк випадок.

Проте найгірше тим людям, які від стресу впадають у ступор та пригніченість. Тривала війна викликає реакцію виснаження організму і може призвести до виникнення чи загострення різноманітних захворювань, що пов'язані зі стресом.

Найкраще, що можна зробити в такій ситуації – це прийняти ситуацію як факт, що відбувся, і робити те, що можливо для вирішення повсякденних проблем: піклуватися про себе та близьких, допомагати тим, кому гірше і по можливості радіти тому, що є.

Дата публікації 2022-09-07 в 16:12:05