Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 8 годин тому: «Доброго вечора lika. Насправді, співчуваю Вам. Бо знаходитися в такому стані напруги - це дуже виснажливо. Отже, потрібно якнайшвидше розбиратися з цим. З того що Ви написали пр»
question author 12 годин тому: «цитата: «Подумайте над вопросом: если убрать все накопившиеся обиды, что сегодня остается между вами?» На данный момент, если убрать шлейф обид. Совместный быт, проживание на одн»
Анна Автонділова
Анна Автонділова 13 годин тому: «Доброго дня! Дуже співпереживаю вам. Схоже, зараз вам дуже важко витримувати той рівень внутрішнього напруження, який виник у зв'язку з цією зміною в вашому житті. Те, що тривожні»

4 поради, як говорити з дітьми про гідність

Батьки й діти

Як говорити з дітьми про гідність

діти
  1. Шляхом від протилежного
    Як би це абсурдно не звучало, але допомогти дитині зрозуміти, як це бути гідним, можна шляхом від протилежного. У житті кожної дитини є моменти, коли вона плаче чи скаржиться батькам на несправедливість, зверхність, агресію, ігнорування, біль, самотність, тощо. Те, що в таких ситуація вона переживає, сигналізує самій же дитині про те, що хтось порушує її особистісні кордони, а цим кордоном є почуття поваги до неї, її цінності.
    Відчуття нікчемності, приниження та образи дають можливість дитині зрозуміти, що таке негідний вчинок, як не варто робити з іншими і коли варто захищати себе. Тоді дитина розуміє, що таке гідність, самоповага та взаємоповага – це коли помічають тебе і твої почуття, з тобою "рахуються" і ти є важливим.
    Потрібно пояснити дитині що ні вона, ні хтось інший не заслуговує на погане ставлення до себе. І навіть, якщо такі ситуації стаються, вона зобов’язана про себе попіклуватися – захистити себе або допомогти іншим.

  2. Виховує оточення
    Найкраще виховувати дітей своїм власним прикладом та поведінкою. Ставлення дорослих до дітей визначає модель поведінки, яку діти будуть втілювати у своєму житті. Навчити дитину бути гідною – означає самому бути гідним. Діти копіюють не лише поведінку, але й цінності та моральні принципи дорослих. Але якщо діти все ж таки стали свідками негідної поведінки, наприклад, сварка між дорослими, спробуйте потім окремо пояснити дитині причини такої ситуації.

  3. Співпереживати
    Варто розмовляти з дітьми про ситуації, які сталися з іншими людьми. Важливо, щоб дитина не лише знала, бачила чи спостерігала за ситуаціями, але й навчилася помічати інших людей. Це як "слухати" і "чути", "дивитися" і "бачити", аналізувати ситуацію з точки зору гідний-негідний та проживати її емоційно. Наприклад, "Як ти думаєш, що може відчути ця дитина, коли з нею ніхто не хоче бавитися через те, що… ? Як тобі, коли з тобою ніхто не хоче спілкуватися?"

  4. Хвалити та зауважувати гідні та достойні вчинки дитини
    Потрібно щиро захоплюватися дитиною в ситуаціях, коли вона вчинила щось добре. Іноді вчинки дітей є гіднішими за вчинки дорослих, але нам соромно це визнавати і озвучувати перед дітьми. Дорослим важко визнавати, що діти в чомусь є за нас кращими.
    Важливо поважати дитину, навіть якщо їй 3 чи 14 років. Фіксувати у дитини її позитивні та достойні риси характеру, дозволяти бути такою, якою вона є. Вона повинна знати про свою цінність, бути впевненою у ній.

Опубліковано:

Коментарі
Коментувати
Поки що немає коментарів
Щоб залишити коментар, будь ласка, увійдіть або зареєструйтеся. Увійти / Зареєструватися

Інші статті цієї тематики

16.02.2018

20 порад про дитячу агресивність

Агресія – це стан, який іноді є наслідком важкої ситуації у сім'ї чи родині, конфліктів між дорослими. Для дитини – це знак того, що вона в чомусь відчуває дискомфорт, невдоволення.

Читати статтю
08.12.2017

Одна реальність - різне сприйняття

З наших стосунків із батьками виростають всі наші наступні стосунки та взаємини із оточуючим світом та іншими людьми. Саме в сім’ї чи в середовищі, що замінює її, ми засвоюємо перші патерни поведінки, налаштування й стереотипи...

Читати статтю
26.08.2017

Вундеркінд або амбіції дорослих

Батьками здібності дитини сприймаються як предмет гордості, «вундеркінду» прощають капризність, агресивність, зверхність у спілкуванні, бо ж дитя «надрозумне».

Читати статтю