Позитивна психотерапія

И

Позитивна психотерапія — це ефективний науковий метод короткострокової терапії (6–15 сеансів). Авторська назва психотерапевтичної концепції, розробленої з 1972 року Н. Пезешкіаном та його сином Х. Пезешкіаном, походить від лат. *positum* — «існуюче, реальне», а не від *positivum* — «позитивне». Це підкреслює необхідність опрацювання як позитивних, так і негативних аспектів проблеми та життя людини, розширення її світогляду.

Метод заснований на досягненні внутрішньої та зовнішньої гармонії людини, розвитку її здібностей та виробленні «правильної» реакції на складні ситуації, пошуку рішень, постановці цілей і визначенні шляхів їх досягнення. Під час терапії клієнт навчається ставати терапевтом для себе сам.

Ирина Алексеевна Селивановская

И

У своїй практиці я спираюся на позитивну психотерапію. Основна мета методу — допомогти клієнту навчитися проживати своє життя так, щоб воно ставало сильнішим, наповненим здоров’ям і повагою до власної унікальності.

Цей підхід підходить для дослідження та змін у будь-якій сфері життя людини: тіло, діяльність, стосунки та інтуїція.

Можливі результати застосування позитивної психотерапії:

Клієнт може отримати:
• Новий погляд на те, що вже відбулося в його житті;
• Інше ставлення до подій, які його турбують;
• Альтернативний план дій у звичних дискомфортних ситуаціях.

Клієнт може навчитися:
• Інтерпретувати свої симптоми чи дискомфортні стани з позицій «Для чого мені дана ця ситуація?» та «Чого я навчаюся, долаючи цю проблему?»;
• Знаходити в собі невикористані ресурси та здібності, які можуть зміцнити його життя;
• Розуміти, що він є головним експертом у власному житті.

Загальні принципи консультування подібні до інших методів:
Клієнт:
• Ділиться своїми переживаннями, почуттями та відчуттями;
• Записує те, на що звертає увагу терапевт;
• Обирає з-поміж запропонованих варіантів ті, які йому підходять;
• Виносить уроки з діалогу з собою та терапевтом.

Терапевт:
• Супроводжує вибір клієнта, пропонує різні погляди та рішення;
• Відповідає за доцільність та адекватність застосованих методів у кожному конкретному випадку;
• Дає домашні завдання.

Ирина Владимировна Журавлёва

Метод позитивної психотерапії базується на принципі, що всі люди від народження наділені базовими здібностями — до любові та пізнання. У процесі розвитку, навчання та під впливом життєвих умов формуються актуальні здібності, які визначають характер і неповторність кожної людини, адже розвинені вони у кожного по-різному. Можливо, якась здатність розвинута надмірно, а інша — ще на початковому етапі, через що виникає дисбаланс. Завдання психолога — допомогти усунути цей дисбаланс. Крім того, у позитивній психотерапії існує поняття про сфери розподілу життєвої енергії та переробки конфліктів: тіло, діяльність, контакти та сенси. У конфліктній ситуації людина може «піти» у турботу про тіло (або, навпаки, занедбати його), діяльність (втекти у роботу або впасти в апатію), контакти (обмежити спілкування або, навпаки, «загубитися» у безцільних зустрічах) чи у світ сенсів та фантазій (втратити сенс життя або, навпаки, зануритися у мрії). Для гармонійного життя важливо збалансувати всі сфери, усвідомити свої ресурси та можливості для досягнення бажаного. Це метод короткострокової терапії з чітким алгоритмом роботи, який дозволяє інтегрувати техніки інших психотерапевтичних шкіл разом із класичними методами позитивної терапії.

Олена Сергіївна Ромашко

Уявіть людину, яка стоїть на площі на одній нозі. Незабаром м’язи перевантаженої ноги починає зводити судома, тримати рівновагу стає дедалі важче, а через незручну позу напружені всі м’язи тіла. Біль стає нестерпним, людина кличе на допомогу. На її заклик відгукуються оточуючі. Один масажує ногу, на якій вона продовжує стояти. Інший намагається розім’яти затерплі м’язи шиї. Третій, бачачи, що людина ось-ось упаде, пропонує їй руку для опори. Нарешті з’являється ще один, підходить до нещасного і запитує: «Чому ти стоїш на одній нозі? У тебе ж є друга. Стань на неї».

Клієнт приносить на терапію не лише свою проблему, а й здатність її подолати. Завдання психотерапевта — допомогти йому в цьому.

У процесі позитивної психотерапії клієнт вчиться:

- бачити позитивні сторони конфлікту, порушення чи хвороби;
- розуміти шляхи, які призвели його до цієї ситуації;
- знаходити внутрішні ресурси;
- звертати увагу на інші сфери свого життя;
- бачити можливості за конфліктом, порушенням чи хворобою;
- говорити про те, що спочатку було болісним;
- відкрито обговорювати з партнером проблемні сторони стосунків;
- знаходити ресурси та способи вирішення конфлікту;
- ставити нові життєві цілі;
- ставати терапевтом для себе та свого оточення;
- самостійно долати життєві труднощі.

Під час консультування широко застосовуються притчі, метафори та вправи з інших психотерапевтичних підходів.

Галина Несмашна

М

Розповідь про позитивну психотерапію можна звести до актуальних здібностей (цінностей і «пунктиків»), до чотирьох сфер реагування на конфлікт (тіло, діяльність, контакти та фантазія)… А можна піти шляхом, у якому криється глибока мудрість цього підходу — шляхом притч і асоціацій.
«Позитивний» — не означає бездумно оптимістичний, крізь рожеві окуляри. Positum у перекладі з латини — це об’єктивний, реальний. І завдання терапевта, який працює в позитивному ключі, — допомогти клієнту побачити справжній стан речей. Тут підходить асоціація із землевласником, який купив нові землі, спустився до них з гір, і ось перед ним розсіюється туман, і він бачить: що ж у нього є в наявності? А далі він, звичайно, розпорядиться своїми ресурсами на благо собі та своїм рідним.
Що мені подобається в позитивній психотерапії:


Можливість відстежити джерела тих чи інших поведінкових особливостей і реакцій клієнта, допомогти зрозуміти й усвідомити їх.


Позитивний підхід не обмежується лише поясненнями. Терапевт надихає клієнта на нові кроки, зміни, дії, а також допомагає розробити план щодо покращення ситуації.


Позитивний підхід змушує подивитися на проблему з абсолютно нового ракурсу, іноді протилежного тому, з яким ви прийшли. І клієнт із подивом і полегшенням знаходить несподіваний вихід.


Сповнена східного чарівництва мова притч ніби тонкий візерунок проникає в бесіду і переплітається з нею, приносячи трохи магії в кожну зустріч.

З повагою і позитивом

Мария Петрусь

Ю

Позитивна психотерапія спрямована на мобілізацію внутрішніх ресурсів людини для прийняття усвідомлених рішень навіть у найскладніших життєвих ситуаціях.

Позитивний підхід не означає наївного оптимізму чи «рожевих окулярів». Це реалістична та конструктивна позиція, яка визнає поточну реальність такою, якою вона є. Метод допомагає людині не боротися зі світом, а приймати його у всій його різноманітності, знаходячи внутрішню гармонію та впевненість.

Як говорить східна притча: давно в одному місті жив Майстер, оточений учнями. Найталановитіший із них замислився: «Чи існує питання, на яке Майстер не зміг би відповісти?» Він упіймав на лузі найкрасивішу метелика, сховав її в долонях і запитав Майстра: «Яка метелика у мене в руках — жива чи мертва?» Майстер, не дивлячись на його руки, відповів: «Усе в твоїх руках».

Позитивна психотерапія допомагає людині не загубитися у потоці стрімких сучасних подій, знайти себе та повірити у свою здатність жити щасливо — так, як птах створений для польоту, так і людина народжена для повноти життя.

Юлия Александровна Фалеева

Позитивна психотерапія, розроблена Носратом Пезешкіаном, — це інноваційний підхід до особистісного зростання та покращення міжособистісних стосунків. В її основі лежать три ключові принципи: позитивне сприйняття людини, змістовний аналіз життєвих ситуацій та використання п’ятиступінчастої моделі терапії. Центральна ідея полягає у формуванні позитивного образу клієнта, що сприяє розвитку довіри, дружби та взаєморозуміння, долаючи культурні бар’єри. Пезешкіан наголошує на розвитку здорових потенціалів та актуальних здібностей особистості, застосовуючи диференційний аналіз та спеціальні опитувальники. Основна мета терапії — виявлення та активізація внутрішніх ресурсів клієнта для подолання труднощів та адаптації до змін. Система розглядає психологічні розлади не як перешкоди, а як можливості для розвитку, підкреслюючи важливість розкриття нереалізованих здібностей та потенціалу.

Світлана Анатоліївна Отенко

Позитивна психотерапія (ППТ за Пезешкіаном, з 1977 року) — це гуманістичний психодинамічний метод, розроблений німецьким психіатром і психотерапевтом Носсратом Пезешкіаном та його колегами. Починаючи з 1968 року, цей підхід базується на переконанні, що людина має позитивний потенціал, який може бути розкритий через терапію. ППТ поєднує елементи гуманістичної, системної, психодинамічної та когнітивно-поведінкової терапії, пропонуючи інтегративний підхід до лікування. На сьогодні центри та тренінги з позитивної психотерапії діють у понад двадцяти країнах світу. Важливо не плутати цей метод із позитивною психологією.

Марія Вовк

Позитивна психотерапія вирізняється швидкими результатами у відновленні психічного здоров’я, розвитку особистісного потенціалу та навчанні клієнтів самостійно долати життєві виклики. Її ключова ідея полягає у роботі з актуальними здібностями людини, а не з її проблемами чи симптомами. Кожна людина народжується з певними можливостями, проте у процесі життя виникають конфлікти, які призводять до розладів. Завдання психолога — гармонізувати ці здібності, знайти баланс і розвинути особистісні межі. Важливо розширити систему цінностей, звільнитися від обмежень, накладених вихованням, соціалізацією чи культурною спадщиною. Це дозволяє побачити життя ширше, ніж фрагментований досвід, у якому людина може застрягти у циклі повторюваних дій без усвідомлення власних психологічних бар’єрів.

Марина Івлєва