Не знаю чи кохаю чоловіка.

Я зі своїм чоловіком разом 20 років. Одружені 16. Маємо дітей 13 та 10 років. Не знаю чи ще люблю його. З кожним роком все голосніше це звучить в моїй голові. Проблема в тому що я не відчуваю емоційного звʼязку з ним. Він спокійний, але і нудний. Йому нічого не подобається, ні подорожі, ні спорт, ні походи в ресторан, в нього не має хобі. Хіба що дивитися відео про машини( огляди) і новини. Ми живемо як співорендатори квартири. Розмови на побутовому рівні, все. Він не любить говорити по душам, обговорювати якісь теми, бо йому ніколи не цікава думка інших людей і своєю думкою він не бажає ділитися. Я почуваюся час від часу як персонал ( а хочеться коханою). Але він допомагає по дому, відремонтує і зробить що треба. В тому і проблема , що з однієї сторони він хороша людина, а з іншої я не відчуваю з ним емоційно близькою. Він часто ходить неначе без настрою, хоча каже що все нормально, що просто він такий не веселун. А мене це віддаляє, я відчуваю якусь розгубленість, неприязнь і віддаляюся від нього. Багато разів йому про це говорила, але все по колу. Спочатку він намагається бути уважним, але якщо це не його натура , то нічого з цим не подієш. Він каже що мене любить дуже, інтим він також часто хоче зі мною. А я вже взагалі не хочу. Не знаю чи це фізіологічне чи він емоційно від мене так далеко, що я не можу його хотіти. Ми з ним про це сотні раз обговорювали, але все так само. Він живе дім- робота. А я так не хочу. Ми живемо у Фінляндії, друзів і розваг не має. Ми весь час як пеньки дома. Чоловікові подобається, а мені ні. Тому почала ходити в спорт зал та в басейн. Вивчати англійську. Думала що розважу себе сама. Але всеодно я хочу щось робити з чоловіком разом і проводити час не тільки на дивані. А йому не цікаво. Якщо я щось ініціюю, він може погодитися, але видно що йому не дуже цікаво і він просто робить послугу. Так само у нього по відношенню і до дітей. Він їх любить, доглядає, але не проводить з ними час бо йому не подобається щось з ними робити окрім якоїсь роботи( поприбирати в хаті, позагрібати листя). Тому така проблема - що ми зовсім різні. Він не погана людина, але непідходящий чоловік. Іншого я не хочу, але і жити в якомусь вічному непорозумінні не хочеться.