Не розумію що робити з стосунками, які йдуть до кінця

Разомз дівчиною прожив 3,5 років, але останній рікбув вже дуже напруженим в стосунках.Ще колими почали зустрічатись, вона перше брала ініціативута можна сказати «завойовувала мене», а я не хотів зовсім бути з нею.Ми живемо в одному будинку, вонавсвоїй квартирі з мамою жила а я в своїйзрідними.Воначастовиходила та просила вийти саме тодіколи ябув пʼяним, таким чиномвикористовуючи мабуть мій стан.Ну і самне замітив як ми зблизились та почали зустрічатись.Спочаткувона казала що в неї був страх аби я не залишив її просто пропавши(бо минулий хлопець так зробив з нею) і ми були цілий час на звʼязку,я відкинув всіх ібув занурений тільки в спілкуванні з нею.Потім я вирішив зробити пропозицію, мабутьхотівши таким способом доказати що я не піду.Це не дуже допомогло,адже вона не дуже була за аби я виходив з друзями, хотіла всюди тільки разом.Потім коли стали жити +- все налагодилось,але коли я приходивдо рідних то вона кожних 5 хвилин дзвонилабезпричин питаючи коли я прийду.Потім почалисьдорікання у всьому і все їй в мені не так,навіть в туалет я ходжу занадто голосно, говорю заглосно і так у всьому і при всіх.Я терпів весь час, не брав це до уваги, коли рідні замічали це збоку я не брав доуваги.Разсталась ситуація коли я на роботівипив так сильно, що зовсім не контролював себе,і прийшовши додому я ліг спати.Вонаколи прийшла додому зразу сталаменебудити питаючи що це і зробила скандалза цевсе,я не контролюючи говорив поганіречі і все що мабуть накипіло в мені, і як вонапереказала що штовхав її, думаю це бувдужсильний нервовий зрив.Потім я вибачивсяза цедужесильн виправлятись,я терпів далі доріканняне говоривши нічого їй,алетерпець все такине вічний.Вона часто маніпулювала,брехалаале я це не усвідомлював,покине чуввсе більше і більшезі сторониблизьких людей.Недавно я дізнавсящовонаписала хлопцю сестри(ми буливкомпанії ідружили всі)але писала вона особисто йому «чому сумний, що ти як ти там»і янезнав цього,ні я ні сестра,це давно і довгийперіод було.Ще швидше вона хотіла і наполягала на тому аби заручитись,дітей, я нехотівта був не готовим до цього,з певних своїх причин.Недавно ми вирішили паузу зробитита жити окремо,звісно через перепиския вияснював,тому так і вона сказалапауз, уникаючи розмови.Зараз вона не боїться сама жити(а завжди боялас)Вона досі уникає і не хоче поговорити нормально,сказала що розходимось,мжемспілквале жити ні, почуттяпропали і шанси вжедавала.чи мож почуттятакрізкозгаснути?Як бутимені далі і взагаліяк розуміти це все, як не впадати в депресію?