Question by:
Алла
Age:
36
Старша сусідка лізе не у свої справи...
Із сусідами (їм уже по 60 років) у нас доволі гарні відносини. Коли ми переїхали у новий будинок, почали з ними товаришувати... Ходимо один до одного в гості і, жартуючи, називаємо один одного: син/доня, мама-тато...Так склалося, що вони дітей не мають... А ми з чоловіком декого зі своїх уже втратили... Тому так...товаришуємо, гарно спілкуємося, допомагаємо один одному, якщо потрібно.
Але ось уже кілька днів мені не дає спокою кілька ситуацій.
Перша. Наша донька йтиме в 1 клас. І ця сусідка, "вхожа" в коло вчителів, без мого відома! навіть не радячись зі мною!, домовилася зі шкільним психологом, до якого вчителя записати нашу доньку! Бо ця вчитель, якась там її гарна знайома, колега і т.д. і вона, мовляв, краще знає, до кого треба...
Спершу у мене був шок! І я їй навіть, зніяковівши, подякувала...Але потім - прийшло розуміння, що мої кордони порушили! Мама - я! І ми чоловіком маємо такі питання вирішувати! Тому я пішла і спокійно їй повідомила, що ми маємо намір йти до іншої вчительки, це МОЄ рішення! (я провела власне розслідування і зрозуміла, до кого моїй дитині і справді краще, а не до знайомої знайомих, бо це якийсь абсурд).
ДРУГА СИТУАЦІЯ. У садочку один із хлопчиків, (він інклюзивна дитинка), до речі, наш сусід, зробив подряпинку нігтиком моїй доньці на обличчі. Доня прийшла із садочка заплакана (вона дуже в нас вразлива). Я їй пояснила, що Бодя напевно зрадів коли тебе впізнав, і ненавмисне це зробив. Заспокоїла і змастила подряпинку. Все! Про це якось дізналася і сусідка. І мені заявила, що вона вже порозмовляла із завідуючою садочком з цього приводу! "Роздувши" таке, що жах! Мовляв, нашу доню той хлопчик ледь не вкусив за щоку, а куди ж дивилися вихователі! У мене знову -- шок!
Мені ж сусідка вкотре натякнула, що я слабохарактерна, не можу за свою дитину заступитися, і іноді повинна "показувати зубки"... І тут я при ній розплакалася... Мені стало неприємно. Здалося, що нам мене тиснуть. І я навіть засумнівалася, можливо, вона права?? Я дала слабину...знаю...але тоді був такий момент (сестра в той день дорікнула, що я не можу приїхати на Горбки і т.д ) Відчула себе поганою, нікчемною сестрою, донькою, а тут - ще й мамою. Одне слово, все разом навалилося. Сусідка мене заспокоювала, мовляв, вона хоче краще. Але потім до мене знову прийшло розуміння: мене виставили дурепою, та ще й без мого відома влаштували якісь розбірки....після всих цих подій мені хочеться від сусідки триматися подалі!
Розсудіть, будь ласка!
Але ось уже кілька днів мені не дає спокою кілька ситуацій.
Перша. Наша донька йтиме в 1 клас. І ця сусідка, "вхожа" в коло вчителів, без мого відома! навіть не радячись зі мною!, домовилася зі шкільним психологом, до якого вчителя записати нашу доньку! Бо ця вчитель, якась там її гарна знайома, колега і т.д. і вона, мовляв, краще знає, до кого треба...
Спершу у мене був шок! І я їй навіть, зніяковівши, подякувала...Але потім - прийшло розуміння, що мої кордони порушили! Мама - я! І ми чоловіком маємо такі питання вирішувати! Тому я пішла і спокійно їй повідомила, що ми маємо намір йти до іншої вчительки, це МОЄ рішення! (я провела власне розслідування і зрозуміла, до кого моїй дитині і справді краще, а не до знайомої знайомих, бо це якийсь абсурд).
ДРУГА СИТУАЦІЯ. У садочку один із хлопчиків, (він інклюзивна дитинка), до речі, наш сусід, зробив подряпинку нігтиком моїй доньці на обличчі. Доня прийшла із садочка заплакана (вона дуже в нас вразлива). Я їй пояснила, що Бодя напевно зрадів коли тебе впізнав, і ненавмисне це зробив. Заспокоїла і змастила подряпинку. Все! Про це якось дізналася і сусідка. І мені заявила, що вона вже порозмовляла із завідуючою садочком з цього приводу! "Роздувши" таке, що жах! Мовляв, нашу доню той хлопчик ледь не вкусив за щоку, а куди ж дивилися вихователі! У мене знову -- шок!
Мені ж сусідка вкотре натякнула, що я слабохарактерна, не можу за свою дитину заступитися, і іноді повинна "показувати зубки"... І тут я при ній розплакалася... Мені стало неприємно. Здалося, що нам мене тиснуть. І я навіть засумнівалася, можливо, вона права?? Я дала слабину...знаю...але тоді був такий момент (сестра в той день дорікнула, що я не можу приїхати на Горбки і т.д ) Відчула себе поганою, нікчемною сестрою, донькою, а тут - ще й мамою. Одне слово, все разом навалилося. Сусідка мене заспокоювала, мовляв, вона хоче краще. Але потім до мене знову прийшло розуміння: мене виставили дурепою, та ще й без мого відома влаштували якісь розбірки....після всих цих подій мені хочеться від сусідки триматися подалі!
Розсудіть, будь ласка!
What are these ratings?
Question Ratings
Users can vote for questions they like. The best questions are featured in a special section of the website.
You can vote for a question if you found it interesting, well-described, or believe that the psychologists’ answers would be valuable for many others to read.
If you vote for a question, a link to it may later appear on your personal page in the "Liked Questions" section. Negative votes will not be displayed anywhere.
For psychologists, the questions they like will not be displayed on their personal pages.
