Стосунки після переписки

ВІтаю! У мене така проблема.У лютому,познайомились із дівчиною в Фейсбуці. Вона молодша за мене і має дитину від попереднього шлюбу. Ми із різних міст. Почали спілкуватись і так потрошки... потрошки і могли цілу ніч говорити...У нас спільні погляди на багато речей, інтереси...Ну, знаєте, відчуття,коли знайшов свою рідну душу...Потім настав карантин. Бачитись не могли. Тільки спілкування. Я закохався в неї з часом і вона теж пізніше,написала. що кохає...Ми стали дуже відкриті. Вона ділилась зімною такими речами,що......Ніжні слова, обійми в думках, поцілунки і т.д....І ось, минулої п'ятниці, ми зустрілись. Зрозуміло,що було хвилювання і страх...Пару раз на тижні бачились...АЛЕ!!! Коли я її хочу оюнімати і цілувати - вона каже,що не готова. Забагато ніжності до неї і вона не може привикнути до мене такого...І запропонувала,вести себе так,ніби тих чотирьох місяців не було, все,ніби як спочатку...І навіть,зараз,у повідомленях від неї, не має тієї ніжності,що була....А в мене серце розривається...Бо я люблю її, хочу обняти і цілувати, а вона не дозволяє.Тільки за ручку і на прощання у щічку...І я не розумію чому,вона так себе поводить? Суджу по собі, якщо я писав і пишу, що люблю тебе,якщо писав,що хочу її взяти в обійми і цілувати - то так і роблю...Для мене нічого не змінилось.Для мене стосунки вийшли на новий етап, де можна усе те,що за весь той час писав-втілювати...А для неї,як я розумію,весь той час не має значення.І все,так як ніби ми тільки познайомились минулої п'ятниці...Вона просить дати їй час привикнути до мене і до моєї ніжності. І я чую її і стараюсь,тримати себе в руках...АЛЕ, на душі дуже дуже важко і боляче...Серце дуріє,від того, що вона поряд,а я не мажу робити усе те,про що писав ці місяці...ЯК МЕНІ БУТИ? ЯК ДІЯТИ? ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ? ЯК ПЕРЕЖИТИ ЦЕЙ ПЕРІОД? + у мене,якісь страх,що вона може якось охолонути чи віддалитись,за той період,що привикатиме, а я не маю змоги підтримувати тепло стосунків,бо для цього треба обняти людину..поцілувати...Допоможіть,буль ласка!!!!!!