СОРОМ

СОРОМ

Емоційний стан, що виникає внаслідок усвідомлення (реального або уявного) невідповідності власних вчинків, рис або переживань внутрішнім чи соціальним нормам і моральним вимогам; супроводжується негативною самооцінкою, самоосудом і бажанням сховатися, виправити або змінити поведінку. Сором має регулятивну функцію в розвитку самосвідомості, самоконтролю й міжособистісних відносин і може варіювати залежно від індивідуальних і культурних особливостей; інколи проявляється як сором за дії інших близьких людей.

Простими словами

Сором — це неприємне відчуття власної неприйнятності або провини, що виникає, коли людина вважає, ніби порушила власні або суспільні правила; воно зазвичай викликає бажання сховатися, вибачитися або змінитися.

Приклад

Після того як Марко зрозумів, що обманув товариша, він відчув сором і вирішив відверто вибачитися; мати може відчувати сором за публічну некеровану поведінку своєї дитини.

Образно

Як внутрішній сигнальний маячок, що підсвічує «помилкове» місце в поведінці й примушує повернути увагу всередину.

Важливо не плутати

Сором відрізняється від вини тим, що орієнтований на глобальну оцінку «я» (відчуття власної дефектності), тоді як вина спрямована на конкретний вчинок і зазвичай стимулює виправлення заподіяної шкоди. Також сором відрізняється від збентеження: збентеження зазвичай легше, короткочасне й пов’язане з соціальною незграбністю, тоді як сором має глибший, більш рефлексивний характер.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини