САМОСТАВЛЕННЯ
САМОСТАВЛЕННЯ
Самоставлення — стійка форма ставлення особистості до власного «я», що охоплює сукупність почуттів, оцінок і взаємин із собою (наприклад, самоповага, любов до себе, самосприйняття, самооцінка, самокритика тощо). Воно виконує регуляторну й захисну функції, сприяючи підтриманню внутрішньої рівноваги та зниженню тривожності в ситуаціях невдач або конфліктів.
Простими словами
Це те, як людина відчуває і оцінює себе — від любові і поваги до самокритики; це впливає на її внутрішній спокій і поведінку.
Приклад
Людина, яка після помилки пояснює її обставинами, а не лише власною некомпетентністю, зберігає самоповагу і легше повертається до роботи.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
