МИСЛЕННЯ НАОЧНО-ОБРАЗНЕ

МИСЛЕННЯ НАОЧНО-ОБРАЗНЕ

Вид мислення, у якому моделювання ситуацій і розв’язання завдань здійснюється через сприйняття та уявні образи. Образи дозволяють одночасно відтворювати кілька точок зору на об’єкт, фіксувати різні фактичні характеристики й виявляти приховані, суттєві властивості; також сприяють встановленню нестандартних поєднань предметів і їхніх ознак. Часто виступає як форма творчої уяви й помітно проявляється на ранніх етапах розвитку мислення.

Простими словами

Це мислення «через образи»: людина в голові створює візуальні або перцептивні уявлення речей і обертає їх, поєднує або змінює, щоб зрозуміти ситуацію чи знайти рішення.

Приклад

Інженер уявно повертає деталь і приміряє її до вузла, щоб перевірити сумісність; дитина планує вигляд споруди з кубиків, уявляючи її з різних боків.

Образно

Як тривимірна макет-модель, яку можна обертати, накладати нові шари й пробувати різні поєднання, перш ніж щось будувати в реальності.

Важливо не плутати

Наочно-образне мислення базується на чуттєвих образах і перцепції; відрізняється від абстрактно-логічного мислення, яке оперує поняттями, символами й правилами. Перше корисніше для просторових, візуальних і творчих завдань, друге — для формального аргументування й маніпуляції абстрактними структурами.

Джерела терміну

Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко

Рік випуску: 2007

Назва: Сучасний тлумачний психологічний словник

Автор(и)/укладач(і): В.Б. Шапар

Рік випуску: 2007

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини