МОВА ВНУТРІШНЯ
МОВА ВНУТРІШНЯ — мова, що позбавлена звукового оформлення і протікає з використанням мовних значень, але поза комунікативною функцією; внутрішнє проговорювання, мовлення про себе. М.в. виникає на основі о усної мови о як зд вторинна 4 похідна г форма, супроводжується мікроартикуляцією і є важливою формою розвиненого мовного мислення людини. Вона є матеріальною оболонкою думки в усіх випадках, коли людина мислить, міркує, вирішує будь - яку словесно-логічну задачу.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007