ЄДНІСТЬ СВІДОМОСТІ І ДІЯЛЬНОСТІ — один із основних принципів психології, сутність якого полягає у визнанні пріоритету матеріального світу і практичної діяльності людини над її психікою. Свідомість є продуктом діяльності високоорганізованої матерії - людського мозку і відображає навколишній світ, процеси і результати практичної діяльності людини. Діяльність без свідомості позбавлена орієнтації, рефлексивності. Свідомість поза зв'язком з предметною діяльністю неминуче вироджується в пусту абстракцію. Саме в практичній діяльності 0 образ, ідеальний план об'єктивується, матеріалізується.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і): В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко