ДОБРОЧЕСНІСТЬ
ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Риса характеру, що виявляється в послідовному дотриманні загальноприйнятих моральних норм і внутрішніх етичних стандартів; включає чесність, щирість, працелюбність, великодушність, доброзичливість і мужність у поведінці й вчинках.
Простими словами
Стійка схильність діяти за моральними правилами і бути чесною, доброзичливою та відповідальною в поступках.
Приклад
Працівник, який відмовився скористатися службовим становищем заради особистої вигоди і відкрито повідомив про помилку, демонструє доброчесність.
Джерело терміну
Назва: ПСИХОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автор(и)/укладач(і):
В.В.Синявський,
О.П.Сергєєнкова/ За ред.. Н.А.Побірченко
Рік випуску: 2007
