“У стосунках дітей і батьків на дитину набагато більше впливають почуття батька й матері, ніж їхні дії. Він може бути приголомшений материнським нещастям, його хвилює тривожність матері, він розслабляється, коли вона задоволена: все це майже не залежить від їхніх дій. Батьки, які не розуміють цього принципу, дивуються реакції дитини. Вони скаржаться: «Я нічого не можу з цим вдіяти». Дитина реагує тілом на тіло матері, а не розумом на її слова чи вчинки.”