“Весна щоразу поверталася, щороку, з ластівками і квітами, їй не було ніякого діла ні до війни, ні до смерті, ні до печалі, ні до чиїхось надій. Вона поверталася. Вона й зараз уже тут. І цього досить.”
“Дивно, як починаєш розуміти інших, коли самому підперло. А поки тобі добре живеться, нічого такого й на думку не спадає.”