Питання від:
Юлія
Вік:
42
Як прийняти гендерну ідентичність сина та впоратися зі своїми переживаннями.
Я живу в Данії. У мене двоє дітей: син 19 років і 9-річна донька. Також уже сім років я живу з чоловіком, у якого двоє дітей(18і 12 років). Ми обоє свого часу були самотніми батьками, разом пережили вимушений виїзд з окупованої території.
Зараз мій син переїхав жити окремо, сам орендує квартиру. Він розповів мені, що не відчуває себе хлопцем і хоче сприймати себе як дівчину. Він проходить гормональну терапію. Також він розповідав мені про свої стосунки з хлопцем.Я розумію, що це його життя і що він має право на власне самовизначення, але мені дуже важко це прийняти. Я відчуваю сильну тривогу, страх, розгубленість і внутрішній спротив. Постійно думаю про нього, переживаю за його майбутнє і не знаю, як правильно з ним спілкуватися та як поводитися, щоб не втратити з ним близькість.
При цьому в мене зараз і так дуже багато навантаження: діти мого чоловіка переживають підлітковий період, а я сама намагаюся адаптуватися до життя в іншій країні після вимушеного переїзду.
Останнім часом моя тривога стала настільки сильною, що я перестала нормально спати.
Моє головне питання: як мені прийняти ситуацію з сином, впоратися зі своїм страхом, і в той же час соромом та тривогою й навчитися підтримувати його, не руйнуючи при цьому себе емоційно? Як зрозуміти, де закінчується моя відповідальність як матері і починається його власне життя та вибір?
Зараз мій син переїхав жити окремо, сам орендує квартиру. Він розповів мені, що не відчуває себе хлопцем і хоче сприймати себе як дівчину. Він проходить гормональну терапію. Також він розповідав мені про свої стосунки з хлопцем.Я розумію, що це його життя і що він має право на власне самовизначення, але мені дуже важко це прийняти. Я відчуваю сильну тривогу, страх, розгубленість і внутрішній спротив. Постійно думаю про нього, переживаю за його майбутнє і не знаю, як правильно з ним спілкуватися та як поводитися, щоб не втратити з ним близькість.
При цьому в мене зараз і так дуже багато навантаження: діти мого чоловіка переживають підлітковий період, а я сама намагаюся адаптуватися до життя в іншій країні після вимушеного переїзду.
Останнім часом моя тривога стала настільки сильною, що я перестала нормально спати.
Моє головне питання: як мені прийняти ситуацію з сином, впоратися зі своїм страхом, і в той же час соромом та тривогою й навчитися підтримувати його, не руйнуючи при цьому себе емоційно? Як зрозуміти, де закінчується моя відповідальність як матері і починається його власне життя та вибір?
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
