Проблеми у спілкуванні

Маю проблеми у спілкуванні з людьми. Всюди почуваюся чужою, якби неправильною. Звісно, я можу легко говорити на будь яку тему, але все добре лише коли я слідую так би мовити правилам спілкування - слухаю, не заперечую, а головне, мовчу про те що думаю про певне питання насправді. Коли я висловлюю свою думку, це завжди отримує несприйняття і хейт. І я не розумію, чи то проблема у формулюваннях, чи у самій думці, яку я висловлюю. Наприклад, ситуація про заставу за Єрмака, люди бурхливо хейтять Реброва за те що вніс заставу а міг би витратити гроші на зсу, а я вважаю що кожна людина вправі розпоряджатися своїми грошима як вважає за потрібне, і рахувати чужі гроші - це дурний тон і невихованість, за що отримую порції хейту, бо мовляв моя позиція - сіра зона, приписують мене до ворогів, хоча я підтримую зсу, доначу і т.д. А ще я таємно відчуваю симпатію до Реброва у цьому питанні бо він залишився вірним приятелю, для мене це про справжню дружбу яка не залежить від настроїв суспільства, це про вірність (звісно, я розумію що це може бути не так все романтично і мотиви можуть бути цілком прагматичніші і раціональніші, але мені подобається думати що це все таки про дружбу, можливо, я сумую за такою от дружбою та відданістю якої в мене ніколи не було)
Питання: мене не розуміють через пануючі настрої суспільства, чи щось зі мною дійсно не так, щось не так з моїм моральним компасом, якщо я не хочу бути категоричною і знаходжу виправдання злодію? Я завжди вважала що у демократичному суспільстві ніхто нікому не вказує куди йому витрачатись і не рахує чужі гроші. Чи можливо, мені треба змінити свої погляди, бо з такими як у мене я завжди буду мішенню для агресії?