Знайомство з хлопцем , який транслює серйозні наміри

Доброго ранку Tina!
Щоб спробувати Вам максимально допомогти, потрібно, як на мене, знайти ключові моменти і вже від них відштовхуватися. Зважаючи, що інформації недостатньо, нижче будуть поки мої припущення.
Перше. Як на мене, Ви достатньо реалізовані в соціумі і звикли покладатися, здебільшого на себе - і це прекрасно! Але...
Швидше за все, з дитинства у Вас напрацьована схема поведінки з чоловіками за принципом "Я сама".
А в таких випадках автоматично жінка перетворюється, якщо хочете, на дбайливу "матусю", яка починає опікуватися чоловіком. Або ж починає несвідомо відігравати роль чоловіка в стосунках, перебираючи його функції на себе. Так буває, зазвичай, тоді, коли в сім'ї батьків не було гармонії і жінка (мама) тягнула все на собі.
Як склалися стосунки між Вашими батьками?
Друге. Ви пишете "В мене завжди було убежденіє - що я не те що не вийду заміж , а в мене не буде стосунків"
Такі речі самі собою не з'являються.
Звідки, на Вашу думку, могла з'явитися установка, що Ви ніколи не вийдете заміж і у Вас не буде стосунків? Як склалися стосунки між батьками! Хто міг говорити Вам в дитинстві, що стосунки з чоловіками - це дуже погано? Можливо хтось з рідних дуже жалів, що вийшов заміж (одружився) і тому в серцях говорив, що краще бути самотнім, ніж так страждати?
Чий негативний досвід стосунків, сім'ї, міг вплинути на формування сама такого переконання?
Третє. Ви пишете
"Я не хочу бути спасателем ...але я вже відчуваю що економлю його гроші , кажу давай поїмо в мене дома ( заздалегідь все купила щоб він не тратився ).."
Хто в сім'ї Ваших батьків міг відігравати роль "спасателя"? Хто все тягнув на собі? Хто економив весь час?
Адже, не хотіти бути кимось ми можемо лише тоді, коли вже був негативний приклад саме такої поведінки.
І, нарешті, четверте.
Чи почували Ви себе в дитинстві захищеною та щасливою?

Відредаговано автором 28-04-2026 09:04:44

Вітаю
«Мені цей хлопець дуже подобається : гумор співпадає , але я його ще погано знаю як людину , но відчуваю що він добрий уважний «
Зараз і є той період, в якому ви обидва узнаєте один одного. Він потрібен для того, щоб зрозуміти, яка людина перед вами й розвіяти або підтвердити ваши сумніви:типу а вдруг він пропаде колись , а вдруг він щось узнає за мене , і зникне , кине …»
Що ви повинні зробити, щоб людина зникла, кинула вас? Як ви вважаєте, яка вирогідність такого сценарію?
І що тоді буде з вами?
Це більше ваші страхи( невпевненість в собі) чи недовіра до партнера?

« А вдруг він Альфонс . «
Ви вважаєте, що можна цього не зрозуміти ?

«Як будувати стосунки на початку ?»
Не поспішайте @ будувати « стосунки. Дайте собі час зрозуміти, хто перед вами. Досліджуйте, спостерігайте. А коли будете впевнені, що з цією людиною все ок, починайте « будувати.

Як зрозуміти , чи з цією людиною буде безпечно ?
Цікавістю до його життя та увагою до його відповідей, спостереженням за його вчинками.

«І як будувати стосунки , якщо його зп наприклад в три чи два раза меша за мою . Я не знаю який в нього дохід , але він почав жалітися , що мало заробляє , а багато робе»
Ви ж цього не знаєте точно? Навіщо фантазувати? Те, що він жаліється, нічого не означає. Багато людей скаржаться на це, але мають з/ п з 5-ю (6-ю) нулями. В кожного свій рівень « мало». Дивіться на вчинки- це показово.

«Мені даже його шкода інколи стає , а це звіночок»
Так, і це що говорить про вас?

«Тобто я не могла взяти відповідальність на себе за такий шаг»
А зараз ви готові « взяти відповідальність « за цю частину свого життя на себе? Ви ж доволі непогано відповідаєте за себе в інших сферах життя.

Дякую за уточнення.
Отже, моє припущення вірні.
Те, що Ваші батьки в зрілому віці знайшли спільну мову і перестали сваритися - чудово. Але так влаштована наша психіка, що ВСІ установки та поведінкові моделі закладаються з дитинства. І якщо батьки сварилися, швидше за все, Ви підсвідомо тоді поставили собі заборону на стосунки, бо не хотіли як вони. А як правильно себе поводити в стосунках - просто не мали прикладу.
Нам здається що подорослішавши, ми вже самі можемо поводити себе так, як хочемо, але... Існує поняття підсвідомості. Саме вона на 95-99% керує нашим життям та нашими діями. От Ви ж вже розумієте, що стаєте "спасатєлжм", але ж все одно, поводите себе саме так, а не як потрібно з чоловіком, щоб він почав турбуватися про Вас, чи не так?
Дитина вчиться контактувати з оточуючими з прикладу батьків. І якщо мама весь час була невдоволена батьком в дитинстві і вважала, що вона головна, так само тепер почувати будете себе і Ви з БУДЬ яким чоловіком, навіть найкращим. Це так звані поведінкові моделі. І їх змінити дуже важко самій. Бо це рефлекси, які потребують трансформаційної роботи.
Ну, от наприклад, , Вам напишу, що перестаньте економити на грошах хлопця, дозвольте йому витрачати на Вас гроші і дозвольте водити Вас у різні заклади. Ви будете почувати себе щасливою? Зможете себе пересилити? Навіть,якщо один так раз вийде, коли Ви будете в рівновазі, у стані напруги або втоми, все одно назовні вийде роздратування і Ви почнете чоловіка "спасати", в насправді, знищувати стосунки.
Як на мене, Ви вже зараз автоматично сприймаєте хлопця як свого хлопця як свого чоловіка, так як сприймала мама Вашого батька Ваша мама. Це несвідома поведінка, повтор батьківських стосунків. До речі, і Ваші страхи та сумніви в партнері, також передані Вам з дитинства. Ви реагуєте так, як реагувала колись Ваша мама на батька, коли була весь час незадоволена ним, не довіряла йому в справах і намагалася сама всім керувати "Я сама".
І от та сама установка щодо того, що не будете мати сім'ї, так само, може дуже серйозно впливати на будь які стосунки з чоловіками. Поведінкові моделі та установки самі не змінюються лише порадами. Вони потребують серйозної трансформаційної роботи

Доброго дня, Tina!

в мене якісь сумніви : типу а вдруг він пропаде колись , а вдруг він щось узнає за мене , і зникне , кине . А вдруг він Альфонс .

Почну з головного, в усякому разі для мене. Гарантій ніхто не дає і не дасть(!) Усі умовні гарантії всередині Вас. Так само як і ризики чи помилкові судження та рішення.
Я пропоную перемістити акценти Вашої цікавості з хлопця на те, що відбувається між вами. І переважно на Ваші власні відчуття. Вони Вам багато чого зможуть розповісти про здйснення Ваших очікувань, а також про динаміку взаємин.

Друге за важливістю.
Хто б і що б Вам не радив з приводу конкретних дій, Ви все одно вчинятимете як вмієте(!)
Натомість варто усвідомлювати, чим керуєтесь при цьому. Одна справа страхом та сумнівами, інша справа - прагненням пізнати краще людину. Так само краще відчути себе поруч з ним і т.д.

На обраному шляху, вважаю, буде доречним спілкування з психологом. Завдяки цьому зможете перевірити власні реакції та потреби на етапі зближення, розібратись зі страхами та установками, що тягнуться з минулого, а їх, наскільки можна помітити, вистачає.

А вдруг він Альфонс .

Поміркуйте, як Ви можете дійти висновку, що людина альфонс? На підставі яких проявів?

Як будувати стосунки на початку ? Як зрозуміти , чи з цією людиною буде безпечно ?

Змалюю два варіанти крайнощів для уявлення можливого простору дій.
Перший - стрибнути спочатку у стосунки наче у вир з головою.
Другий - якомога довше тримати дистанцію, виявляючи максимально можливу обережність.
На Вашу думку, якими будуть наслідки в обох варіантах?
Тож, напевно, може бути серединний варіант. Як гадаєте, зможете ним скористатись? Що для цього знадобиться від Вас?

Я не знаю який в нього дохід , але він почав жалітися , що мало заробляє , а багато робе .

До речі, чи знаєте Ви чим він займається? Загалом що Він розповідає про себе?..
Поки що не знаєте про його дохід. Однак вже можете по деяких деталях та обставинах робити попередні висновки. Наприклад, умови проживання, видимі витрати, щедрість, подарунки і тому подібне.
Коли Ви уважні та не засліплені сильними емоціями, багато чого зможете помітити.
Якщо ж почне натякати або напряму просити позичити йому гроші, то вже буде серйозний дзвіночок, на який доведеться реагувати усвідомлено.

Як висновок, не спробуєте, навіть попри уявлення про можливі ризики, не дізнаєтесь, як воно буде. Я Вам щиро бажаю успіху))

У період пізнання одне одного найважливіше дивитися на людину реально, а не через страхи чи очікування. Якщо між вами є взаємний інтерес, вам добре разом, є близькість це вже хороший фундамент для стосунків.
Цілком нормально цікавитися, чого чоловік хоче від життя:,чи прагне заробляти більше, що робить для цього, які має цілі, який у нього досвід попередніх стосунків. Це допоможе зрозуміти, хто перед вами і які в цієї людини життєві перспективи.
Але варто звернути увагу й на свій стан. Якщо ви вже зараз починаєте жаліти чоловіка, економити його гроші, підлаштовуватися під нього, входити в роль рятівниці це не про любов. Чого ви хочете від стосунків? які цілі й очікування?
Бо стосунки, побудовані на жалості, рідко бувають рівноправними.
І це чудова ситуація попрацювати над собою і вирости для чогось нового, у тому числі й для стосунків.

Вітаю. Ви дивитеся на відносини через призму дитячих установок, які вкорінюються в нас і ми їх не помічаємо, але саме вони визначають те, як ми поводимося у тих чи інших відносинах. Задавайте собі питання в тій чи іншій ситуації, про які Ви казали вище, це я кажу, думаю, відчуваю чи мої дитячі страхи, сумніви, погляди батьків. Якщо самій складно, звертайтеся до психологічного супроводу.

Вітаю Вас,Тіно !
Ви дуже чесно описали ситуацію — і тут є кілька важливих моментів, на які варто подивитися без самообману.

Почну з головного: ви вже трохи “з’їхали” в роль, якої не хочете — рятівниці. Не тому, що він щось зробив не так, а тому що ви випереджаєте реальність своїми страхами. Ви ще не знаєте точно, як він поводиться з грошима, яка в нього відповідальність, стабільність — але вже:

економите його гроші
підлаштовуєте зустрічі
відмовляєтесь від того, що вам хочеться

Це не про турботу. Це про тривогу.

Що насправді відбувається

У вас є два сильних внутрішніх сценарії:

“Мене можуть покинути / зникнути”
“Чоловік може бути слабшим — і тоді мені доведеться тягнути”

І зараз ви намагаєтесь запобігти обом одразу, контролюючи ситуацію.

Але є нюанс: коли ви починаєте “стелити соломку”, ви не перевіряєте реальність. Ви її створюєте.

Про нього (важливо тверезо)

Поки що з фактів:

він ініціює зустрічі
планує
жартує про майбутнє (навіть у легкій формі)
проводить з вами час

Це ознаки інтересу і включеності.

Про гроші:

він сказав, що мало заробляє → це сигнал, але не вирок
важливіше не сума, а:
чи він щось робить з цим
чи є в нього амбіція
чи він відповідальний
Де реальний ризик

Не в тому, що він “альфонс” (поки немає таких ознак).

А в тому, що:
👉 ви почнете вкладатися більше, ніж він
👉 і робити це непомітно для себе

І тоді справді може з’явитись дисбаланс.

Як перевіряти безпеку (без фантазій)

Безпека на початку — це не відчуття “я все проконтролювала”.

Це перевірка через реальність:

Не економте його гроші
Дайте йому можливість:

запрошувати
обирати
вкладатися

І подивіться, як він це робить.

Не зменшуйте себе
Ви хочете кудись піти? — кажіть.
Не треба “погода погана”, якщо це не так.
Дивіться на дії, а не на слова
чи стабільний він
чи тримає слово
чи з’являється регулярно
Слідкуйте за собою
Оце відчуття “мені його шкода” — дуже важливий маркер.
Воно часто веде в нерівні стосунки.
Про різницю в доходах

Це не проблема саме по собі.

Проблема виникає, якщо:

чоловік не хоче розвиватись
перекладає відповідальність
або ви починаєте “дотягувати” його

Здоровий варіант:

кожен вкладається по можливостях
але ініціатива і відповідальність не зникають у нього
Найважливіше питання для вас

Не “чи він мене кине”.

А:
👉 чи я залишаюсь собою в цих стосунках?
👉 чи я не починаю жити його життям і його проблемами?

Конкретно, що робити зараз
перестати підлаштовуватись фінансово
дозволити йому проявлятись
не поспішати з висновками
дати собі 2–3 місяці спостереження

І чесно дивитись:
мені з ним легше чи важче?

Скажите, а как вы чувствуете себя в связи с тем, что вам 43, а нет семьи, детей, не были замужем, отношений давно нет? До 35 вы пишите было много ухаживаний, отношений. Но были высокие стандарты.
Возможно включился страх, что сейчас надо сильно снизить их и не отпугнуть мужчину? Но при этом есть адекватная ситуация - вы достаточно зарабатываете и логично не хотите мужчину с доходом существенно ниже. И идет борьба этих двух состояний, мыслей.

Немного не понятно. То мужчина мало зарабатывает и жалуется на это и вы экономите ему даже тысячу, то вроде 100 тысяч и он купил квартиру.
Вы пишите, что общаетесь только месяц. Это очень мало, чтобы вообще обсуждать совместные какие-то планы, это время, когда вы только начинаете знакомиться и узнавать друг друга. Вы уверены, что он подходит как спутник жизни? Для чего вы хотите знать уже про его доходы, планы на финансы и тп.?
О чем ваши страхи на самом деле?
Что вы разочаруетесь? Что снова не сложатся отношения? Какой-то другой вариант?

Я нимательно почитала, но изанчально вы писали он жаловался на мало денег и что переживаете про его финансы. а А потому же про резюме 100 тыс. И потому не понятно почему фантазии про мало денег, надо экономить?
Откуда сформировались ваши страхи?
Ведь вы описываете опыт в родительской семье по финансам достаточно хороший- отец зарабатывал, отдавал маме, накопили фин.подушку.
Почему у вас мысли про альфонсов, про чего-то не захочет?

По поводу резюме и 100 тыс, то написать можно многое) вопрос в том, реальны ли его запросы в соответствии его опыту и знаниям. Это раз. Второе. Можно на словах говорить многое, и даже хорошо зарабатывать, но быть скупым, например. Или сказать про то, что мужчина обеспечивает женщину и не делать этого.
Важно смотреть на действия.
Вы написали, что стараетесь экономить его же деньги и экономить на вас.
Зачем?
Что данные действия должны показать мужчине?
Что вы для себя хотите сделать данными действиями?

Это уже не про финансы тогда, а слабость мужчины? Тогда это ближе к страху, что будет как отец, которого ваша мама видела слабым и пассивным?
А каким вы видели отца?

Вам мужчина предлагает купить-то, пригласить, потратиться на вас. Вы стараетесь экономить ему деньги. Для чего? Из каких мыслей, чувств? Что вами движет?

Насправді, дуже складно в переписці зрозуміти те, що відбувається між вами і чого Ви хочете від стосунків і чоловіка.
В перших коментарях Ви писали, що чоловік хоче щось купувати для Вас, але Ви самі йому не даєте цього робити.
А потім доповнюєте "він завжди пропонує : давай сходимо в боулінг , давай тобі щось купимо , дивилась на іграшку за 500 грн , каже хочеш ? Давай куплю , їде до мене , питає що купити , коли питала що приготувати на завтра ? Писав завтра сходимо купимо разом , приготуємо свіже . Каже : давай купимо якусь гру нам . Питав вже який подарок хочеш на др , які квіти любиш ...",
але...
не уточнюєте, чи приймаєте Ви пропозицію сходити у боулінг, і чи кудись він Вас водив, загалом, чи дозволяєте купити собі іграшку, чи він привозить з собою продукти, з яких ви разом готуєте щось їсти?...
Далі.
От Ви писали, що у Вас були побачення з чоловіком який "має відношення до держави , дуже заможний і не жадний".
Але не написали, чому з таким крутим чоловіком у Вас не склалися стосунки?
Потім Ви написали вже про теперішнього, що "...зустріла чоловіка , який мені реально зайшов , ми місяць спілкуємось . Для мене він не жадний...". Але потім пишете, що він про помідори говорить, що вони дорогі і нічого не пишете, чи купив він ті помідори і, загалом, що конкретно він вже Вам купив і конкретно куди Вас вже водив і в чому, окрім слів та пропозицій проявилася його турбота про Вас? І як Ви зрозуміли, що він не жадібний, якщо нічого не дозволяєте йому купувати?
Далі питання щодо його професії та керівної посади. Це з його слів, чи Ви точно знаєте, де він працює?
Бо, знову ж таки, купив квартиру, але дуже стареньке авто...
І дуже хочеться зрозуміти, а які основні критерії для Вас у виборі чоловіка? Бо все і одразу буває лише у мелодрамах про принців. А в житті обирається щось головне в людині. Таке, з чим Вам було б найкомфортніше жити. При цьому, повинне бути і розуміння, що буде і таке, з чим прийдеться примиритися, а отже, терпіти, притиратися, узгоджувати разом і домовлятися без претензій, критики та образ. Адже, ідеальних людей не буває. Так само, як і стосунків.
Судячи з того, що Ви пишете про себе, Ви людина цілеспрямована, розумна, вольова, можете подбати про себе сама. Але в стосунках з чоловіками цього замало і, нерідко, потрібно дещо інше.
От, наприклад, деякі із законів стосунків: чим сильніша жінка, тим поруч з нею буде слабший чоловік.
За кожним сильним чоловіком стоїть мудра жінка.
Сильна жінка і сильний чоловік - це різні речі. Сила жінки в умінні правильно себе поводити, а не вирішувати всі питання самостійно.
Якщо жінка намагається керувати чоловіком, багато працює і не дає чоловіку самому купувати і сплачувати - чоловік стає інфантильним, перестає заробляти гроші.
Жінка психо-емоційно потужніша за чоловіка, тому поки жінка не дозволить чоловіку конкретно щось для неї робити, він сам цього робити не зможе.
І це ще далеко не все, що потрібно не лише знати, але і цим користуватися.

Власне, як я вже і писала раніше, зважаючи на те, що Ви написали про себе, своїх батьків та своє життя з дитинства - у Вас не має навику гармонічних стосунків з чоловіками. Бо такі вміння, або передаються автоматично від мами, або ці питання потрібно серйозно вивчати, позбавлятися старих звичок, серйозно працювати над деструктивними установками та страхами. А це все в переписці не вирішується, бо потребує конкретизації, індивідуальної роботи та періодичного супроводу сімейного психолога.

Відредаговано автором 29-04-2026 08:40:11

Шан автор.
Виберіть когось із психологів і пропрацюйте свою проблему.
В переписці такі запити не вирішаться!

Вітаю!

на другий день мого поста , він розі злився на мене : наговорив купу гадостей . Навіть з днем народження не привітав .

Отакої(!) До речі, про що був Ваш пост? Ось про це -

Я сказала що переживаю бо затримка 8 днів ,і мол завтра буду робити тест і він купу всього наговорив неприємного . Я просто мовчала .

?
Його реакція які почуття у Вас спричинила?

Проблема вирішилась сама по собі , він просто зник .

Напевно, Ви якось переживаєте цю радикальну зміну перебігу подій. Що відчуваєте внаслідок його зникнення - до нього? до себе?
Можливо, про щось жалкуєте...

Плани будував на літо зі мною , і мали святкувати моє др .

Він будував плани... Ви, ймовірно, теж. Тож що надалі? Як бути? Як розставити акценти для себе, аби цей досвід не став на користь установки -

В мене завжди було убежденіє - що я не те що не вийду заміж , а в мене не буде стосунків .

?

Але добре що через місяць стосунків це проявилось .

Вважаю, що не могло не проявитись. А от що саме - з цим треба уважно розбиратись, адже ПРОЯВИЛОСЬ і ПРОЯВЛЯЛОСЬ з обох боків(!) Чи не так?
Щось з Вашого - бажання, наміри, очікування, можливо, поспішні висновки, як от ці

Він ще такий і гарний , і прикольно діалоги вели , і в сексі був класний .

Схильність звертати увагу на цікаві речі - його слова про плани та наміри - і водночас, припускаю, не помічати важливі якості тощо.

На жаль, той чоловік зник без пояснень, уникаючи відвертої розмови. І внаслідок цього маєте можливість спиратись лише на свої висновки. От, на Вашу думку, чому він так вчинив? З якої причини?

Якщо залишитесь у полоні цього відчуття -

Мені здається , що я вже не зустріну свою людину .

, а ще додасте до нього дивну пораду з минулого -

в тобі ноль крварності типу стань сукою

, то не важко уявити, яким буде Ваше майбутнє. І це буде максимальне віддалення від свого власного життя(!) Блукання манівцями в темряві, без сенсу і мети.

я тоді дуже боляче пережила , довго, пару років .

То була емоційна травма, без перебільшення. Вочевидь, її наслідки позначаються і донині. Думаю, було б бажано з тою травмою попрацювати в терапії, адже вона, скоріше за все, глибоко вплинула на Ваше самосприйняття, а також на ставлення до чоловіків. І, відповідно, на Вашу модель побудови близькості.

почати жити для себе

Що це означає для Вас - жити для себе?

Возможно вы торопитесь делать выводы про это ,,тот,,, все совпало и уже планы, мечты? Есть такое или мое предположение неверное?
Для того, чтобы узнать человека мало с ним встречаться месяц-два-три. Надо смотреть на человека в разных ситуациях, как и с кем он говорит, ведет себя.
Мужчина проявил себя уже в полной красе и хорошо, что сейчас. Легче будет.
Но если ни с кем не ладится и отношения не складываются, то это хороший запрос на терапию - на кого обращаю внимание, как строю отношения, как чувствую себя в них и в целом, какие убеждения есть на тема отношений.

Откуда вы знаете, что все хорошо внутри других пар? Внешнее часто обманчиво.
По поводу серьезных отношений- да, это подкупает и важно, чтобы цели совпали. Но. Месяц не тот срок, чтобы уже точно знать хорошо человека. Куда вы торопитесь? Что мешает просто наблюдать, общаться дальше?

Цей чоловік зник, бо поки "жив у мене по 3 дня . Казав , що зі мною йому легко, і розслаблений . Нам постійно було весело , прикольчики свої...", він кайфував, його все влаштовувало. А як тільки виникла ситуація, коли потрібно було взяти відповідальність за Вас, він злякався.
Цей чоловік інфантильний. Власне, Ви самі інтуїтивно це відчули, коли він став говорити про дорогі продукти і свою маленьку зарплату. Він споживач - людина, яка хоче тільки легкості та щастя. Тому, навіть, якщо б ви продовжили бути разом, або Ви самі б від нього пішли з часом, побачивши, що він не здатний на більше..
Або ж він сів би Вам "на шию" і Ви сама почали б вирішувати всі проблеми. Бо на мою думку, для цього вже почали формуватися підстави: "Роботу додаткову найшла".
І тут виникає питання: а для чого Ви знайшли другу роботу, якщо хотіли, щоб чоловік почав заробляти більше і турбувався про Вас?