Почуття до подруги

Самый здоровый вариант это жить в реальности - встречаться с девушками, строить отношения, наполнять свою жизнь тем, что приносит удовольствие.
Да, та девушка в эфирах живая и реальная, но вы видите ее однобоко и по сути большей частью варитесь в своих фантазиях про нее.
Чем наполнена ваша жизнь?
Есть ли друзья, девушка, увлечения?

Доброго дня, Sasha!

Хотілося б зрозуміти, який варіант буде психологічно здоровішим у такій ситуації.

Через Ваше питання проглядається бажання перекласти відповідальність на когось. Вам так не здається? А чому так?

Невже Вам не вистачає упевненості в собі та упевненості йти на ризик, вчиняти так, як вважаєте Ви самі, набувати власного, нехай і болісного, проте такого цінного досвіду, який ніколи не прийде з чужої голови?

Я не хотів би втрачати контакт із нею та наше спілкування, але водночас не хочу відчувати цю залежність і біль, коли щось іде не так.

Припускаю, що цей контакт парадоксальним чином вивів Вас на схильність до емоційної залежності. І за це вже можете подякувати долі)

Що з цим робити?

Варіантів декілька.

Можна намагатись вводити себе в оману, шукаючи різні способи применшити емоційний біль за рахунок зміни частоти зустрічей.

Можна злякатись і втекти, припинивши стосунки.

А можна дослідити власну робочу модель побудови прив'язаності. От з цим краще до психолога на консультацію. Користь отримаєте неодмінно(!)

Более здоровым будет НЕ убегать от своих чувств и от возможной боли, а учиться с ними жить и лучше их понимать (а заодно и себя в целом).
Что и почему чувствуете, например. Влюблённость ли это или просто увлечённость человеком, склонность к завистмости или банальная ревность и причины её - действительно влюблённость или просто эгоистическое собственничество?
Ведь рано или поздно, но всё равно столкнётесь с этим. И уж лучше знать себя получше, чем наоборот.

Доброго часу дня Sasha!
Перш ніж щось радити, я скажу, що особисто знаю людей, міцна, на все життя дружба яких, розпочалася з простого листування. Але не формального, а дуже емоційно забарвленого. Тобто, під час листування, люди змогли пізнавати не стільки зовнішність одне одного, скільки розкрити один перед одним свій внутрішній, багатий світ і з'єднатися на глибинному рівні не емоціями, а саме почуттями.
Адже, знайомство на рівні зовнішності, сексуальної привабливості зав'язується дуже швидко, але... Найчастіше, так само легко і руйнується. Тоді, як стосунки, які зав'язується на рівні дружби, глибинного пізнавання одне одного - може бути на все життя. Бо це той самий рівень душі, який може пережити всі життєві негаразди і витримати всі життєві екзамени та перевірки на міцність.
А тепер більш детально про Вас.
Як на мене, те, що відбувається з Вами зараз, може мати багатофакторну природу.
Перше - це вже те, про що я написала. Ви поступово стали пізнавати дівчину не як зовнішню картинку, а як особистість. Адже, насправді, найбільш міцно зв'язує не інтим, а саме спокійне, дружнє спілкування.
Друге. Я правильно зрозуміла, до спілкування з цією дівчиною у Вас ще не було серйозних стосунків? Якщо так, тоді, плюс, може включатися природній механізм додавання дівчині, яка сподобалася, саме тих ріс, які Вам найбільше можуть імпонувати в жінках. Тобто, певна ідеалізація дівчини. Адже, як би там не було, але спілкування в Інстаграмі, і живе спілкування - це різні речі. Бо, переписуючись, ми можемо трохи прикрашати себе, проявляючи лише свої найкращі риси. Тоді як живе спілкування проявляє ще і ті риси, які ми не дуже б хотіли афішувати.
І нарешті, третє. Кожна людина має свій рівень "липучості", прив'язливості до тих, в кого закохується. І цей рівень контролювати ми не можемо, бо це наші генетичні, базові внутрішні установки, поведінкові моделі та потреби, які зароддуються ще в дитинстві. І які залежать від того, які стосунки були між батьками, які стосунки в дитинстві були між батьками та дитиною, на скільки відчувала себе дитина потрібною, захищеною, цінною, огорнутою турботою та любов'ю...

Висновок. Якщо Ви дійсно хочете зрозуміти, що відбувається з Вами і знайти найкращий вихід, бажано, не поспішати штучно відсторонюватися від дівчини. Адже, відсторонитися можна, а от налагодити стосунки знову, навряд чи. Бо дівчина може просто сильно образитися на Вас, не розуміючи, чому Ви раптово "охололи" до неї.
Тому я б порадила попрацювати індивідуально з психологом, щоб розібратися по всім трьом пунктам і не "надавати дров".

В целом я уже понимаю как это работает, у меня уже были девушки к которым у меня была симпатия и ничего из этого не получилось, некоторое время было больно, но потом со временем я переключался на другого человека и это все уходило, но причина по которой я это пишу, это потому что со всеми теми девушками я перестал общаться, а с этой не хочу, потому что у нас дружеские отношения

Переключались, потому что возможно 1) чувства были менее глубокими и человек менее интересным, 2) получали ответную реакцию, которая из призрачной фантазийной влюблённость возвращала Вас в реальность.
Потому что одно дело быть влюблённым в ОБРАЗ человека и совсем другое!!! дело любить реального человека, а не его образ.

Я бы сказал чувствую больше влюбленность и симпатию, это может странно прозвучит но бывает что я представляю ее когда что то делаю, какие то разговоры с ней, какое то будущее. Она мне приятна в общении как человек, она легкая и простая

Да, это похоже на влюблённость. Которая может развиться во что-то большее - в любовь. А может и не развиться. Смотря какой будет её ответ на Ваши чувства. Что собственно Вы и сможете увидеть:

Але якщо вона дізнається, що у мене до неї є почуття, чи продовжить буде вона потім спілкуватися зі мною так само легко, як раніше? Чи не з’явиться якась незручність і т.д.?

Вполне возможно, что той лёгкости уже и не будет, если она не разделяет Ваши чувства. Но чувства то уже есть! И их утаить НЕ получится. Собственно как и уменьшить СПЕЦИАЛЬНО:

и я не могу понять как мне уменьшить мою влюбленность, если я продолжаю с ней общаться и подпитывать эти чувства

Они могут угаснуть сами по себе - если не получите взаимности, а проверить это Вы сможете если сделаете, как и планируете:

я даже планирую к ней в страну прилететь следующим летом типа город посмотреть, и за одно с ней встретиться, она ответила на это, посмотрим, смотря когда это будет

Тогда и поймёте - в ЖИВОМ общении. Потому что именно в живом общении образ человека отходит на задний план, а на передний - выходит тот человек, который есть в РЕАЛЬНОСТИ.
В этом и состоит капитальная разница между любовью и влюблённостью.

Дякую Вам за відвертість.
Спробувати не спілкуватися тиждень-два, можливо, навіть, потрібно, щоб
зрозуміти, що, насправді, Ви відчуваєте до дівчини... Але ж є ще дівчина... І Ви не знаєте, що відчуває вона... Можливо, і вона сама поки цього не знає, так само, як і Ви... При тому, що спілкуватися будь з ким, коли нецікаво і немає інтересу, навряд чи, вона б захотіла.
Загалом, коли іде мова про почуття, на мою думку, експериментувати - не самий кращий спосіб. Бо налагоджувати стосунки набагато складніше, аніж стосунки руйнувати...
Як на мене, насамперед, задайтеся питанням, а чи влаштує Вас лише дружба з цією дівчиною? Адже, любі стосунки можливі лише тоді, коли вони постійно розвиваються. Особливо, коли мова іде про стосунки чоловіка та жінки. Тобто, в любому випадку, прийде момент, коли стане питання, а що далі? Окрім того, чи не пожалкуєте потім Ви, що згодилися лише на дружбу, не використавши жодного шансу на побудову більш серйозних стосунків? Якщо дівчина гарна та контактна, навряд чи вона дуже страждає від самотності. А у таких випадках, поруч можуть з'явитися інші чоловіки, які не стануть так довго чекати, а одразу запропонують реальну зустріч?
І от тут потрібно дуже добре прислухатися до себе... Не поміркувати, а саме прислухатися до себе... Можливо, є сенс, спробувати запропонувати дівчині знайти можливість зустрітися? Наприклад, запланувати якусь спільну подорож з туристичною групою, або ж з групою однодумців, щоб зустріч можна було підстрахувати на випадок несподіванки від зустрічі офлайн? Щоб мати простір для маневру... В разі чого, можна завжди змінити групову програму на індивідуальну тільки для двох... А якщо так не складеться, то, принаймні, можна вийти з ситуації "зберігши лице"...
В любому випадку, правильне рішення приховується в Вас самому. І тут, якраз і може допомогти психолог, щоб з'єднати Вас зі своїм внутрішнім "Я". Бо саме там і приховується істина.

Як на мене, Ви вже прийняли рішення. І оскільки - це саме Ваше рішення, отже, воно вірне. Тому зробіть так, як відчуваєте. А якщо відсторонення не полегшить Вашу зацікавленість, тоді потрібно вже більш глибоко розбиратися в причинах такого "залипання".
Насправді, які б припущення не були зараз зроблені психологами на форумі, вони не будуть відповідати в повній мірі істині. Адже, зачасти, та сама істина багатошарова. І відповідь не лежить на поверхні, а торкається глибин Вашої підсвідомості. А підсвідомість складається, насамперед, з того, що було закладено з моменту народження.
Але про це я вже Вам писала раніше.