Доброго дня Ольго.
Прикро, що Ви так себе почуваєте, хоча, впевнена, що Ви чудова дівчина і прекрасна людина.
Тому, щоб спробувати Вам допомогти, при цьому, не повторюючись, зосереджуся на тому, що вважаю головним у Вашому питанні.
Як на мене, стосунки,які не склалися з однокласниками і травми від принижень та образ в шкільному віці - це лише наслідок. А причина того,чому саме так склалося в Вашому житті, набагато глибша. .
І її потрібно шукати,як це не дивно, але у Вашому дитинстві
Ви пишете "...могли заховати рюкзак, сміялись з мого одягу . Я була з дуже релігійної сім'ї і мене змушували правильно одягатись".
Мені складно щось стверджувати, адже, замало інформації, тому я лише висловлю свої припущення, що обмеження та категоричність з боку батьків могла стосуватися не лише Вашого одягу, але і накласти відбиток на Ваш світогляд та Ваше само сприйняття. Ту ж саму самооцінку.
Тому було б добре, якщо б Ви відповіли докладніше на деякі мої питання.
На скільки стосунки з батьками в дитинстві були для вас щирими та теплими? Чи відчували Ви себе повністю прийнятою такою, як Ви є? Чи не було критики та постійного контролю, примусу з боку батьків? Чи Ви мали можливість висловлювати відверто свої почуття, наприклад, незгоду, обурення, невдоволення? Чи враховувалися саме Ваші бажання? Чи могли Ви в дитинстві займатися тим, чого саме Вам хотілося?
Відредаговано автором 02-03-2026 12:24:30