Як прийняти та змиритися, що я недостатне жіночна?

Юлія Зальотіна психолог

08.12.2025 20:34

Вітаю, Юліе.

цитата:

Я цікава особистість та гарна людина, але ж хотілося б відчути себе ще й бажаною жінкою. В жодних моїх стосунках цього не було нажаль... Може я просто дурна і треба якось заспокоїтися?

Бути жіночою, привабливлю, сексуальною - це природне бажання жінки. І ви відчули його в собі.

цитата:

я дивилася фільм, де були постільні сцени, дуже якісно зняті, красиві актори, і все так яскраво ніжно і невимушено, а я чомусь розплакалася і не змогла зупинитися. Через деякий час поколупавшись в собі я зрозуміла, що я теж так хотіла би, але не можу на таке розраховувати, бо не досить приваблива, в тому числі сексуально, і не зможу викликати в когось такого захоплення, бажання та пристрасті.

Але чомусь не вірите своїм відчуттям та емоціям. Не вірите, що в вас є жіночі якості, яких вам зараз не достає.
Все приходить до нас з досвідом, досвід набуваеться діями. Майже усі якості в собі можна розвинути, якщо робити невелички кроки у напрямку своїх цілей. ви можете цікавитися мейком, модою, знайти жіночі кола або те що вам буде до душі.
Не має некрасивих жінок. Жінка виглядає так, як сама себе сприймає, що всередені тей на зовні.
Ви відчули природній поклик своєї статі.
Мені хочеться вас підтримати, -довіряйте своїм відчуттям, прислуховуйтесь до них, це оріентр вашої особистості.

Підтримали: 3

Володимир Анатолійович Тарасенко Ирина Константиновна Зубиашвили Людмила Петровна Колесник

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог

Київ · 09.12.2025 01:33

Юліє, проблема в тому, що Ви не сприймаєте свою зовнішність.
Це маркер тривоги та невпевненості.
Невдоволення власною зовнішністю, як правило, йде з дитинства та підліткового віку. Фіксація уваги на зовнішніх ознаках відволікає від основного, що потрібно кожній людині – визнання, уваги, кохання. Навіть, якщо Ви за допомогою операції зміните, наприклад, форму грудей, але так само ставитиметеся до себе, знайдете новий недолік.
Якщо Вам важко прийняти себе, то й оточуючі це відчувають. Незадоволеність зовнішністю - це частина незадоволеності життям, тож почніть у цьому розбиратися.
У суспільстві існують шаблони жіночності, під який так часто жінки та дівчата намагаються себе "підігнати". Але справжня жіночність, як самоцінність, індивідуальна.
Багато хто думає, що жіночність пов'язана із зовнішньою красою. Але жінка може бути красивою, але не жіночною. Жіночність – це якась внутрішня сила. Це цілий набір якостей, який дозволяє нам зберігати всередині свою іскру, вогник. Саме це породжує в чоловікові бажання любити, дбати та оберігати.
Є поняття синдром «заблокованої» жіночності.
Це про внутрішній конфлікт зі своєю жіночністю , і рано чи пізно відчуття дискомфорту починає захльостувати, але пробивання назовні буде перебільшено. Наприклад, через надто яскраву косметику, вульгарну поведінку. Одна з причин блокування жіночності - невпевненість у собі, яка часто вирощується самими батьками
Зміст жіночності багатогранний. Це і доброта, кохання, прийняття себе. Важливо не просто зрозуміти, що не так, але знайти відповідь: «Чому це відбувається зі мною?» Шукати причину та почати знімати внутрішні блокування ніколи не пізно.

Підтримали: 4

Володимир Анатолійович Тарасенко Юлія Зальотіна Оксана Юрьевна Селезнева Людмила Петровна Колесник

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог

Львів · 09.12.2025 10:52

Доброго ранку, Юліє!

цитата:

Може я просто дурна і треба якось заспокоїтися?

Відповідаю - навряд чи. Незадоволена - так, але не дурна, адже дурна таке про себе не скаже

цитата:

Я цікава особистість та гарна людина

цитата:

ЯК ПРИЙНЯТИ ТА ЗМИРИТИСЯ, ЩО Я НЕДОСТАТНЕ ЖІНОЧНА?

Щодо прийняття, то, напевно, без цього буде важко рухатись вперед, однак є важливе уточнення - прийняти недостатню жіночність лише на даний момент(!) Відповідно, намір змиритись відкидаємо на смітник як недоречний та навіть згубний(!)

А тепер повернемось обличчям до суті. От розкажіть, що означає у Вашому розумінні жіночність? Чим вона наповнена? Як проявляється?
Чи міститься секрет жіночності у ставленні чоловіків? Усіх підряд або деяких, в кого розвинений зір на жінок, що цінують себе і чарівні самі по собі?

Окремо поцікавлюсь Вашими спогадами про дитинство: про ставлення батьків до Вас, їхні висловлювання і дії, підтримку?

Як вважаєте, Вашу маму можна назвати жіночною? Яким чином ставився до неї Ваш батько?

Підтримали: 3

Ирина Константиновна Зубиашвили Оксана Юрьевна Селезнева Людмила Петровна Колесник

Оксана Юрьевна Селезнева психолог

м Кам'янське · 09.12.2025 17:17

«ЯК ПРИЙНЯТИ ТА ЗМИРИТИСЯ, ЩО Я НЕДОСТАТНЕ ЖІНОЧНА?»
Тобто, ще не «прийняли» та не « змирилися « остаточно? Все ж маєте надію, що не все так безнадійно?
Ось і добре, бо поставити на собі хрест в 24 роки, здається дуже зарано. До того ж, ви все таки її маєте, тому що народилися жінкою й поводите себе ( сподіваюсь) відповідно до свого гендеру. Бо, жіночність ( фемінність) це не про зовнішність, а про соціальний прояв жіночого гендеру, якому вас повинні були навчити близькі старші жінки (мама, бабусі) в дитинстві, закласти « базу», а далі ви вже самі « шліфуєте « як вам подобається.Бо, жінка не формується в один день, це процес на все життя.
До того ж, в дитинстві закладається основа нашого само сприйняття. Якщо батьки кажуть донечці, що вона гарна, в дорослому віці в неї не буде в цьому жодного сумніву, щоб їй хто не казав.
І це внутрішнє переконання в своїй привабливості, вона буде транслювати на зовні( хоча, то може бути зовсім не так). Вона буде впевнена в собі. І навпаки, бувають дійсно красиві дівчата, які весь час собою незадоволені.
Тому, хочу сказати: зовнішність- важливий, але зовсім не вирішальний фактор в можливості «викликати в когось такого захоплення, бажання та пристрасті». Різним чоловікам подобаються різні жінки. Тому, треба працювати над своїм само сприйняттям і починати треба з дитинства.

Підтримали: 2

Володимир Анатолійович Тарасенко Ирина Константиновна Зубиашвили

Юлія Зальотіна психолог

09.12.2025 22:54

Не вірите, що в вас є жіночі якості, яких вам зараз не достає."
"Так, я не вірю, тому що коли дивлюся в дзеркало, то бачу дуже середньостатистичну дівчину, а не вражаючу жінку. А чоловіки хіба не люблять очима?.. Я певна, що мене ніколи не обрали би за зовнішність. З одного боку, це наче добре, а з іншого, виходить, я не заслуговую на так би мовити спекотного хлопця, а повинна задовольнитися тим що є."

Ви бачите у дзеркалі, "середньостатистичну дівчину", образ, який сформувався протягом вашого життя. Це результат вашого відношення до себе, переконань та думок про себе та оточуючий світ. Якщо їх змінювати, зміниться й ваш образ. Це робота не одного місяця. Але вона можлива.

"Вибачте, тут я ніяк не можу погодитися, бачила багато прикладів, як жінка неідеальної зовнішності почувається впевнено, а її в очи чи поза очі хейтять оточуючі."

Хейт є та буде завжди. І це насправді неприємно. Питання, як з ним обходитися.
Можна вірити в себе та свою правду, розуміючи, що інші мають свій погляд, (який може вас чіпляти,) але це тільки чиясь суб'єктивна думка. Ми не можемо подобатися всім, та й навіщо? Ви хочете бути бажанною для всіх, чи для якогось конкретного единого чоловіка?

Підтримали: 2

Ирина Константиновна Зубиашвили Алла Григорівна Веленко

Ирина Константиновна Зубиашвили психолог

Київ · 10.12.2025 00:00

Юліє, тема жіночності та сексуальності дуже Вас турбує
Ще раз нагадую, сексуальність - це не яскрава косметика і не підбори, це внутрішнє відчуття, і воно робить нас нескінченно прекрасними.
Але й сексуальність та жіночність можна розвивати.
За листуванням цю проблему вирішити неможливо.
Усі психологи цього сайту працюють он-лайн. Вони зможуть допомогти Вам.

Анна Автонділова психолог

Київ · 10.12.2025 02:08

Вітаю, Юля!
Те, що ви описуєте, - не про красу, не про жіночність і не про одяг. Це про внутрішню точку цінності, яка не сформувалася в процесі дорослішання. Тому зараз ви міряєте себе чоловічим поглядом бо іншої системи мірил у вас немає.
Ваше уявлення про себе сформувалося саме через ваш досвід: булінгу у школі, відсутністю досвіду бути бажаною в стосунках і порівняння себе з ідеалізованою мамою. Тому ви дивитеся на себе через ці травматичні призми, а не як на реальну жінку зі своєю цінністю. У цьому є багато сорому і відчуття власної недостатності і це не про тіло, а про спосіб, яким ви звикли бачити себе.
Тут потрібна не змиритись зі своєю неідеальністю а розібратися, чому ваше відчуття цінності опирається лише на те, наскільки ви викликаєте бажання, чому ваше відчуття себе тримається на зовнішній оцінці, звідки взявся цей недосяжний ідеал, у порівнянні з яким ви завжди програєте.

Проблема, яку ви описуєте, не вирішується однією відповіддю. Це те, що формується в досвіді дитинства і стосунків і розпаковується лише в терапевтичному процесі.

Відредаговано автором 10-12-2025 02:22:29

Анна Автонділова психолог

Київ · 10.12.2025 02:56

Там помилка в моїй відповіді, замість фразі "порівняння себе з ідеалізованою мамою." я мала на увазі, що йдеться про ідеалізацію тих зовнішніх образів, тих героїв, яких ви описуєте.

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 10.12.2025 08:37

Доброго дня Юліє.
Мою увагу одразу привернули Ваші слова щодо булінгу в школі: "В школі мене булили за худорлявість та малий зріст...".
І оскільки, як на мене, саме цей факт може бути основним щодо з'ясування причин відсутності гармонічних стосунків з чоловіками, виникає одразу потреба глибше розібратися по цьому факту.
Психологічний булінг зовні виглядає, як намагання образити, знецінити, чи принизити іншу людину, зосереджуючи увагу на чомусь такому, що дуже боляче сприймається самою людиною.
Тобто, для того, щоб виник булінг, одного бажання булінгера над кимось посміятися замало. Необхідно ще, щоб той, кого висміюють, дуже болісно реагував на предмет висміювання, наприклад, зовнішність, як у Вашому випадку.
Але ж наше сприйняття своєї зовнішності не з'являється просто так.
Це сприйняття формується з раннього дитинства під впливом значимих дорослих, бо сама маленька дитина ще не здатна себе оцінити. І сприймає себе очима тих, кому безумовно довіряє. А хто може бути такими людьми? Як правило, батьки, або ті, хто їх заміняють.
Тому виникає закономірне питання, а які стосунки були у Вас із значимими дорослими в дитинстві? Чи було між вами тепло та довіра? Як вони відгукувалися про Вашу зовнішність?
В окреме питання варто винести стосунки саме з батьком. Адже, саме батько - це перший чоловік в житті дівчинки. І саме його оцінки, або його відсутність, можуть потім дуже сильно впливати на сприйняття дівчинки себе як жінки в дорослому віці.
Окрім того, існує поняття "навіювання", до якого дуже схильні діти, особливо, дівчата, через свою внутрішню вразливість. Тобто, наприклад, хтось із значимих дорослих в присутності дитини міг озвучити, що тільки жінки з округлими формами сексуальні, а худорляві та мініатюрні - не варті ніякої уваги. Або ж, наприклад, батько міг при дитині захоплюватися якоюсь жінкою, яка мала округлі форми, а свою власну дружину постійно критикувати за те, що вона не сексуальна, бо "кістлява".... Варіацій дуже багато.
Також, варто звернути увагу на те, як батьки спілкувалися між собою, які між ними були стосунки у Вашому дитинстві? На чому акцентувалася їх увага: на сексуальній привабливості одне одного, чи на глибоких людських якостях?
Чому?
Бо дитина несвідомо переймає як інструкції до керівництва своїм життям те, як керують своїм життям дорослі.
Тобто, саме в дитинстві формуються всі поведінкові моделі та установки, якими ми всі в дорослому віці несвідомо користуємося. При чому, це відбувається автоматично. Ми навіть не розуміємо, чому так не любимо себе, свою зовнішність, чому на стільки знецінюємо себе, що це дає можливість "дзеркально" знецінювати нас оточуючим. Адже, оточуючі сприймають нас лише так, як ми самі сприймаємо себе.
От Ви пишете: "..а потім хлопці не звептали уваги, тому що вважали напівдитиною, малоліткою. Я цікава особистість та гарна людина, але ж хотілося б відчути себе ще й бажаною жінкою"
На Вашу думку, чи вважала себе бажаною жінкою Ваша мама?

Відредаговано автором 10-12-2025 08:42:02

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог

Львів · 10.12.2025 10:53

Юліє, вітаю!

цитата:

"що означає у Вашому розумінні жіночність? Чим вона наповнена? Як проявляється?

Помітив, що Ви на моє питання про жіночність спробували відповісти словами психологині. А мені була цікава Ваша думка. То що стало? Що завадило розкрити власні уявлення про цей феномен?

цитата:

Про секрет жіночності і ставлення чоловіків не знаю що сказати.

І поки що, перебуваючи у стані невідання, мимоволі схиляєтесь до ототожнення жіночності зі звабливістю і сексуальністю. Між тим явище жіночності набагато глибше і змістовніше.

Декілька питань до Вас для роздумів.
Чи можна побудувати щасливе повноцінне життя в парі виключно на підставі сексу?
Якщо не лише сексу, то що ще потрібно?

Особливо привертає увагу ось цей аспект стосунків між вашими батьками -

цитата:

Батько її дуже любив і цінував. Мабуть, і ревнував також, бо вона завжди подобалася чоловікам, не мала недостатку в залицяльниках.

Переконаний, що він відіграв ледь не ключову роль у Вашому самосприйнятті. Не заючи багато складних і, ймовірно, відверто прикрих сцен між батьками, Ви бачили переважно зовнішню канву іх взаємин на рівні не чоловік і дружина, а чоловік і жінка. Не здивуюсь, що в ті часи батькам було, м'яко кажучи, не дуже до Вас. Зате успішність і привабливість мами в очах залицяльників Ви несвідомо "впіймали".
Припускаю, що згодом ці переживання і порівняння лягли в основу Вашіх критеріїв про жіночність.
А потім булінг у школі і таке інше.

Словом, історія потребує дослідження і перепроживання травмуючих періодів, аби Ви змогли сприймати себе без нашарувань болісного досвіду.

Юлія Зальотіна психолог

10.12.2025 12:41

"Я мала на увазі не подобатися всім, а те що зовнішність не може не впливати на сприйняття іншими, і як це не прикро, часто зовнішність має переважне значення."
Погоджусь з вами. Але ж ви про більш глибокі відчуття кажете, ніж зовнішність, як оцінка на перший погляд.
"Проблема в першу чергу в моєму випадку в тілобудові, а це ніяк не можна змінити переконаннями та думками. І фізично в моєму випадку. Я намагалася "наїсти" вагу, накачати м'язи, щоб виглядати менш худою, ходила на східні танці. "
Розумію вас, бо сама зараз важу 43 кг після хвороби. Худоба не надає жіночності. Але жіночність надає одяг, прикраси, а насамперед відчуваття з середини, що я собі подобаюсь, навіть у такі часи. Я разом зі своїм тілом, я на своєму боці. Я вдячна своему тілу, бо воно мудре, сильне, воно може зцілювати ся та змінюватися, якщо в нього вірити та допомогати йому. Вибачте, що я привела себе, як приклад, я розумію, що це непрофесіонально. Але те, що ми проживаємо, як власний досвід, дає нам велику силу та опору на себе.
"Я намагалася "наїсти" вагу, накачати м'язи, щоб виглядати менш худою, ходила на східні танці. Те, що в плані моєї зовнішності мені не подобається, ці міри ніяк не покращили."
Це добре, що ви займаєтеся своїм фізичним тілом. Можно ще підключити роботу з психікою, щоб знайти причини, чому вам важко прийняти свою зовнішність.

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог

Львів · 10.12.2025 17:01

цитата:

Я позаздрила тому, що побачила в кіно і захотіла того ж у своєму реальному житті.

Хіба може бути так, як в кіно? Напевно, ні. Завжди буде як у Вас.

цитата:

Але ж є певні потреби, і тому виникає питання, куди їх подіти, якщо реалізувати не вдається.

В той спосіб, за допомогою якого намагаєтесь реалізувати і при тому сприйнятті себе, що існує на тепер, не вдається. Тож бачимо, які дві складові потребують корекції. Чи не так?

цитата:

А дитинство тут взагалі ні до чого, як на мене.

Навіть якщо Ви так вважаєте, це ще не означає, що минуле, власне, той період, коли закладись підвалини самосприйняття, об'єктивно не впливає на Вашу дійсність.

цитата:

Ну хто і як у дитинстві міг знати, що з мене астенік виросте?

А ця оцінка тут до чого - астенік? Що вона, взагалі, пояснює чи підтверджує?

Оксана Юрьевна Селезнева психолог

м Кам'янське · 10.12.2025 19:24

«…змиритися" прозвучало тому, що ще залишається, коли ти не можеш щось змінити.»
Пропоную вам слово @ змиритися» замінити на « прийняти» і вже на підставі прийняття себе такою як ви є намагатися отримати бажане. Крім яскравої зовнішності, що ще вам може допомогти в цьому?

«Ну народитися ще не означає бути жіночною. »
Так,згодна. Для цього ще потрібно поводитися як жінка. Цьому й навчають»матусі, бабусі, старші сестри дівчаток в родині. Це не тільки про готування та прибирання, це про те, як поводить з чоловіками( як з ними спілкуватися, фліртувати, « стріляти очима» та ін. ). Бути гарною- не достатньо, щоб для тебе чоловік робив все, як у кіно ( ну, може на одну ніч).

«Моє питання було набагато вужче.»
Це вам так здається. Про що вам тут « натякають» всі психологи. Врода- це не запорука щасливого життя. Бонус- так, але ніяких гарантій.

«Але ж є певні потреби, і тому виникає питання, куди їх подіти, якщо реалізувати не вдається.»
Так в чому саме потреба?

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 10.12.2025 21:25

Дякую і Вам за намір все ж у всьому розібратися та знайти причину такого ставлення до себе.
З того, що Ви написали про своє дитинство та стосунки з батьками, насправді, повинна вийти чудова казка про чарівну принцесу, за якою упадає велетенська кількість принців. Але ж...
Насправді, якщо у дівчинки склалася з дитинства висока самооцінка про себе і з батьками щирі та довірливі стосунки, як так могло статися, що вони (батьки) дозволили свою дівчинку булити в школі?
Перепрошую, але щось не складається.
Хто у Вашій родині ще був худорлявим та низького зросту? На Вашу думку, якщо б було опитування хто з ким ближчий, то Ви б себе назвали "бабиною" дочкою, чи "дідовою"?

Відредаговано автором 10-12-2025 21:26:57

Підтримали: 1

Юлія Зальотіна

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 10.12.2025 21:49

Знаєте, зайвий раз впевнююсь в тому, як дитяча психіка намагається захистити дитину і приховати від неї якусь травмуючу інформацію.
Як для порівняння. Мені Ви написали просто ідеалістичну картину стосунків батьків між собою і ставлення до Вас. А вже у відповіді колезі з'ясовується, що все було далеко не так "рожево": "коли шлюб почав руйнуватися, мене намагалися берегти, але мені було вже 11 років, і щось було підслухано, щось випадково почуто, про щось потім бабуся розказала. А щодо маминої привабливості, тут і підсвідомо ловити нічого не треба було, до неї інколи просто на вулиці чи скажімо в кафе чіплялися, кілька разів при мені". Це називається "ігри розуму". Дитяча пам'ять про батьків дуже вибіркова і намагається запам'ятовувати все лише в пастельних тонах. Бо батьки - це наша базова основа.
Думаю Ваше ставлення до себе якось пов'язане саме з маминою привабливістю, і тим як Ви бачили, сторонні чоловіки ставилися до неї. Та тим, що батько більше не жив з вами.
А чому батьки розвелися?
До речі, як це не прикро, але, нерідко, підлітки звинувачують себе в тому, що батьки розлучилися., навіть, якщо цього і не хочуть визнавати. І як одна з причин того, що батько пішов, може бути підсвідома думка, на кшталт: "Я в усьому винна, він мене кинув, бо я не така гарна, як мама".
А те, що булінг був лише наслідком неправильного сприйняття своєї зовнішності, що сформувалося в процесі спілкування з батьками - після доповнення інформації про Вашу сім'ю - це вже аксіома, а не припущення, навіть, якщо Ви і не вірите цьому.
Підсвідомість має такі приховані моменти і таку глибину, про які Ви навіть і не здогадуєтеся.

Відредаговано автором 10-12-2025 22:02:07

Підтримали: 1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 10.12.2025 22:06

Ваше сприйняття себе, на мою думку - це наслідок якоїсь глибоко прихованої душевної травми, пов'язаної з маминою зовнішністю і розлученням батьків.
А такі моменти потребують індивідуальної трансформаційної роботи з психологом

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 11.12.2025 08:12

Насправді, не думаю, що Вам хтось і щось хотів "навішати". Швидше, хотіли допомогти розібратися в причинах неприйняття тої зовнішності, яку дала природа. Бо тисячі випадків підтверджують, що навіть змінивши зовнішність, людина далеко не завжди може почати почувати себе щасливою. Бо щастя - це стан душі, а не вигляд якоїсь частини тіла.
Якщо б проблема стосувалася суто зовнішності, навряд чи це Вас би так зачепило емоційною. Сама найсексуальніші жінка може бути глибоко нещасною, от як Мерилін Монро, яка покінчила життя самогубством від нерозділеного кохання.
Думаю Вам відомі багаточисельні приклади того, коли жінки не маючи привабливих сексуальних форм, закохували у себе чоловіків і жили щасливо.
Моя подруга важить на сьогоднішній день 48 кг при зрості 167 см. По цьому вона реалізована і як жінка, і як дружина, і як мама. І чоловік кохає її такою як вона є. А знаєте чому?
Тому, що вона себе такою приймає.
Але, якщо Ви вважаєте, що Ваша статура не є природньою, то, можливо, варто перевірити своє суто фізичне здоров'я?
Хоча і в таких випадках, нерідко спрацьовує психо-соматика.
Власне, це вибір кожної людини: нарікати на своє тіло, своє життя або ж все ж почати з усім глибоко розбиратися.

Підтримали: 1

Оксана Юрьевна Селезнева

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 11.12.2025 09:28

Ви пишете "А щодо причин неприйняття своєї зовнішності, то я їх і так знаю і називала тут декілька разів. Те що мене не взяли на роботу наприклад. Навіть не з'ясувавши фактичні знання-вміння-навички. Але ж був не один такий випадок поверхневого сприйняття".
І тут я дозволю собі з Вами все ж не згодитися, хоча і можу викликати нову хвилю невдоволення ( Така вже робота психолога, власне, як і у хірурга, який щоб вилікувати пацієнта, повинен йому
завдати певних незручностей)
Насправді, всі ті докази, які Ви наводите як причини - не є "корінням", а є лише наслідками. Адже, нам тільки здається, що нас сприймають по зовнішності та нашими вміннями. Тоді, як насправді, нас відчувають внутрішньо і, відповідно, реагують.
Якщо ми собою незадоволені, нехай би навіть лише своєю зовнішністю, це саме невдоволення передасться тим, хто з нами спілкується і викличе якесь незрозуміле бажання перестати з нами спілкуватися (або ж брати на роботу)
Це з області гармонії. Людина гармонічна приймає себе цілісно, в тому числі, з усіма своїми природніми особливостями, а отже, таке враження викликає і у інших про себе. Тоді, як людина, що не любить сама себе, викличе і відторгнення себе у інших. Це закон "дзеркальності", про який ми можемо не знати, але він все одно діє.

Підтримали: 1

Володимир Анатолійович Тарасенко

Володимир Анатолійович Тарасенко психолог

Львів · 11.12.2025 10:45

цитата:

А щодо маминої привабливості, тут і підсвідомо ловити нічого не треба було, до неї інколи просто на вулиці чи скажімо в кафе чіплялися, кілька разів при мені.

Усього кілька запитаннь.
Якщо пам'ятаєте - що відчували, коли на Ваших очах чоловіки залицялись до красивої мами, чіплялись до неї, а Ви вже знали, яка Ви у порівнянні з нею, позаяк вже бачили себе у дзеркалі?
Упевнені, що мамина поведінка була етично бездоганною?

Може уявляєте, що відчував Ваш батько, спостерігаючи або знаючи про подібні випадки?

А тепер спробуйте послухати себе і дати відповідь, чи не має в глибині відчуття заздрості до мами і хоч натяку на бажання отримувати від чоловіків те, що отримувала вона?

Алла Григорівна Веленко психолог

Київ · 11.12.2025 19:58

По перше, мені дуже шкода, що Вам прийшлося стільки пережити. Ви отримали дуже травматичний досвід, який і викликає зараз такий біль в процесі спілкування з психологами.
По друге, про те, що з Вами відбувалося в дитинстві, ми можемо знати лише з Вашої розповіді і лише задаючи свої питання, які, власне, і задаємо, щоб Вам спробувати допомогти. Бо потрібні не уривки з Вашого життя, а цілісна картина всього, що з Вами відбувалося.
"Ну як, тепер у вас все складається?!За що ще я повинна відчитатися і виправдатися, щоб мені перестали приписувати казна що?".
Тому, третє.
До моменту, коли все складеться, насправді, ще дуже далеко. І для цього, в ідеалі, потрібна індивідуальна робота, а не переписування на сайті, щоб не сформувалася необхідність у психологів щось збирати по крихтам з Ваших відповідей.
Отже, як висновок: запитання психологів - це необхідність, а не якась прохідна цікавість. Адже, було звернення із конкретним запитом: "як прийняти та змиритися, що я недостатньо жіноча".
Можливо Ви просто не звернули уваги, але формат спілкування з психологами на сайті носить характер діалогів, які складаються з відповідей та запитань. І такий формат однаковий абсолютно для всіх, хто звертається за анонімною допомогою. Тобто - це не стосується лише Вас особисто.
Тому запитання психологів можуть бути різними, в залежності від того, який запит був озвучений людиною, яка звернулася по допомогу.
Окрім того, спілкування на сайті для всіх - суто добровільна справа. Якщо Ви відчуваєте, що ще не готові вести відверті розмови, або ж передумали їх вести, завжди можете односторонньо припинити розмову.

Відредаговано автором 11-12-2025 20:00:47