Не знаю, як реагувати

Ситуація у вашій родині складна.
Ви вчинили психологічно грамотно, що пішли. Це називається "піти в дистанцію". Але дуже важливо грамотно вийти із неї. Це краще обговорити з психологом.
Не поспішайте прощати чоловіка. Подумайте, яким Ви бачите ваше майбутнє? Які у Вас сьогодні почуття? Що Вам важливо у цих стосунках?
Як Ви вважаєте, чоловік змінить свою поведінку, якщо Ви до нього повернетеся?
Є непорозуміння між вами. Як Ви вважаєте, чоловік погодиться звернутися до сімейного психолога?
Вам варто визначити, що ви хочете як пара та як бачите спільно своє життя. Стосунки існують, поки обидві сторони підтримують їх.
Наскільки я правильно зрозуміла, чоловік Вас постійно принижував.
Як сталося, що Ви допустили такого ставлення до себе? Вас ніхто не почне цінувати, якщо Ви себе самі не цінуватимете.
Припускаю, що Ви вже забули, як це цінувати себе, відчувати коханою жінкою. Але згадуйте: можливо, були в юності ці моменти, коли Ви відчували себе значущою та незалежною. Якщо Ви звикли почуватися маленькою та незахищеною дівчинкою, тоді Вам терміново потрібно до психолога!

НЕ ЗНАЮ, ЯК РЕАГУВАТИ
Слухати себе і довіряти собі.Тільки ви знаєте, як вам з цим чоловіком поряд .

«..це через день, якби вимагаючі такі повідомлення його пожаліти»
Ви відчуваєте це як маніпуляцію? Він « давить» на жалість та видає з себе жертву?
( це тільки мої припущення, але в повідомленнях чоловіка є щось схоже на депресію. Він, раптом, не має діагнозу? Він і раніше був « таким» чи недавно змінився? Він не військовий?)

Ви обговорювали з чоловіком ситуацію, чому пішли ? Він пояснив якось свою поведінку?
Ви, власне, розглядаєте можливість повернення? Якщо так, то на яких умовах? Він готовий до змін? Ви бачите, що чоловік ВЖЕ почав діяти по-іншому?


Повторюсь, але тільки ви, знаючи себе, ситуацію та чоловіка, можете прийняти рішення як вам вчинити. Якщо бажання повернутися виникає як реакція жалю до чоловіка , думаю, краще їй не піддаватися і все-таки взяти декілька консультацій у психолога.

Доброго ранку!

Прожили з чоловіком 1.5 року. За останніх півроку він настільки охолов до мене, що жили, як сусіди.

Шкода, що це сталося з вами. Проте виважене рішення, як бути далі, може прийти лише ПІСЛЯ з'ясування, через що не склалося(!) Напевно, і у вас, і у чолоівка були очікування від шлюбу і спільного життя. Однак у реальності були інші резони.
Тому дайте собі час згадати і поміркувати. Що спільного між вами? Наскільки співпадає ваш спосіб життя?
Чи зрозуміли і відчули ви чоловіка - яка він людина? на що здатний? для чого йому жінка? що з його ментальним здоров'ям тощо?

Образливі жарти наді мною, хамство і холод з боку чоловіка призвели до того що два місяці назад я пішла від нього.

Ви не стали терпіти, захистили себе, повернувшись жити до дітей.
При цьому, напевно, відчували образу і розчарування. Чи пройшли ці емоції? Вони ж не могли просто так кудись в невідоме зникнути. Якщо залишили в собі і подавили, то це завдасть негативу лише вам. Будь-які емоції потребуюють відреагування. Ще зауважу, що відреагування у конструктивний спосіб.

Тепер він просить мене повернутись до нього.

І тоді, коли ображав, і зараз, коли просить повернутись, ви питали в нього - НАВІЩО? Цікаво і важливо почути відповідь(!) Без цього ризикуєте блукати у пітьми по колу, наражаючи себе на ті ж самі проблеми.

Відредаговано автором 07-09-2025 10:36:02

Какими были ваши отношения?
Что происходило до того, как изменилось отношение мужчины?

не буду тобі
заважати....ти варта кращого,я тобі в тяжість,я тобі не потрібний.просто апатія.

Знаете, это такая игра своеобразная - докажи мне, что я не прав, убеди, какой я классный и нужен тебе.
А я бы предложила послушать мужчину и да, признать, что вы правда достойны лучшего, а мужчина, который позволяет себе в вашу стороу

Образливі жарти наді мною, хамство і холод

вам правда не нужен.

Раньше было подобное?
Что ценного в отношениях для вас?

Доброго дня!

"Вибачай за все....але все достало....не буду тобі
заважати....ти варта кращого,я тобі в тяжість,я тобі не потрібний.просто апатія.
І це через день, якби вимагаючі такі повідомлення його пожаліти."
Ну да, он как бы требует вашего внимания - нуждается в нем - плюс его комплексы тут выскакивают ( про то, что он не кому не нужен) - но так же, это может быть и его манипуляций, чтоб вас снова вернуть к себе. ( позицию жертвы психологически он сейчас отыгрывает)
Вопрос в том, он всегда таким был? Или только недавно таким стал?
Как он раньше себя проявлял к вам? Как себя вел? Что говорил?
Как у него жизнь вообще - с чего состоит?
И сколько ему лет?

Его действительно достало, и видимо и ваши отношения, и вообще в целом - тут глобально его чтото достало... чтото еще не только ваши отношения - может у него возрастной кризис, может проблемы на работе, может потеря смыслов, скорее всего разочарование в себе - у него идет и подсознательно он, это разочарование и раздражение на вас - все выливает.

Возможно, устал от отношений вообще с женщинами.
До вас у него были отношения с женщинами или браки?
Как там, у него с женщинами складывалось?
"Не знаю, як на це реагувати і чи варто взагалі?" - ну тут только вам решать, как вам реагировать.
И нужны ли вам еще эти отношения?

и еще - он с одной стороны в вас нуждается психологически зависим от вас уже, и от вашего внимания, заботы, чувств.
( привык к вам)
а с другой - он вас не особо, то ценит ( с того что вы описали) обижает вас, унижает, как будто отталкивает от себя неосознанно или осознанно - он это делает пока непонятно.
Как будто не умеет быть близким и откровенным с другим человеком ( держит на дистанции психологически)
А когда вы ему отзеркалили - тоже показали, что можете уйти и отдалиться, и это сделали - он начал вас догонять и приближаться ( эмоциональные качели)
Но только вот, большая вероятность - что он, не сделал какието выводы - чтото переосознал ( он пока больше в себе, и в своих переживаниях)
Ему бы не помешал психолог - или психотерапевт.