Доброго вечора!
Емоційна прив'язаність базується на сильних емоціях і при цьому емоції є, неначе, тригером, що провокує прив'язанність. Емоції - первинні, як от: страх, радість, сум, здивування тощо. Із емоцій виникають почуття, що є більш складними структурами.
Почну з кінця вашого повідомлення:
цитата:
я не маю до нього почуттів вже давно, але чомусь кожен день думаю про нього, і про те, якими могли б бути наші відносини якби була взаємність.
Ви кажете, що вже давно не маєте до нього почуттів. Тоді, як Ви вважаєте, чим викликані думки про нього кожен день і фантазії про можливий розвиток відносин? Що в ці моменти відчуваєте? А що відчуваєте хвилин за 5 перед цим? І які думки передують фантазіям про нього і Ваші відносини?
цитата:
кохала його я до 2022-го року, коли дізналась що він висміював мої повідомлення йому, мене як особистість у чаті зі своєю подругою. після цього мені стало боляче
Ви кажете, що перестали кохати в 2022 р. А на які почуття змінилося кохання? Чи продовжували Ви постійно думати про нього?
Чи правильно я розумію, що Ваші почуття (не кохання а якісь інші, бо Ви вказали що перестали його кохати ще з 2022р) до нього виявилися сильнішими, ніж лють, що викликана глузуванням з Вас і Ваших почуттів?
У мене виникає враження, що його Ви поважаєте більше, ніж саму себе і це враховуючи його відкрито зневажливу поведінку стосовно Вас!
Прив'язаність для мозку виглядає як надійна опора, коли в собі впевненості нема. А питання самоповаги, реалістичної самооцінки, пізнання власних сильних і слабких сторін, тощо — опрацьовуються разом із психологом на індивідуальних консультаціях.
Нажаль, питань на форумах і відповідей на них замало для розв'язку такого питання, оскільки воно глибоке і стосується Вашої особистості.
Дякую за увагу і гарного дня!