Добрый День
Уже спрашивала подобное, но ответа не получила
Мы с мужчиной в отношениях 8 лет
Но последние 2 года у нас затяжная ссора
Сейчас он просто все читает и молчит, он читает, утром вечером, заходит если я день не пишу, не игнорит, но отвечает и не приезжает ко мне
Я уже извелась отчаялась и не знаю как быть
Стоит мне просто забыть и бросить? или тоже не писать как и он?
мы так общаемся, но не хочу разрывать контакт
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
Добрий день.
Дякую Вам за довіру. Те, що Ви переживаєте зараз, дійсно непросто - тривалий емоційний зв’язок, який переходить у мовчання, може викликати відчай, розгубленість та сильне внутрішнє виснаження.
Ваші почуття цілком зрозумілі: Ви не хочете остаточного розриву, але й відсутність зворотнього зв’язку, тепла й реальної близькості дуже болюча. Важливо звернути увагу на те, що стосунки, в яких є тільки одностороннє зусилля, з часом починають виснажувати й формувати глибоке емоційне спустошення.
Те, що партнер читає Ваші повідомлення, але не проявляє ініціативи до відвертого діалогу чи зустрічі - це теж форма відповіді. Мовчання - це іноді дуже гучне повідомлення. І Вам важливо чесно відповісти собі: чи влаштовує Вас такий формат стосунків зараз і в майбутньому? Що Ви від них очікуєте та чи готова інша сторона це дати?
Я не можу сказати, що Вам робити: розірвати чи зберегти зв’язок, бо це вирішуєте тільки Ви. Але можу підтримати Вас у тому, щоб Ви зробили вибір, який буде турботливим щодо Вас самої. Іноді варто дати собі паузу не як спосіб гри у "хто перший зламається", а як простір для того, щоби відчути себе, свої потреби та свої кордони.
Ви завжди можете звернутися до психолога особисто, щоб пройти цей непростий період з підтримкою.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381923 для Діана Саркісова
дякую
тобто ви думаєте, що раз він мовчить то це він е хоче стосунків значить? я мовчала 2 місяці, але мені було тяжко дуже чекаті, і він так і не написав
я думаю, що може взашалі не написати, а може мало часу пройшло, але і чекаті мені дуже яжко без зв~язку, і пісати йому. я дуже виснажена мені не вистачає підтримки
Мовчання може означати різне, але важливо думати не лише про нього, а й про себе. Якщо чекати важко і ви відчуваєте, що це виснажує, можливо, варто звернути увагу на свої потреби. Ви заслуговуєте на підтримку та відносини, які дають вам емоційну рівновагу. Чи готові ви відкрито поговорити з ним, щоб зрозуміти, що буде далі?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381929 для Діана Саркісова
так я з ним постійно відверто розмовляю, це не допомогає, тобто від читає, мовчить, коли сварюсь - не читає
мені в мовчанні повному теж важко
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381929 для Діана Саркісова
коли ми були разом,я теж особливо відвертих відповідей від нього не мала, від уникав визначеності завжди, та і чоллвіки такі розмови не люблять
Добрый день!
Вы находитесь в ситуации неопределённости, это действительно утомляет и поднимает много тревоги. Вам важно получить ясность, но вы сталкиваетесь с молчанием, с отсутствием ответа извне. Тогда вопрос становится внутренним: что для вас будет менее разрушительно прямо сейчас? Взять паузу в переписках, дать пространство партнеру, может он созреет к диалогу (одновременно обозначив временные границы ожидания? Или честно признать, что ожидание стало слишком болезненным и уже из этого выстраивать свои последующие действия?
Каждый может предложить «свой» вариант, исходя из своего опыта и характера. Но важно не то, что подошло бы нам, а то, что подойдёт именно вам. Вы - тот человек, которому жить с этим решением. А значит, и выбрать важно вам.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381935 для Діана Саркісова
Стоит мне просто забыть и бросить? или тоже не писать как и он?
Отчего не стоит забыть и бросить? Попробуйте и определенно что-то почувствуете... И только потмо будет ясно, стоило или нет.
А если не писать, как и он, означает, играть в прятки и продолжать надеяться. Но вот вопрос - надеяться на что?
А если с психологом сотрудничать, то, конечно, избегая формата, как мне буквально поступить. Там задача будет иной - разобраться в том, что вас саму заставляет 2 года сидеть на крючке отношений, которые, видимо, никуда не ведут?
Відредаговано автором 12-05-2025 19:46:56
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381937 для Анна Автонділова
он уже год так себя ведет, молчит і я не знаю сколько еще ждать
потом я молчала 2 месяца, январь февраль, он не написал
мне и так и так плохо, если я день не пишу, он ищет заходит проверяет, то есть не хочет чтоби молчала, но сам вот так себя ведет
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381941 для Володимир Анатолійович
ну вы грубо говоря пешете что отношения никуда не ведет и я на крючке, и стоит забыть и бросить
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381937 для Анна Автонділова
я уже не знаю что выбрать , разные варианты пробовала
Чому Ви так узагальнюєте?
Як Ви прийшли до цього висновку?
Все залежить від людини. Є чоловіки, які дуже відкрито і зріло говорять про стосунки та почуття.
цитата:
я уже не знаю что выбрать , разные варианты пробовала
Як Ви дивитесь на те, щоб обрати себе?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381945 для Діана Саркісова
так зазвичай є, що не дуже вони люблять обговорювати стосунки
як обирати себе? залишитись одній, я так не хочу
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381945 для Діана Саркісова
якщо просто мовчати і не писати то це розрив, значить розставатись
тому ми підтримуємо переписку, але це не то що потрібно
Обирати себе - це не про "залишитись одній".
Це про внутрішню опору та турботу про себе. Це про самоцінність. Це про кордони. Це про чесність із собою.
Обирати себе - це чути себе, свої потреби, бажання та почуття.
Це не грати ролі, не зраджувати собі заради того, щоб "не втратити" когось.
Це знати, що з тобою все ок, навіть якщо хтось не обирає тебе.
Обрати себе - це сказати:
"Я важлива. Я цінна. Я не повинна розчинятись, щоб мене не покинули"
І тільки побудувавши живий, чесний, підтримуючий зв’язок із собою, ми можемо створити по-справжньому здорові стосунки з іншими.
Це про те, щоб бути з собою поруч. Завжди.
Вы сейчас зависимы от его реакции и именно это делает ваше состояние таким болезненным. Всё ваше самочувствие зависит от того, напишет он или нет, от его шагов и тогда пульт управления от вас у него. Это очень уязвимая и изматывающая позиция.
Важно не столько разорвать или забыть, сколько попробовать встать из этого ожидания и понемногу возвращать себе ощущение опоры внутри. Хорошим следующим шагом может быть работа с психологом, чтобы понять, откуда у вас такая сильная зависимость от чужой реакции, почему отклик другого человека становится настолько значимым и как научиться опираться больше на себя.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381951 для Володимир Анатолійович
по моим я не знаю
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381953 для Діана Саркісова
це виходить треба признати що він не обирає мене, я не хочу залишатись одна з сама з собою, мени це не потрібно
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381955 для Анна Автонділова
так отношения от двоих зависят, потому сейчас зависят от него
Що саме лякає Вас в думці "він не обирає мене?"
Що для Вас означає "залишатись одній з самою собою?"
Коли Ви говорите "мені це не потрібно", що саме Ви маєте на увазі?
Що важливіше для вас у цій ситуації: бути з ним чи не бути самій?
Это-то и заметно. От этого, к сожалению, и страдаєте.
Выходит, пришла пора УЧИТЬСЯ доверять своим чувствам. Восстанавливать способность, суммируя факты реальности, делать вывод и брать ответственность за свое собственное решение. По-другому НИКАК(!)
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381959 для Діана Саркісова
що не любить лякає
я не хочу лишитись одна, з своїми думками, я і так одна по суті
важливіше стосунки
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381961 для Володимир Анатолійович
я не могу опираться на себя, а виводи делать только по фактам реальности тоже не совсем про отношения
Ірина Василівна Гуральчук
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Доброго дня.
Чого б Ви хотіли від нього — щоб що зробив чи сказав зараз?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381967 для Ірина Василівна
я маю багато до нього претензий, щоб пояснив свою поведінку і вчинки, щоб приїхав помиритись і признав що винен, виправив ситуацію
Ірина Василівна Гуральчук
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Щодо Ваших претензій:
Що саме Ви хотіли б йому сказати?
Що саме Ви хотіли б від нього почути в поясненні про його вчинки і поведінку?
Якби він признав що винен і виправив ситуацію — що б Ви робили далі?
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381969 для Ірина Василівна
претензії я йому озвучую, але те що він мовчить, я додумую за нього, все виглядає так ніби він кинув мене
він же не робить нічого і не зрозуміло що він думає
Отношения действительно зависят от двоих, и это проявляется в том, что оба партнера принимают участие в них, делают шаги навстречу, обсуждают даже когда сложно, решают и берут на себя ответственность. Я слышу, что вы делаете шаги в его сторону, но получаете в ответ молчание, оставаясь в одиночестве и продолжая зависеть от его реакций. Ожидание того, что он изменит свое поведение, к сожалению, может быть нереалистичным, учитывая его текущие действия и поведение.
Ірина Василівна Гуральчук
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Я помітила, що Ви не відповіли на мої запитання.
Ми не можемо вплинути на нього, але можна допомогти Вам розібратися з Вашими переживаннями і потребами.
А це в свою чергу може вплинути і на стосунки або посприяти тому, щоб Ви могли реалізувати свої потреби доступним чином
↩ Реакція на відповідь № 381972 для Анна Автонділова
не всегда отношения так прости, а что реалистично и что нет тоже не так просто, тем более что он делант шаги
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381973 для Ірина Василівна
я відповіла, мене цікавлять пораді про стосунки, а не про мене
які мої потреби я і так знаю
Ірина Василівна Гуральчук
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Розумію, що Вас цікавлять стосунки.
Справа в тому, що ці стосунки, в першу чергу з Вами і на 50% залежать від Вас.
Мої питання здалися Вам не корисними щодо Вашого запиту?
В Вашій відповіді чую деяке роздратування чи розчарування. Це пов'язано з тим, що Ви почуваєтеся непочутою?
І Вам би хотілося отримати більш конкретно рекомендації,
як все ж зробити так, щоб він визнав свою провину, пішов на примирення і все виправив?
Вітаю! Спробую теж трохи прокоментувати вашу ситуацію, зважаючи на коментарі, які ви писали під постом.. Ви питаєте що робити? Чи йти від нього і забути чи ні.. Я погоджуюся з колегами, що ви знаходитесь в залежності від його реакцій, вчинків, тощо. І цей ваш допис "тяжко впливати на нього" - це як раз свідчення цієї залежності. Коли перед нами людина яка має для нас значення, але непередбачувана, "загадкова" - в нас може включитися такий собі "ефект казино". Вже стільки сил було вкладено в сварки, в намагання вплинути, в очікування - а "нагороди" такі маленькі і рідкісні, що ми можемо продовжувати ці стосунки, саме тому що залежні від цих нагород, і ще тому що шкода емоційних сил, які вже витратили на цю людину. Чи можете ви звернутися до спеціаліста, щоб знайти саме те рішення, яке ви приймете усвідомлено і неупереджено? а також - чи є у вас близькі люди, знайомі, друзі - з якими можна ділитися і які підтримають вас і зрозуміють?
Ви 8 років в цих стосунках і вони для Вас важливі і цінні. Зараз у вас затяжний конфлікт, спілкування з цим чоловіком складається не так, як Вам хотілося б, Ви помічаєте, що не можете впливати на нього, що від Вас не залежить його поведінка, і тепер Ви не знаєте, як себе вести, щоб щось виправити між Вами.
Через що або після чого почалися непорозуміння між Вами?
Як Ви вважаєте, чому він так себе поводить і через що вам не вдається налагодити комфортну для обох взаємодію?
З чим Ви хотіли б зараз розібратися? В чому потрібна на даний момент допомога чи підтримка психологів?
Буду рада допомогти Вам у вирішенні Вашого запитання, для цього важливо краще зрозуміти, що саме відбувається у відносинах і чим я можу бути для Вас корисною .
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 382030 для Ірина Василівна
через що посварились сказати не можу, бо не зрозумієте, у нас завжди були конфлікти і з~ясування стосунків, у мене завжди було почуття невпевності в стосунках, що він не любить, не вибирає мене, і він дуже ранив мене своїм відношенням і словами і тоді, і коли я намагалась помиритись,, потім я 2 роки намагалась помиритись, почепкати його і зараз розчарувалась, бо він себе як байдужий веде
я думаю, він обрав не мене і що хоче не зі мною бути
або якщо поверенеться, то знову будуть несерйозні стосунки і він не запропонує бути разом
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 381961 для Володимир Анатолійович
а как доверять своим чувствам если во всем сомневаешься
а знакомая одна мне говорит что вот он бросил, разлюбил
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 382030 для Ірина Василівна
непорозуміння було через те, що я хочу нормальниз стосунків, а він не зрозуміло чого хотів
мовчить бо не хоче зближатися, боїться напевно тепер
а как доверять своим чувствам если во всем сомневаешься
Увы, пока у вас не получается доверять. Но что поделать?! Оптимальное решение - обратиться к психологу и начать вместе с ним уделять внимание развитию эмоционального интеллекта. Что в переводе на понятный язык означает учиться распознавать и сознавать свои эмоции и чувства. Учиться их в соответствии с контекстом выражать. Открывать для себя феномен эмпатии.
Учиться распознавать те чувства, которые испытывают другие люди.
Пока этого в человеке нет, он будет зависим от мнения, выводов и оценок других людей.
Відредаговано автором 13-05-2025 20:10:47
Ірина Василівна Гуральчук
психолог
Психолог більше не активний на сайті
Ви хочете нормальних стосунків з чоловіком, а він, за Вашими словами, невідомо чого хоче і можливо боїться зближення. Як результат, Вас ранить його поведінка і слова, Ви відчуваєте невпевненість, припускаєте що він не вибирає Вас і якщо повернеться, то знову будуть несерйозні стосунки.
Ви можете в цій ситуації переживати невдоволення та інтенсивні негативні емоції через те, що чекали його, намагались помиритися, вкладали в ці стосунки свої зусилля, надії і очікування, а бажаного результату не отримали.
Щоб зрозуміти, які поради щодо стосунків будуть для Вас корисними, задам уточнюючі запитання.
Які стосунки для Вас були б нормальними, що має бути в цих стосунках, щоб Ви відчували впевненість і що партнер Вас любить і вибирає?
Доброго дня!
Перечитавши коментарі психологів та Ваші, можу висловити свою думку з приводу того, що відбувається.
Перше. Просто так стосунки не зв'язуються. Отже, вони і Вам і Вашому чоловіку для чогось потрібні. І для чого, потрібно розбиратися більш конкретно.
Друге. Якими б не були стосунки, але якщо вони тягнуться вже вісім років, їх не так вже і легко розірвати, навіть якщо дуже хотіти. Це я пишу, у тому числі, і стосовно чоловіка
Третє. Те, що Ви так довго перебуваєте у невизначених стосунках, як на мене, може свідчити, про Вашу внутрішню, дуже сильну прив'язливість, психо-емоційну залежність. А такі залежності, як правило, формуються з дитинства.
Четверте. У Вас, як на мене, не сформоване вміння правильно будувати стосунки з чоловіками. А, знову ж таки, таке вміння формується з дитинства, з прикладу стосунків батьків.
П'яте. Ваші стосунки можна спробувати не лише врятувати, але і перевести у щось більш конструктивне та серйозне.
І нарешті, шосте.
Виходячи з усього написаного вище, виникають питання.
Які стосунки між Вашими батьками?
Чи були Ваші стосунки з ними в дитинстві теплими та довірливими?
Відредаговано автором 15-05-2025 11:33:02
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 382085 для Алла Григорівна
Добрий день
Я теж сподіваюсь, що наші стосунки не так просто розірвати, хоча він спроби робить
Звичайно, і залежність є, бо дуже важко без нього
З батьками стосунки не дуже, в дитинстві я не пам~ятаю поганого ставлення, але між ними були жахливі стосунки і любові ніякої не було
Мама у мене дуже важка людина, вона і зараз мене дістає і виводить з себе
Батько взагалі особливої участі в житті не брав
У дідуся і. бабусі були гарні стосунки, так само як і у інших родичів і семей де я часто проводила час
Дякую Вам за щиру відповідь.
Насправді, головна в стосунках - це, як не дивно, але жінка. Просто, зачасти, жінки не знають про це і тому впадають в психо-емоційну залежність від чоловіків, повністю втрачаючи себе.
Окрім того, Ваша ситуація ускладнюється ще й тим, що судячи з того, що Ви написали про своїх батьків, Ви засвоїли модель поведінки "жертва-аб'юзер". Якою несвідомо користуєтеся і в стосунках з чоловіком. Адже, чоловіки, як це не дивно, але реагують не стільки на зовнішні дії та прояви почуттів та емоцій жінки, скільки на її внутрішній стан. Тобто, як тільки у Вас почнуться глибинні внутрішні зміни, глибинні емоційно-поведінкові зміни, чоловік це відчує і почнуться певні зміни як в його ставленні до Вас, так і, загалом, в ваших стосунках.
Але це серйозна трансформаційна робота, яка потребує не просто переосмислення себе і стосунків, але і самого сенсу життя. Ваше питання - це запит на індивідуальну роботу, однозначно. Бо ніякі поради не допоможуть помінятися Вам на рівні рефлексів. Для цього потрібна робота на рівні установок та поведінкових моделей.
Доповнення від автора питання·
↩ Реакція на відповідь № 382091 для Алла Григорівна
Тобто,ви вважаєте, що я жертва у стосунках психологічно і засвоїла цю модель?
Мені складно щось говорити заочно (достатньо мало інформації), але судячи з усього, схоже на це. Що підтверджується і Вашими стосунками з мамою. Думаю, що при більш детальному розгляді, "вилізуть" і дитячі травми, і невдоволення тою ж мамою, осуд та агресія до неї... а це, як правило, внутрішні психо-енергетичних блоки, які блокують, у тому числі, і особистісні стосунки. Адже, діти та батьки до кінця життя - це єдине ціле в плані сімейної енергії. Окрім того, у співзалежних
стосунках жертва та аб'юзер дуже часто періодично міняються ролями. Тобто, жертва непомітно може стати аб'юзером і навпаки. У таких ситуаціях, єдиний вихід - це навчитися бути самодостатньою. Що дасть можливість внутрішньо ні на кого "не залипати", а зовнішньо - дозволить будувати щасливі сімейні стосунки.
Поки якось так.
