Як знову знайти себе?

Сочувствую, предательство это очень больно.
По поводу того, что вы пережили все боли, то увы, нет. Вы, скорее всего, их подавили и на дальнейшее подавление идут все силы и вся энергия. Поэтому как раз таки нужно все переживания "достать", прожить, разобрать, что и почему произошло и тогда станет легче.
Плюс, если состояние такое длиться уже не одну неделю, то я бы рекомендовала обратиться к психиатру. Возможно нужна медикаментозная поддержка.

По какой причине вы решили жить снова с женой?
Не совсем поняла - ребенок ваш или от любовника и жена вернулась беременной?
Какие ранее были отношения?
Как долго вы вместе?
Какой возраст детей?

Доброго ранку!

Розумію що треба жити рухатись,бо ще є і спільні діти.Всі болі пережив.Таке було враження ніби мене застрелили а я забув вмерти.

Співчуваю вам і розумію, наскільки вам важко зараз. Також хочу вас підтримати і допомогти, аби ви пройшли шлях ВІДНОВЛЕННЯ(!)

Водночас одразу зазначу - таким, як були в минулому, вже не будете... адже отриманий гіркий досвід , безперечно, вас змінив. Згодом, починаючи з цього самого дня, у вас з'явиться можливість ПІЗНАВАТИ себе, розуміти краще, долучатись до нових джерел внутрішніх ресурсів, відкривати нові сенси і цілі життя, даючи собі змогу перебувати у злагоді зі своїм Я.

Отже ваше питання.

Як знову повірити в себе,як вибратись з апатії,нічого не хочеться,немає сил зовсім,висипаюсь.

Його можна сприймати в якості повноцінного запиту на терапію, в ході якої до вас повернеться віра в себе, зникне апатія, збільшуватимуться сили і народиться бажання ЖИТИ повноцінно(!) Проте не одразу і точно не в одну мить.

Пережив зраду,після якої дружина завагітніла,вернулась,живемо разом знову вже пів року.

Доведеться дещо у вас розпитати і уточнити.
Скільки років ви разом і скільки у шлюбі.
Який час після зради жили окремо?
Дружина вагітна від вас?
На яких умовах вона повернулась, а ви погодились на цей крок?

Звісно, це далеко не повний перелік важливих аспектів, що потребують прояснення.

Ваша апатія, скоріше за все, може бути результатом вичерпання ресурсу віри в себе і руйнуванням уявлень про здорові стосунки в сім'ї.
Напевно, багато питань і досі залишись без вирішення: Чому це сталося? Як вона могла? Хто я тепер? Де моя чоловіча ідентичність? На кого, зрештою, я маю гніватись - на себе або на неї? Що спонукало мене погодитись на повернення дружини? і т.д.

незнаю як знову зрушити з місця.

Відповідь є. Це співпраця з психологом і ваші самостійні дії.
По-перша, вам потрібна підтримка з усіх можливих джерел - рідних, друзів тощо.
По-друге, допомога відчути бодай малесеньку цяточку твердого грунту під ногами, аби зробити перший крок у напрямку душевного ОДУЖАННЯ.
По-третє, будуть дієві рекомендації для самостійних зусиль.

Тож обирайте психолога, який викличе у вас довіру, і починайте з ним спілкуватись. Нове життя однозначно можливе. І повірте мені, воно може бути більш яскравим, ніж було раніше)

Відредаговано автором 03-04-2025 09:27:06

Доброго дня.

Відчувається, що це "нічого не хочеться" може бути про небажання жити з тою, яка зрадила. Можливо за цим стоїть страх пережити той біль знову. Як Вам здається, чи може бути так, що рішення залишитися не відчувається насправді для Вас своїм?

Тому попри те, що розумом Ви ухвалили рішення продовжувати разом, на "треба" немає сил.

Можливо, потрібно більше часу і уваги, щоб це прожити, прийняти цей досвід і знайти таке його сприйняття, з яким Ви можете бути цілісним, живим, відчувати сенс.

Це дуже непростий досвід, і те, що Ви це переживаєте, зрозуміло. Можливо, зараз Вам дуже боляче, і тому є природне бажання віддалитися від своїх почуттів, щоб якось витримати цей досвід. А разом з тим може знижуватися і контакт з іншими емоціями, що наповнюють життя.

Якщо є хоч якась дрібниця, яка приносить Вам хоча б трохи полегшення чи комфорту – можливо, зараз варто дати цьому місце? Поступово починати відкриватися?

Може бути корисною допомога психолога, щоб Ви могли дістати цей біль і прожити його, та відновити контакт із собою.

Це дуже болісний досвід, але важливо що Ви звертаєтеся за допомогою, отже є можливість віднайти сенс і енергію.

Відредаговано автором 03-04-2025 10:23:39

Добрий день.
Дякую вам за щирість. Те, що ви пережили — дуже болісно. Зрада, вагітність дружини, повернення у стосунки, де вам некомфортно — усе це могло залишити глибоку емоційну рану.
Фраза "ніби мене застрелили, а я забув вмерти" — дуже влучна. Це схоже на стан після сильного шоку, коли тіло живе, а душа — ніби зависла.
Ви питаєте, як зрушити з місця. Можливо, варто почати з чесної відповіді собі:
Чому ви вирішили повернутись у ці стосунки?
Чи дитина, яку носить дружина, від Вас?
Що вами рухало залишати цю родину, кохання, обов’язок, страх втрати, надія?
Це важливі запитання, бо часто апатія — це спосіб тіла сказати: "Я не хочу жити цим життям".
Ваш стан не свідчить про слабкість. Ви виснажені морально. Це може бути й наслідком травми або депресії. Якщо є можливість — зверніться до психотерапевта.
І ще: у ваших словах є те, що дуже цінне — бажання знову жити, мати цілі, радість, енергію. Це означає, що всередині вас є життя, яке чекає, коли його почують.

Ваш стан можна зрозуміти.
Рідко який вчинок може поранити людину настільки сильно, як зрада. Перед людиною, яка дізналася про зраду партнера, постає нелегке питання: що робити тепер?
Є два основні шляхи: розлучення чи збереження шлюбу.
Ви обрали останній варіант, але пробачити зраду і забути про неї непросто.
Є кілька етапів переживання зради. Один з них – депресія і Ви застрягли у ній та не можете перейти на наступний етап.
Тому важливо якнайшвидше пропустити через себе цю ситуацію і забути про неї.
Спробуйте не повертатись думками до ситуації. Коли ті самі думки прокручуються в голові постійно, пережити зраду набагато важче.
Вибачити та забути – цей крок найскладніший, але якщо у планах – збереження сім'ї, варто спробувати.
Але зробити це непросто.
Нема ідеальних людей. Тому слід змиритися з думкою, що кожна людина має право припускатися помилок. Як жити після зради дружини? Рекомендація буде такою. Прийміть провину дружини, і не звинувачуйте її в невірності. У зраді винні завжди двоє. Потрібно зрозуміти причину зради та прийняти. Але це загальні рекомендації.
Не зайвим буде визит до психолога.

Відредаговано автором 03-04-2025 11:05:27

Доброго вечора!
Зрада - це дійсно маленька смерть. Адже, після неї ніхто таким, як був раніше, вже не залишається.
І те, що Ви до цих пір ніяк не можете оговтатися, цілком закономірно.
Ви пишете "Раніше і все робив і сили були і мотивація,а зараз як тюлень на льоді))..."
Була мотивація...
Як на мене, саме ці слова можуть дати розуміння того, що у Вас ні на що не має сил. Чому? Тому що було зруйноване те, заради чого Ви жили і все робили.
Тобто, заради стосунків і сім'ї.
Насправді, такі важкі потрясіння не бувають просто так. Вони діють завжди як певний катарсис, який змушує зробити повну переоцінку всього, чим жили раніше. Особливо, якщо були певні сильні ідеалізації, які призводять до схильності сильно прив'язуватися до предмету своїх ідеалізацій. У Вашому випадку - це кохання до дружини і родина. А це вже питання цілісного світогляду. До речі, а які стосунки між Вашими батьками?
Ви зараз, швидше за все, перебуваєте в депресивному стані. А такий стан - це зупинка, тупік, відсутність розуміння як і заради чого далі жити. Окрім того, на мою думку, залишилася глибока душевна травма від зради. А такі травми самі по собі не зникають. Мало того, якщо ми на них намагаємося не звертати уваги. От як у Вас - жити заради дітей. Такі травми можуть іти на рівень підсвідомості і повністю перекривати всі життєві сили. Єдиний шлях - це обов'язкова робота з цими самими травмами і трансформація їх у конструктивний життєвий досвід.
Окрім того, потрібні не якісь маленькі поправки до життя, а серйозне переосмислення всіх абсолютно сенсів.
Лише в такому випадку, зрозумівши що таке, насправді, життя і для чого воно дається людині, Ви не просто зможете рухатися далі, але і станете по справжньому щасливим. При цьому, зберігши ту ж саму свою сім'ю.
Ваше питання - це запит на індивідуальну роботу.

Відредаговано автором 03-04-2025 18:35:34

«ЯК ЗНОВУ ЗНАЙТИ СЕБЕ?»
«Хочу повернутись знов туди,де було бажання працювати,радіти,де була ціль і мотивація»
Це про минуле, про те, що було колись.
Де не було зради, де Ви не страждали, були щасливим. Ви тримаєтеся за це минуле, за ці спогади, тому й не можете рухатися вперед. Ситуація змінилася й потрібно збирати НОВОГО себе по частинам, знаходити нові цілі й бажання їх досягати. Це точно краще робити з психологом. Бо, оце: « всі болі пережив « викликає великі сумніви. Зазвичай, людина, в якої нічого не « болить « не поводить себе як « тюлень на льоді».

Из каких соображений решили растить не своего ребенка? Если я правильно поняла, то таки ребенок любовника жены?
Как вы видите дальнейшие отношения с женой?
Как она объяснила свою измену?

Из каких соображений решили растить не своего ребенка? Если я правильно поняла, то таки ребенок любовника жены?
Как вы видите дальнейшие отношения с женой?

А на эти вопросы ответьте, пожалуйста.

У меня есть статья на тему измены, возможно вам полезно будет
https://upsihologa.com.ua/izmena---prostit--uyti--ostatsya----kak-12zhemchug.html

Відредаговано автором 06-04-2025 19:54:52

Вы в роли спасателя? Ребенок не виноват, дети без меня пропадут.
А почему они без вас пропадут?

я не збираюсь порушувати клятву,

Ваша жена ее нарушила.
Куда подевалась ваша злость на то, что ваша жена вам изменила и даже не потрудилась предохраняться?

Вы пишите, что жена изменила, потому что внимания не хватало. А она говорила про то, что ей нужно внимание и какое?
Предлагала варианты, чтобы проводить времени больше вместе?

Насправді, те що Ви вирішили зберегти родину - це правильно. От тільки до тих пір, поки не зможете повністю прожити зраду, Ваше життя нічого, окрім болю нікому не принесе, у тому числі, вашим дітям, які не винні в тому, що між батьками відбувається.
І Ви це самі відчуваєте. Інакше б не звернулися на сайт до психологів.
Просто поговорити, насправді, нічого суттєво не поміняє, по рідна робота з непрожитими травмами.