Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 6 годин тому: «Нет, с детьми недопустимы поцелуи в губы, трогания за попу, и другие подобные проявления. И вы вполне можете достаточно жестко пресечь это, сказав четко про то, что вам такое не н»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 9 годин тому: «Доброго вечора. Насправді, адекватність в стосунках з рідними людьми цілком залежить від сприйняття самих стосунків. Те, що нормально для одних, для інших може сприйматися як неад»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 12 годин тому: «Добрій день! цитата: «Очень сильное выгорание ,проблема с рутиной» Эх, знать бы истинные причины выгорания(!) Но как это сделать? В Вашем посте идет речь о многих фигурах, нагруж»
Питання від: Іра Вік: 23

Страшно зближатись з людьми

Добрий вечір!
Сьогодні я відчула, що ми з подругою віддаляємось, мене це не сильно засмутило. Ми вже не такі близькі. Але мені вперше стало страшно, що я залишусь одна.

Я не можу заводити нових друзів. Я думала це через соціальну тривогу, але мені більше страшно продовжувати стосунки з людьми. Я боюсь, що якщо ми подружимось, я не зможу більше вийти з цих стосунків. Якщо мене щось буде не влаштовувати, я не зможу сказати про це, я не зможу бути собою і буду почуватися увʼязненою, ніби в клітці.

У мене були раніше друзі, і зі школи і з дитинства. Коли мене щось не влаштовувало, я не могла нічого сказати, я просто мовчала. Я не могла закінчити дружбу, бо мені було страшно, я боялася їхньої реакції. Коли я намагалася відстояти свою думку, одна подруга постійно ображалася, але чомусь вхоплювалась за мене, і не відпускала.

Мені інколи хочеться мати друзів, могти поділитись з кимось своїми відчуттями. Але я не можу цього зробити. Мені некомфортно. І коли я думаю про це мені стає страшно, що я не зможу відчувати себе вільною. Я почуваюся вразливою, коли ділюсь чимось, мені стає неприємно та бридко після цього.
Мені водночас хочеться цього і не хочеться.
Вподобали: 1 з 1
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 379988 для Віталій Вікторович

Дуже дякую за відповідь!
Доброго ранку, Іро!
цитата:
Мені водночас хочеться цього і не хочеться.

Відчувається, як вам боляче перебувати в епіцентрі внутрішнього конфлікту між бажанням і страхом.

цитата:
Мені інколи хочеться мати друзів, могти поділитись з кимось своїми відчуттями.

Як і кожній людині не вижити без контактів з іншими людьми. А краще ж мати контакти з близькими по духу людьми, рідними, друзями, колегами. Віддавати їм щось від себе і у зворотній бік брати від них те, що потребуєте ви.
Чи можете розповісти, чого потребуєте саме ви у спілкуванні та взаєминах з іншими? Чи був у вас досвід стосунків, які вас задовольняли, починаючи з дитинства? Можливо, з батьками?

цитата:
Але я не можу цього зробити. Мені некомфортно. І коли я думаю про це мені стає страшно, що я не зможу відчувати себе вільною. Я почуваюся вразливою, коли ділюсь чимось, мені стає неприємно та бридко після цього.

А тут, схоже, проявляються два аспекти. Перший - страх поглинання і втрати свободи. І другий - страх відкриватись, бо потім виникає відраза або щось схоже на неї, адже відкритість сприймається як вразливість.
Може, пригадаєте, коли і у відносинах з ким могла сформуватись така гнітюча модель?

Відредаговано автором 23-03-2025 10:39:17

Дарія Андріївна Рудь — психолог
Івано-Франківськ ·
Добрий день.
Дякую, що поділилися. У вашому зверненні дуже чітко звучить внутрішній конфлікт: між потребою в близькості та страхом втратити себе у стосунках. Це водночас і дуже зрозуміло, і дуже непросто — постійно бути між "хочу бути з кимось" і "мені страшно, що це стане пасткою".
Ваш досвід підказує, що у минулих стосунках часто не було простору на вас саму — не було безпеки сказати «мені щось не підходить», виявити незгоду, бути почутою. Тож не дивно, що зараз нові стосунки асоціюються з тиском, страхом, втратою свободи.
Те, що ви це помічаєте і так чітко формулюєте — вже велика внутрішня робота. Це свідчить про глибоке самоспостереження і бажання змін.
Можливо, зараз варто не ставити собі завдання «будувати дружбу», а спробувати знайти простір, де можна вчитися бути в контакті з іншою людиною і з собою одночасно — з правом на чесність, на кордони, на "ні". Це може бути підтримуючий діалог, група, терапія. Маленькі кроки до того, щоб не втрачати себе в стосунках, а навпаки — віднаходити.
Ви маєте повне право на близькість, у якій буде місце вам — справжній. І на простір, де вам не доведеться мовчати чи терпіти.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 380019 для Дарія Андріївна

Дякую!
Доброго вечора Іро.
Ви пишете "Я боюсь, що якщо ми подружимось, я не зможу більше вийти з цих стосунків. Якщо мене щось буде не влаштовувати, я не зможу сказати про це, я не зможу бути собою і буду почуватися увʼязненою, ніби в клітці".
Як на мене, таке сприйняття дружби, самих стосунків, сформувалося набагато раніше, можливо, в дитинстві.
І може якось бути пов'язане зі стосунками з Вашими рідними людьми.
Ви пишете "ніби в клітці"... Хто з рідних дуже схильний контролювати, обмежувати свободу дій, вибору?
Які у Вас стосунки з батьками?
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.