Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 13 годин тому: «Нет, с детьми недопустимы поцелуи в губы, трогания за попу, и другие подобные проявления. И вы вполне можете достаточно жестко пресечь это, сказав четко про то, что вам такое не н»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 16 годин тому: «Доброго вечора. Насправді, адекватність в стосунках з рідними людьми цілком залежить від сприйняття самих стосунків. Те, що нормально для одних, для інших може сприйматися як неад»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 19 годин тому: «Добрій день! цитата: «Очень сильное выгорание ,проблема с рутиной» Эх, знать бы истинные причины выгорания(!) Но как это сделать? В Вашем посте идет речь о многих фигурах, нагруж»
Питання від: Табакі Вік: 31

Дивна реакція хлопця

Доброго дня. Зі мною раптово сталася дуже прикра історія.
У місті, де мій хлопець проходить військову службу, є чоловік, який займається обміном валюти. І щоразу, як я приїзжаю до хлопця, сама гуляю містом і проходжу повз того чоловіка, він щось говорить. Мене це вже починає дратувати. Він не має на меті нічого поганого і не говорить нічого грубого, але мені це неприємно.

Сьогодні був один із найтепліших днів, і я розстебнула пальто, гуляючи містом. Він сказав щось на кшталт: «Застебни пальто, мені холодно на тебе дивитися, не заморозь свою красу». Мені стало некомфортно, і коли я повернулася до нашої орендованої квартири, розповіла про це своєму хлопцю. Без жодної драматизації, просто згадала, що цей чоловік мене трохи дратує.

Але, на мій подив, хлопець відреагував досить жорстко і сказав: «Залежить від того, як ти була одягнена».

Ми почали розмову, і він також додав, що я не розумію, що в цьому місті повно чоловіків, які перебувають на військовій службі. Що я маю слідкувати за собою, щоб не провокувати їх. Що це може спричинити якісь проблеми, і тут це може навіть стосуватися зброї.
Я жодного разу нікого не "провокувала". Не дивилася на інших чоловіків. Жодного разу не було нічого подібного.

Я була шокована, бо я точно не очікувала такого.
А потім він сказав, що він розумніший за мене і краще знає. І я просто пішла. Було дуже неприємно.

І тепер я не знаю, чи хочу повертатися. Я наразі їду переночувати в інше місто, бо не хочу повертатися в ту квартиру. І не впевнена, що взагалі захочу.
Невже таке може відбуватися в нормальних стосунках?
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доповнення від автора питання ·
Доповнення:
Може виникнути питання - чому я так часто буваю поруч з тим чоловіком? Тому що він стоїть біля єдиного великого супермаркета в районі. Це мале розбите прифронтове місто, тому мало варіантів, куди вийти за продуктами.
Ірина Василівна Гуральчук — психолог
Ірина Василівна Гуральчук психолог

Психолог більше не активний на сайті

Доброго дня.
цитата:
дуже неприємно

Що Ви відчуваєте у зв'язку з цією ситуацією?
Які думки виникли після цього випадку?

Якими були стосунки до цього? Як довго Ви разом?
...
Доповнення від автора питання ·
Я відчуваю, що це, по-перше, виникло абсолютно на порожньому місці. По-друге - несправедливість його слів. По-третє, образу. Якщо ти вважаєш мене дурною, навіщо зустрічатися зі мною...
Я нічого не зробила, щоб заслужити таке - ніколи "забувала, що я в прифронтовому місті", як він сказав. Ніколи не "провокувала" чоловіків.
Ми разом півроку, але це умовний термін. Ми знали одне одного давно і до того, як почати стосунки, довго спілкувалися як друзі. Я ніби помічаю інколи певну агресію від нього і певний деспотизм, але не впевнена в тому, що я бачу. Я можу помилятися.
Ірина Василівна Гуральчук — психолог
Ірина Василівна Гуральчук психолог

Психолог більше не активний на сайті

Можливо Ви зараз відчуваєте сильне обурення, злість та почуття несправедливості через те, що Ви розповіли хлопцеві про ситуацію, а Він не відреагував на це з підтримкою та розумінням, як Ви потребували?

Зараз Вам не хочеться повертатися до нього. Як ще Ви могли б подбати про себе в цій ситуації? Якої допомоги потребуєте?
...
Доброго вечора!
Зрозумілі Ваші почуття, бо Ви, звісно, нічого поганого не зробили. Але і вважати, що така реакція Вашого хлопця випадкова і що це прояви суто його деспотизму, як мінімум, передчасні. Чому? Тому що окрім Вашого справедливого обурення, не врахований, на мою думку, ще один надзвичайно важливий фактор. І це те, що Ваш хлопець - військовий і постійно, як зрозуміло, живе не на курорті. А отже, його психіка, як і у всіх військових дуже напружена від постійних надмірних стресів. Це одне. А друге.
Можливо, варто спробувати розібратися, а що саме стояло за його такою жорсткою реакцією?
Як на Вашу думку, коли він говорив "Залежить від того, як ти була одягнена»...він... додав, що я не розумію, що в цьому місті повно чоловіків, які перебувають на військовій службі. Що я маю слідкувати за собою, щоб не провокувати їх. Що це може спричинити якісь проблеми, і тут це може навіть стосуватися зброї..."
Як Ви думаєте, за кого, насамперед, він найбільше переживав?
Думаю, Ви і самі вже зрозуміли, що переживав він аж ніяк не за себе, а, швидше всього, саме за Вас.
Так, це було сказано в достатньо суворій формі...
Але ж він - не чутлива панянка і не клерк в банку, він військовий. А ця професія, сама собою, накладає на людину певний наліт суворості, не кажучи про війну.
Так само, і стосовно слів того чоловіка біля магазину. Чи дійсно в його словах було бажання Вас образити, а не захистити молоду, гарну жінку від тої ж застуди? Так, певне, сказано було все Вам не у формі слів гувернантки з пансіону для молодих дівиць, але...
Тому, у зв'язку з такими міркуваннями, у мене виникло додаткове питання вже до Вас.
А як Ви, зазвичай, реагуєте на слова сторонніх, чи близьких людей? Чи схильні Ви часто ображатися? Переживати через недостатньо тактовно сказане слово? Чи легко Вам будувати близькі стосунки?

Відредаговано автором 09-03-2025 21:15:56

Доповнення від автора питання ·
Чоловіку біля магазину просто нудно. Він кожного разу щось казав, коли я проходила повз. Я думаю, він просто хотів поговорити. В мене не було образи на його слова, мені просто не хотілося кожного разу чути коментарі а свою адресу.
В цій ситуації не було б нічого такого взагалі. Абсолютно. Бо проблеми як такової не було. Я не знаю, що в ній викликало таку бурхливу реакцію і звинувачення, бо якщо придивитися на ситуацію - нічого поганого не сталося взагалі.
Я була вражена, тому що це було схоже, наприклад, на ситуацію, якщо б мені хтось сказав, що в нього болить голова, а я у відповідь накинулася на людину і почала звинувачувати її в чомусь, чого вона не робила.
Мені здається, що статус військового все одно не дає права для зверхнього ставлення до близької людини і зауважень про те, що вона просто дурна, якого останні місяці в мене було чимало.
І навіть після таких випадків, я не пам'ятаю жодного разу, щоб переді мною потім вибачалися, чи брали відповідальність за свої слова. Коли щось відбувається, я зазвичай вибачаюся перед людиною, бо за сварку ми можемо різко щось сказати, підвищити голос і таке інше. Переді мною ані разу не вибачалися, навпаки часто так буває, що мені вигадують причини, чим я заслужила таке ставлення. Я завжди винна і мені психологічно важко це терпіти, коли на порожньому місці я винна в чомусь знов.
І вчора стався колапс, бо я не змогла більше справитися з тим, що я знов "нічого не розумію", що на мені знов провина, якої немає, що мої аргументи людина і слухати не хоче, бо що я там розумію. І це на порожньому місці.
Війна руйнує нервову систему, але я теж людина із своїми почуттями.
Доповнення від автора питання ·
Інколи в мене бували думки долучитися до ЗСУ. На те було доволі багато причин і зараз я розумію, що однією з не очевидних було - заслужити його повагу, щоб не було цього контрасту, де він - поважна людина, а я людина другого сорту.
Доповнення від автора питання ·
Я виговорилася і мені стало легше, дякую всім за відгуки.
Ірина Василівна Гуральчук — психолог
Ірина Василівна Гуральчук психолог

Психолог більше не активний на сайті

цитата:
Я виговорилася і мені стало легше, дякую всім за відгуки

Будь ласка.
Пишіть, якщо буде ще потрібно.

Ви заслуговуєте на стосунки, в яких буде розуміння і повага. Не залежно від обставин.
...
Доброго ранку!
цитата:
Невже таке може відбуватися в нормальних стосунках?

Як на мене, то межі нормальних стосунків вельми просторі. До того ж, розуміння норми кожною людиною буде відрізнятись по змісту.

Наразі, судячи з вашої реакції, те, що сталося, і те, що відбувалося раніше між вами
цитата:
Переді мною ані разу не вибачалися, навпаки часто так буває, що мені вигадують причини, чим я заслужила таке ставлення. Я завжди винна і мені психологічно важко це терпіти, коли на порожньому місці я винна в чомусь знов.
під визначення "нормальних стосунків" не підпадає. Проте ви чомусь не окреслили хлопцю неприпустимість такого ставлення до себе.
Цікаво чому?
Вам самій відомі причини, що лежать в основі такої поведінки?

Відредаговано автором 10-03-2025 09:57:11

цитата:
Я ніби помічаю інколи певну агресію від нього і певний деспотизм, але не впевнена в тому, що я бачу. Я можу помилятися.

А если попробовать все же прислушаться к себе, то правда ли вы не уверены в том, то видите? Или все же это больше про страх признаться себе в том, что мужчина ведет себя грубо, деспотично и это не про нормальные отношения?
Ваш один описанный эпизод, к сожалению, уже тревожный звоночек - вас обвинили в том, что вы провоцируете, переложив ответственность за поведение других людей на вас, обесценили и унизили, заявив, что лучше вас знают.
Но вы не доверяете своим ощущениям.

Так обычно происходит, когда с детства были подобные сценарии - ребенку больно, обидно, грустно, он злится, а родитель ругает и обесценивает, говоря "не придумывай, не преувеличивай, сама виновата, довела, вела бы себя хорошо - ничего бы не было" и тп. Ребенок верит и винит себя, постоянно ища в себе причины плохого отношения к себе. А поскольку родитель любимый и самый родной человек, то ему нужно найти оправдания и объяснить как-то причину его такого поведения, найти подход к нему правильный.
Знакомо вам такое?

Відредаговано автором 10-03-2025 11:11:16

...
Ви пишете:
"Інколи в мене бували думки долучитися до ЗСУ. На те було доволі багато причин і зараз я розумію, що однією з не очевидних було - заслужити його повагу, щоб не було цього контрасту, де він - поважна людина, а я людина другого сорту".
Оце відчуття свого знецінення з'являлося лише в стосунках з цим чоловіком, чи все ж, інколи, і в інших ситуаціях, з іншими людьми?
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.