цитата:
доброго вечора, батьки мені кажуть що все підтягнеться, а розтяжки пройдуть ( там такі шрами, що враження що мою шкіру ножем різали) розумію що нічого не підтягнеться і розтяжки не пройдуть, але мені кажуть не видумувати.
Батьки, радше за все, намагаються Вас підтримати, як можуть в цій ситуації. Вони можуть не знати, як інакше висловити підтримку, особливо якщо свого подібного досвіду не мали.
Тоді дійсно можна сходити на прийом до пластичного хірурга вже коли будете повнолітньою, щоб лікар подивився Вас і сказав, наскільки критична ситуація і чи потрібне втручання. Бо -30 кг це значна втрата ваги, і якщо шкіра прям висить, то вона вже не зможе стати на місце сама. Розтяжки ж не прибираються хірургічним шляхом, бо це по факту місця стоншення шкіри, що залишаються на все життя. Можливо, косметологи знають, що з цим робити, але у випадку з розтяжками доведеться робити акцент саме на прийнятті свого тіла з його недосконалостями, які є у всіх (навіть моделей і акторок, не кажучи вже про звичайних людей).
цитата:
коли пила їх не могла себе контролювати в їжі, їла навіть те що ненавиділа, кожні 5 хвилин я їла, казала про те що не можу себе контролювати, мені казали що ті таблетки які я пʼю не мають побічних дій «на збільшення ваги або на апетит» але в інструкції було написано по іншому
Нейролептики правда можуть давати побічний ефект на підвищений апетит та збільшення ваги. Дивно, що психіатр не повідомила Вас про це. В подальшому, при зверненні до психіатра, особливо нового, рекомендую розповідати історію своєї хвороби, динаміку самопочуття та повідомляти, які ліки Ви вже пробували та які побочки вони давали. Так психіатр зможе орієнтуватися не тільки у тому, який у Вас діагноз і яке лікування призначати, а і в тому, як Ваш організм сприйняв ті чи інші ліки, і на основі цього вже виписувати найбільш підходящі. Коли є серйозний хронічний розлад психіки (а всі діагнози, які Вам ставили, саме такі), то зазвичай лікарі обирають "з двох зол" менше, і призначають найбільш ефективну за протоколами і найменш шкідливу для здоров'я схему лікування, проте все одно можуть бути побічні ефекти.
А до лікування у психіатра у Вас були переїдання? Бо про наявність чи відсутність у Вас РХП можна дивитись по тому, чи були компульсивні переїдання до того, як почали лікуватися нейролептиками.
цитата:
нема і дня щоб я не страждала по цьому поводу, мені мабуть гірше у сотні разів чим тоді
Шкода, що Ви так погано себе почуваєте практично все усвідомлене життя. Зазвичай, люди не народжуються з ненавистю до себе, її людям прививає суспільство. Навіть якщо є генетична схильність до психічних розладів, з адекватним ставленням оточення і без завищених стандартів до себе, можна знайти компроміс між досвідом життя з розладом і досвідом повноцінного життя. Але на Вас тиснуть одночасно і симптоми розладу (якого саме, треба буде поточнити у психіатра, бо дисоціативний розлад, БАР і шизотипічний/шизоафективний розлад - це все різні діагнози, з різною специфікою), і соціальні стандарти та очікування від самої себе.
Я не рекомендую Вам кидати лікування у психіатра, бо тоді погіршиться Ваш психічний стан. Якщо не буде задовольняти співпраця з конкретним лікарем, можна буде знайти собі іншого, але ні в якому разі не кидати лікування остаточно, бо буде гірше.
Але рекомендую поговорити з батьками про можливість запису Вас до психотерапевта (бажано, з медичною освітою або освітою клінічного психолога, який працює в тандемі з психіатром), щоб працювати над самосприйняттям і самоцінністю, які зазнали великої шкоди під час отримання Вами непростого досвіду. Важко дивитися на себе без самоненависті, поки Ви проходите через зміни, але з часом ці зміни можуть стати частиною Вашої історії, яку Ви прийматимете як досвід.
Відредаговано автором 26-02-2025 18:43:49
