Ненависть, обиды, агрессия.

Добрый вечер! Ты пишешь о сильных чувствах и переживаниях, это может говорить про то, что в твоей жизни сейчас есть сложные моменты. Какая у тебя ситуация дома? В школе? Есть ли какие-то конфликты или напряжённость в отношениях с близкими? Как тебя поддерживают твои родители? Могут ли эти переживания быть связаны с отношениями в семье?
Обсуждала ли ты свое состояние со своими родителями?

После него, уже наяву, у меня стали появляться будто галлюцинации.

Что Вы вкладываете в понятие галлюцинаций? Вы осознаёте в моменте что то, что Вы видите - нереально, или верите, что всё так и было?

В остальном, если у Вас есть чувство вины за агрессию, и желание обращаться за помощью, - это хороший признак (значит, есть критичность к своему состоянию). Вам нужно будет обратиться к психиатру (и рассказать ему о своих мыслях и фантазиях, чтобы он оценил серьёзность ситуации) и к психотерапевту, чтобы работать над причинами агрессии, которые могут быть в Вашей же биографии. Люди просто так на пустом месте не бывают агрессивными, обычно заболевания и/или психологические травмы служат причиной.

Здравствуйте.
То, что Вы переживаете, может быть очень тяжелым и болезненным для Вас. За агрессией может скрываться страх, тревога, потребность, чтобы Вас поддержали и защитили.

Что происходит в Вашей жизни сейчас, какие события были в течение года?
Какие отношения с родственниками?
Как обстоят дела с учебой, планами на будущее?
Есть увлечения, хобби?

Я чувствовала вину за свои чувства, особенно за агрессию.

Агрессия полезна тем, что помогает защищать себя. Важно применить ее для удовлетворения своих потребностей и это можно сделать без вреда для окружающих. С точки зрения психологии злость сигнализирует про то, что нарушаются Ваши границы, не удовлетворяются потребности, происходит что-то несправедливое по отношению к Вам. И если не применять злость по назначению, чтобы отстаивать себя, а вместо этого подавлять, накапливаясь она может разрушать человека, становиться неконтролируемой...
Важно разобраться подробнее в том, что с Вами происходит.

Расскажите, пожалуйста, подробнее, что происходит в Вашей жизни и что чувствуете.

Чтобы позаботиться о себе Вы можете сколько нужно писать про все, что беспокоит на этот или другие сайты психологической помощи, звонить на телефон доверия, обращаться за поддержкой к психологу в учебном заведении если есть возможность.

Будет полезным проконсультировать со специалистами в сфере медицины, чтобы разобраться, есть ли физиологические причины Вашего состояния и нужна ли медикаментозная поддержка. Можно начать с обращения к семейному врачу, который направит к профильному специалисту при необходимости.

Доброго ранку!
Насправді, я дуже сильно співчуваю Вам. Адже жити в режимі придушення своїх емоцій та почуттів дуже важко і, як це не дивно, але дуже жорстоко по відношенню, насамперед, до самої себе.
Ви пишете "Ненависть, агрессия, обиды, которые копились во мне столько лет, стали вырываться наружу.А та агрессия, которую я не показывала внешнему миру, направлялась внутрь меня.Появились плохие сны, которые стали для меня своеобразной разгрузкой..."
З того, що Ви пишете, можна припустити, що з Вами в житті могла статися якась дуже травмуюча подія або події, можливо, пов'язані з чоловіком і навіть достатньо близьким Вам, що і викликали от ті самі емоції, які Ви такий тривалий час намагалися давити в собі, але...
Почуття та емоції - це частина нас. І вони з'являються не для того, щоб ми відсторонювалися від них. Тому чим сильніше ми їх придушуємо, тим більше вони дошкуляють нам і стають все більш агресивнішими... Бо саме почуття та емоції допомагають нам контактувати з оточуючим світом, завдяки ним ми краще можемо розуміти себе та оточуючих людей, чомусь навчитися, стати розумнішими, сильнішими, обережнішими...і т.далі. Мало того, почуття та емоції можуть захищати нас від небезпеки і попереджати... Все, що ми не приймаємо в собі, все, від чого намагаємося втекти, заплющивши очі і боячись про щось згадувати чи пам'ятати, ніколи нікуди не дівається. І буде "муляти нам", прориваючись періодично в снах, от як у Вас "Появились плохие сны, которые стали для меня своеобразной разгрузкой..." до тих пір, поки ми не знайдемо в собі сили і не повернемося "обличчям" до першопричини, яка і стала тим поштовхом, що "запустило шквал непрожитих почуттів та емоцій.
"Это началось давно.В определённый момент я стала более закрытым человеком, а потом мне стало невыносимо находиться наедине с собой". Але ж в цьому житті жодна емоція, чи почуття просто так не з'являються. Обов'язково повинна бути причина, яка ці почуття та емоції викликала. Єдине, та сама подія, чи ситуація, яка сталася, могла бути на стільки травмуючою та болючою, що просто була "забута", "витіснена" на рівень підсвідомості до певного моменту, коли у людини накопичиться вдосталь сил, щоб вже з усім тим, що трапилося, розібратися. А почуття та емоції - це як сигнали, знаки, які призвані нас "будити" і не дають забути про непрожиті травми та стреси в тому ж, наприклад, дитинстві.
Яка подія чи ситуація, на Вашу думку, могла ці самі почуття викликати в Вас? Як давно це сталося? І з якою подіє чи людиною ці агресивні емоції та бажання можуть бути пов'язані?

Відредаговано автором 25-02-2025 09:20:38

Доброе утро!

Что мне делать?

Продолжить действия, направленные на помощь себе(!) То есть обратиться на прием к психологу. При наличии доверия и контакта с родителями, можно осуществить этот шаг вместе.

Попробуйте начать с городского или областного центра социальных служб для семьи, детей и молодежи. Психологи там принимают бесплатно. Предварительно можете их набрать на телефон доверия.
В случае необходимости вас могут направить на консультацию к врачу-психиатру в муниципальную клинику.

Этого не стоит бояться, поскольку для вашей же пользы необходимо точно установить реальное положение вещей и определиться с формой помощи вам.

Дуже сумно, насправді.
Адже, втрачено все те, що Ви вважали для себе підтримкою...
Чому лише "вважали"? Тому, що те, що по справжньому ніколи не дасть людині зламатися і "зірватися" стосується набагато глибшого в нас. Власне, саме тому я і написала одразу, що питання, в своїй основі, впирається в світогляд.
Зараз такий час, коли у величезної кількості людей руйнуються ті матеріальні опори, на яких базувалося сприйняття життя і себе самих. Думаєте, випадково?
Насправді, у цьому світі є певні закони, незнання яких не звільняє нас від їх дії.
І ці закони, насамперед, стосуються не нашої свідомості і не нашого тіла, що, як виявилося, дуже легко руйнується. А того, що в кожному з нас вічне.
Розумію, що торкнулася філософії. Але ж, на скільки я зрозуміла, Вам цікава саме ця тематика.
Якщо реально хочете не лише позбавитися своїх страхів, тривог, образ, гніву, некерованої агресії... Потрібно, насамперед, розбиратися з першоосновою. А вже потім, прояснивши для себе основну мету людського життя, сенс життя, розплутувати все те, що так довго накопичувалося з самого дитинства.
Думаю, що Ваша здатність глибоко замислюватися, допоможе відчути, що такий пласт травм, стресів та проблем самій на даному етапі потягнути неможливо. Любій людині для старту потрібні певні чіткі маркери, від яких можна відштовхнутися і заряд оптимізму, віри та енергії тих, хто розібрався глибоко у цих питаннях. Адже, мова, насправді, іде про Ваше життя.

То, что Вы пережили — очень непростой и болезненный опыт сразу в нескольких сферах за небольшой промежуток времени, никто не может почувствовать и понять как на самом деле Вам тяжело, не хватает поддержки, и Вашей психике тяжело справиться с этим.

Сны и фантазии с одной стороны кажутся разгрузкой, но с другой стороны — пугают Вас.

Я люблю людей, но будто и ненавижу, даже не знаю как это объяснить.Боюсь, что когда-нибудь могу поступить плохо в реальной жизни.

Вам сейчас очень тяжело, поэтому такие переживания.

Что еще помогает Вам справляться?

Увлечения больше не приносят удовольствия, а друзей у меня нет.Чувствую себя покинутой.

Возможно со временем появится желание налаживать общение, заниматься хобби, творчеством, учиться и планировать будущее. Это может улучшить Ваше состояние.