Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
«Над шрамом жартує той, хто не був поранений.»
Питання від: Лина Вік: 18

Проблемы с мамой

Добрый день. Я не знаю, чем тут можно помочь, но мне очень хочется узнать мнение психолога на этот счёт. Дело касается мамы, я долго думала писать это или нет, так как мне казалось, что это только ещё больше сделает проблему значимой. В последнее время я начала избегать свою мать из-за того, что просто её боюсь, я хочу меньше с ней общаться, контактировать, проводить время и всё потому что она меня уже просто достала. Что бы я не сделала, неважно что, она вечно найдет к чему придраться и предъявляет претензии. Абсолютно неважно делаю это я для неё, для себя, для нас, просто так, она видит только говно в моих стараниях. То я порошок забыла купить или выкинуть, то я что-то не так готовлю, то не так стираю, убираю, вообще неважно что, она вечно найдет к чему придраться. Я чувствую большую вину, что испытываю такие чувства, но я ненавижу встречать её после работы, потому что ни разу после работы она не поздоровается со мной, ничего, она сразу с порога начинает жаловаться. Возможно, она просто вымещает свою злость на меня из-за работы. Даже если так, то я всё равно чувствую себя постоянно виноватой и должной ей, она сама так говорит, стоя по гроб жизни ей должна после всего, ведь ей приходиться работать из-за меня, для того, чтобы меня обеспечивать. В прошлом году я поступила в университет в Днепре, ещё на контракт, мне пришлось долго убеждать свою маму, чтобы она мне дала разрешение на это, потому что я уже не могла терпеть находиться в своем селе в Харьковской области, 24/7 дома, учась за компьютером. А в Днепре, у меня была подруга, парень(который правда уже бывший) и возможность учиться оффлайн. Всё вышло как я и хотела, но теперь моей маме вместо того, чтобы жить дома, приходиться жить в той квартирке, которую мы снимаем и ездить каждый день на работу. Изначально она итак работала в Днепре, но после того, как мы вернулись домой она продолжила эту работу только онлайн и естественно зарплату сократили, ей платят гораздо больше, когда она выходит на работу и как раз по этой причине она не может вернуться домой, потому что получает больше. Из-за этого я чувствую себя виноватой и постоянно должной ей, а она в свою очередь вечно вымещает на мне свои недовольства. Я бы искренне хотела сепарироваться от нее, чтобы она уже уехала, но у меня нет возможности, пока я нахожусь полностью на ее обеспечении, и естественно из-за этого у меня конечно же нет права жаловаться ей на что-то. Если мне что-то не нравится в её отношении ко мне, она даже слушать это не станет.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Добрий день.
Ваші стосунки з мамою виглядають досить болючими й виснажливими. Відчуття, що вас використовують як емоційний контейнер, куди можна злити втому, злість чи роздратування, може викликати багато внутрішнього протесту. І це абсолютно нормальна реакція з вашої сторони – намагатися захистити себе, дистанціюватися, не приймати на себе те, що не належить вам.

Схоже, що ваша мама справді перебуває у великому напруженні і, можливо, просто не справляється з власними емоціями. Та навіть якщо людина страждає, це не дає їй права завдавати болю іншим.

Питання в тому, як діяти вам, коли ви залежите від неї і не можете просто піти.

Є кілька варіантів, які можна спробувати.
1. Якщо ваша мама зараз не здатна усвідомити, що робить вам боляче, можливо, вона хоча б відчує підтримку, якщо ви запитаєте: "Мамо, ти виглядаєш втомленою, як я можу допомогти?" або "Я бачу, що тобі важко. Що тебе зараз найбільше хвилює?" Це не означає виправдовувати її поведінку, але іноді такий підхід допомагає знизити рівень агресії у напруги у стосунках.
2. Якщо мама регулярно зливає на вас свою втому і роздратування, важливо не приймати це як свою провину. Ви можете спокійно, але твердо сказати: "Мамо, я бачу, що тобі зараз складно, але коли ти розмовляєш зі мною так, мені боляче і я не можу цього слухати." Якщо вона починає агресувати – не сперечайтеся, просто завершіть розмову, адже скоріш за все, якісного результату з неї уже не буде.
3. Якщо мама маніпулює фінансовою залежністю, то можна прямо проговорити це: "Мені потрібна твоя підтримка, а не приниження. Якщо я зараз залежна від тебе, це не означає, що я повинна терпіти образи." Це складніший варіант, адже він може викликати конфлікт, але якщо ваша мама хоча б трохи рефлексує, можливо, це змусить її замислитися над тим що відбувається.
4. Якщо ви бачите, що ситуація не змінюється і мама не готова чути, то найкращим захистом може стати планування вашої фінансової та житлової незалежності. Навіть якщо зараз це здається нереальним, варто шукати варіанти – підробіток, підтримку від інших родичів чи друзів.

Ви не повинні бути місцем для чужого болю. Навіть якщо мама втомлена, навіть якщо їй складно – ви її донька, а не емоційний громовідвід. Так, ви можете виявити турботу, спробувати зрозуміти її, але ви не повинні жертвувати собою.
Будьте уважні до себе. Якщо ситуація виснажує надто сильно, шукайте підтримку – друзів, близьких, чи психолога/психотерапевта.
...
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 377106 для Іванна Алексєєва

Дякую Вам за вашу відповідь. Сподіваюся, що стане краще, якщо я спробую ці поради. Зараз мені стало краще від того, що я це все висловила.
Добре, що вам стало трохи краще. Якщо відчуватимете потребу поділитися думками чи емоціями – пишіть. Іноді навіть одна розмова, в якій тебе почули і зрозуміли, може бути цілющою.
...
Вітаю
Дуже шкода ,що Ви опинилися
в "пастці "між почуттям провини та бажанням віддалитися від матері.
Давайте спробуємо розібратися.
Мати втомлюється, хвилюється через роботу, гроші, життя в орендованій квартирі, але замість того, щоб справлятися з цим самостійно, вона зривається на Вас через критику та претензії. Вона змушує Вас вірити, що Ви їй винні"до кінця життя", і це викликає відчуття обов’язку терпіти все, що відбувається.
Уникнення- це абсолютно нормальна захисна реакція, коли поруч людина, яка лише забирає енергію та нічого хорошого не дає.
Мама- доросла людина й сама приймає рішення. Її робота, зарплата, вибір місця проживання – це її відповідальність. Батьки мають забезпечувати дітей, поки ті не можуть робити це самостійно, і це не означає, що Ви тепер маєте відпрацьовувати цей "борг". Ви не змушували її працювати більше – вона зробила цей вибір сама.
Подумайте:
Чи були подібні ситуації раніше? Можливо це відбувається з мамою через накопичений стрес ,з яким вона не може справитись. Запитайте чим Ви можете їй допомогти.
Її слова- це лише її емоції, а не відображення Вашої цінності. Пам'ятайте це!
Важливо порозмовляти з мамою ,та проговорити що Ви відчуваєте, які емоції переживаєте в моменти, коли мати вам це говорить. Розказати про свої потреби та відчуття. Розказати ,як би Ви хотіли щоб ця розмова відбувалася.
Коли мама не буде звертати увагу на Ваші просьби, тоді можете мінімізувати контакт (наприклад займатися своїми справами в своїй кімнаті).Не варто витрачати свою енергію на суперечки. Коли відчуєте провину, запитайте себе :
"Я справді зробила щось погане? Чи це просто її емоції?"
Повторюйте собі:
"Я не зобов’язана бути зручною. У мене є право на власні кордони."
...
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Здравствуйте, Лина!
Судя по Вашему описанию маминого поведения можно предположить у мамы некоторую степень нарциссичности (возможно и высокую).
Потому что и вечные жалобы (для преднамеренного вызывания жалости), и придирки с претензиями, и обесценивание Ваших усилий и труда, отсутствие благодарности, манипулирование чувствами вины и долга - говорит именно об этом.
Об этом говорят и Ваши чувства:
цитата:
она в свою очередь вечно вымещает на мне свои недовольства

цитата:
Из-за этого я чувствую себя виноватой и постоянно должной ей

Подобное возникает ВСЕГДА после токсичного общения с нарциссичным человеком. Ведь это именно ОН! и внушает подобные чувства, как это делает Ваша мама:
цитата:
я всё равно чувствую себя постоянно виноватой и должной ей, она сама так говорит, стоя по гроб жизни ей должна после всего, ведь ей приходиться работать из-за меня, для того, чтобы меня обеспечивать

Хотя на самом деле ЭТО ЕЕ ДОЛГ - растить Вас и обеспечивать финансово, раз когда-то она приняла решение Вас рожать.
Это была ее!!! ответственность. Хотя, как ни печально, очень часто подобные мамы сетуют при ребенке (чтобы он слышал): "И почему я не сделала аборт в свое время?! Не было бы всех этих проблем"
Понятно, что комментировать тут вообще нечего. Это НЕ про материнство, а про что-то совсем другое (оголтелый эгоизм).

В данной ситуации Вам остается только терпеть и ждать финансовой независимости (заработок), и еще НЕ БРАТЬ НА СЕБЯ весь тот негатив, который сливает на Вас мать.
Это ЕЕ негатив и Вас он НЕ касается! За него Вы НЕ отвечаете! Так про себя и повторяйте.
Маме говорить это НЕ нужно, так как 100% услышите в ответ еще БОЛЬШИЙ негатив в свою сторону и обвинения в НЕблагодарности.
И она ничего из сказанного НЕ услышит в принципе. А перекрутит-переиначит и припишет себе еще большие заслуги. А Вас лишний раз обвинит.
...
Нора Маркман — психолог
Нора Маркман психолог
Київ ·
Вітаю! Дуже прикро що вам це все доводиться переживати. Це точно не є нормальним, що ви постійно проживаєте провину і не маєте права скаржитися.. Дуже важливо те, що вже зауважили колеги вище - ваша мама - доросла людина, і її вибір занять, місць проживання, тощо - цей вибір залежить від неї. Дорослі люди можуть, звичайно, почувати себе не дуже і ділитися цим - але пошук співчуття і розуміння - та звинувачення це різні речі. Поки ви знаходитесь разом - щоб зменшити травматичність і конфлікти - чи підійде для спілкування з нею якась нотка гумору/іронії? (звісно, по ситуації). Наприклад - вона звинувачує вас в чомусь - щоб вимістити роздратування "фу шо ж ти не прибрала там шось!" замість звичної реакції продумати кілька іронічних, але не конфліктних варіантів відповіді. Наприклад - " О. так я не вмію прибирати, і ти права, сто разів права! знаєш, сьогодні за мною гналось стадо клопів. отакенне! ледь втекла!" чи щось подібне - може підійти? Щоб контролювати ситуацію а не провокувати ще гірше.
...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.