Ви пишете "Чомусь ще мені здавалося, що я можу заслужити гарне ставлення, любов, дружбу, жертвуючи власними інтересами, або навіть всім..."
Певне, зрозуміти свої почуття дуже складно, особливо, якщо вони "родом з дитинства". Так діє наша підсвідомість.
Як правило, відчуття самотності, що проявляється в підлітковому віці - це лише наслідок не дуже гармонічних стосунків з батьками в дитинстві.
Коли дитина маленька, вона дуже залежна від дорослих, бо без їх любові та тепла вижити просто не може. І якщо, з якоїсь причини, ті самі любов та тепло не отримує в достатній мірі, одразу формується установка, що "я якась не така, не так себе поводжу, негарна, неправильна, нікому не потрібна і т.д.". І разом з цим формується занижена самооцінка, яка змушує підлаштовуватися вже в дорослому віці, в тому числі, під чоловіків, щоб заслужити їх любові. Але чим більша залежність, чим сильніше є намагання бути "гарною дівчинкою", тим гірше до неї ставляться. Бо принижена людина стає одразу некрасивою. "Жертва" завжди притягує до себе аб'юзерів - це закон стосунків.
Тому те, що Ваша нинішня ситуація має глибоке "коріння" я тільки впевнилася з Вашої відповіді.
Окрім того, дійсно, Вам багато в чому вдалося змінитися, але...Глибокі почуття, такі як злість та
страх до чоловіків, має властивість глибоко "застрягти", і ставати провідними в стосунках з ними. Нам тільки здається, що ми сприймаємо один одного по зовнішньому вигляду, розмовам чи поведінці, тоді, як насправді, ми одне одного "скануємо". Це те, що називається "чомусь сподобався", або "не сподобався" без пояснень на рівні сприйняття. І це те, що неможливо ніяк пояснити, чому, наприклад, до негарної на обличчя жінки чи не так якось вдягнутої можуть притягуватися чудові чоловіки. І навпаки, ніби і гарна, і розумна, і вихована, і гарна вдягнута дівчина, а чоловіки навіть до неї не наближаються... Насправді, чоловіків притягує не стільки зовнішність, скільки внутрішній стан жінки.
Тому, як на мене, і стає зрозумілим, чому в Вашому житті з'явився саме одружений чоловік. Бо аб'юзерів Ви вже відчуваєте і їх не хочете, що зрозуміло. А чоловіки гармонічні не "притягуються" через от ті самі глибинні почуття злості та страху, що "застрягли" раніше...
Які у Вас в дитинстві були стосунки з батьками?