Питання від:
Lara
Вік:
29
Як правильно поговорити зі свекрухою?
Вітаю.
Деякий час змушена зі своїм чоловіком пожити у його матері в приватному будинку.
Хоча це був дім і мого чоловіка теж, загалом його родини. Він тут жив змалечку і офіційно належить і йому.
Проте його матір вже декілька років проживає в цьому домі у цивільному шлюбі зі своїм чоловіком.
І рік тому сюди переїхала його дочка від попереднього шлюбу (16 років їй)
Загалом стосунки мого чоловіка зі свою матір'ю досить теплі і до мене вона теж добре ставиться. Але з її чоловіком та його донькою стосунки у нас ніякі.
Останнім часом душить той факт, що про будь яку допомогу вона просить лише нас.
Ніби її цивільний чоловік та його донька - квартиранти, і в господарстві абсолютно ні за що не несуть відповідальності. Її чоловік лише ходить на роботу, і на фоні того, що він там фізично пахає, постійно жаліється, що в нього щось болить, що йому погано, важко і тд.. і так кожен раз як тільки в нього вихідні - він лише жаліється на роботу, лежить та дивиться телевізор. Свою доньку до роботи теж не спонукає.
Маю відчуття ніби ми обслуговуючий персонал.
Ми з чоловіком працюємо з дому, але ми обрали такий шлях не для того щоб свої зекономлені сили після роботи витрачати на цих людей , які зі свого боку ніяк не вкладаються у спільне благо.
Мене гризе це відчуття несправедливості, що свекруха просить нас навіть в ті моменти коли ми зайняті і вона могла б попросити свого чоловіка чи його доньку, бо вони в даний момент вільні. Проте ні. Вона все одно йде смикати нас.
Колись вона сказала, що їй легше попросити нас.
Я розумію, що ми не повинні тут жити. І ми роздумуємо над своїм майбутнім житлом. Проте зараз ось так.
Як правильно поводитися в даній ситуації? Чи правильно буде обговорити це зі свекрухою? Бо її чоловіка втягувати в цю розмову немає сенсу, він все сприйме дуже гостро. З ним взагалі неможливо говорити і він нас недолюблює.
Я трохи хвилююся, що після цієї розмови вона не буде просити про допомогу ні свого чоловіка ні нас, а ще більше буде робити сама. Така вона людина, занадто терпляча... Тому хочеться правильно їй все донести. До того ж у неї зараз почалися проблеми зі спиною, їй треба мінімізувати навантаження за рекомендацією лікаря. А її чоловік сказав їй, що у нього теж болить спина, і він упевнений що в нього ще гірша ситуація ніж в неї. Хоча в лікаря він не був, він просто постійно жаліється, що в нього все болить.
Не знаю як вона це терпить(
Але і я не хочу брати на себе більше обов'язків, бо ж вона сама дозволяє їм двом на собі їздити.
Деякий час змушена зі своїм чоловіком пожити у його матері в приватному будинку.
Хоча це був дім і мого чоловіка теж, загалом його родини. Він тут жив змалечку і офіційно належить і йому.
Проте його матір вже декілька років проживає в цьому домі у цивільному шлюбі зі своїм чоловіком.
І рік тому сюди переїхала його дочка від попереднього шлюбу (16 років їй)
Загалом стосунки мого чоловіка зі свою матір'ю досить теплі і до мене вона теж добре ставиться. Але з її чоловіком та його донькою стосунки у нас ніякі.
Останнім часом душить той факт, що про будь яку допомогу вона просить лише нас.
Ніби її цивільний чоловік та його донька - квартиранти, і в господарстві абсолютно ні за що не несуть відповідальності. Її чоловік лише ходить на роботу, і на фоні того, що він там фізично пахає, постійно жаліється, що в нього щось болить, що йому погано, важко і тд.. і так кожен раз як тільки в нього вихідні - він лише жаліється на роботу, лежить та дивиться телевізор. Свою доньку до роботи теж не спонукає.
Маю відчуття ніби ми обслуговуючий персонал.
Ми з чоловіком працюємо з дому, але ми обрали такий шлях не для того щоб свої зекономлені сили після роботи витрачати на цих людей , які зі свого боку ніяк не вкладаються у спільне благо.
Мене гризе це відчуття несправедливості, що свекруха просить нас навіть в ті моменти коли ми зайняті і вона могла б попросити свого чоловіка чи його доньку, бо вони в даний момент вільні. Проте ні. Вона все одно йде смикати нас.
Колись вона сказала, що їй легше попросити нас.
Я розумію, що ми не повинні тут жити. І ми роздумуємо над своїм майбутнім житлом. Проте зараз ось так.
Як правильно поводитися в даній ситуації? Чи правильно буде обговорити це зі свекрухою? Бо її чоловіка втягувати в цю розмову немає сенсу, він все сприйме дуже гостро. З ним взагалі неможливо говорити і він нас недолюблює.
Я трохи хвилююся, що після цієї розмови вона не буде просити про допомогу ні свого чоловіка ні нас, а ще більше буде робити сама. Така вона людина, занадто терпляча... Тому хочеться правильно їй все донести. До того ж у неї зараз почалися проблеми зі спиною, їй треба мінімізувати навантаження за рекомендацією лікаря. А її чоловік сказав їй, що у нього теж болить спина, і він упевнений що в нього ще гірша ситуація ніж в неї. Хоча в лікаря він не був, він просто постійно жаліється, що в нього все болить.
Не знаю як вона це терпить(
Але і я не хочу брати на себе більше обов'язків, бо ж вона сама дозволяє їм двом на собі їздити.
Що означають ці оцінки?
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.
