Помітно, що у Вас хороші стосунки із мамою, однак Вам не вистачає автономності (а мама Вас гіперопікає). Ви у підлітковому віці і починаєте поступово сепаруватися (думаю Ваша мама відчуває це і, можливо, її трохи лякає, що Ви починаєте віддалятися від неї) і це природньо, що Ви хочете самостійно приймати рішення коли і як прибирати у Вашій кімнаті. Водночас, із Вашої розповіді, я помітила, що Вас дратує не сам факт прибирання, а те, що Ваша мама Вам не довіряє, вважаючи Вас ще не самостійною (Ви зазначали і схожі випадки -
макіяж в театр, соц. мережі і т. д.) + Ви сприймаєте це як критику. Ваша мама турбується про Вас і намагається Вас захистити, однак вона, несвідомо, не дає Вам емоційно відділитися від неї.
Найкращий варіант у цій ситуації - це відкрита, серйозна розмова із мамою (попередньо узгодити день та час, коли Ви і мама не будете втомлені та зайняті).
Наприклад, "Мама, я бачу, як ти турбуєшся про мене і я тобі за це дуже вдячна. Для мене це справді цінно - дякую. Я тебе дуже люблю, тому я хотіла б обговорити деякі моменти, що покращили б наші стосунки. Я підліток і для мене зараз дуже важливо розвивати самостійність. Останнім часом, коли ти мені нагадуєш, що я маю зробити прибирання у своїй кімнаті, я починаю гніватися, адже я хочу, щоб ти мені довіряла (і це тебе засмучує). Я розумію, що ти робиш це, турбуючись про мене, однак, водночас, ти несвідомо не даєш мені можливості взяти відповідальність за свої дії, робити помилки. Я б дуже хотіла, щоб ти переклала виключно на мене обов'язок щодо прибирання у моїй кімнаті і не нагадувала мені про це. А якщо ти, наприклад, забудеш про нашу домовленість і знову почнеш нагадувати про прибирання, то я скажу тобі кодове слово "апельсин", щоб нагадати про домовленість. Ти погоджуєшся?" Обов'язково подякуйте мамі за те, що вона Вас вислухала. Ви можете, таким чином, обговорювати й інші сфери Вашого життя, де б Ви хотіли здобути трохи більше незалежності.
Також я б Вам рекомендувала обговорити той інцидент із соц. мережами та чому Ви ховаєте від мами телефон (адже коли Ви так робите, то хочеться ще більше у нього заглянути + мама не розуміє, що відбувається та ще більше хвилюється).
Я впевнена, що Ваша мама почує і зрозуміє Вас (адже вона вже погоджувалася змінити колір волосся, проколоти вуші, ярко фарбуватися і вдягатися тощо). Головне - це визнати її почуття, послухати її думку та конструктивно виразити свої переживання, бажання.
Вірю у Вас і бажаю Вам удачі!
Ответ отредактирован автором 07-06-2020 22:19:17