Що мені робити?

Добрий ранок! Причина Вашого настрою глибока :"Я намагаюся бути хорошою для всіх,навіть звертаюся до інших гарно". Це неможливо і непотібно. Хто Вас цьому вчив? Звідки таке переконання? " Але деякі люди,не знаючи хто я така вже ненавидять мене,я не розумію чому. Я почуваюся часом такою одинокою серед людей. Деколи просто не хочеться нікого бачити. Мені важко довіряти іншим,постійно звинувачую себе через це. Просто мене вже не раз обналули люди яким я довіряла. Я почуваюся втомленою навіть тоді,коли спілкуюся з кимось" Які стосунки у ВАс з батьками , однолітками були в молодшому віці? ". Десь місять 2 назад,у мене кожен день був поганий настрій. Коли я приходила додому,я вже ледь могла дочекатися до того,щоб закрити за собою двері і поплакати. Коли я припинила і взялася щось робити,раптом знову почалося. Ніби я себе не могла ніяк контролювати. Після цього почалося таке,що коли до мене хтось звертався я могла взагалі не чути,хотя дивилася на цю людину. Я нікому не можу розказати про свої проблеми,я вважаю що мене ніхто не зрозуміє. Вечером часто плачу просто так. Я не знаю чого я нікому не потрібна і чого я вважаю себе іншою". Це симптоми депресії. " Дуже хотілося б мати хоть одну людину яка візьме в обійми і скаже що все буде добре. Від цього вже стало б зразу краще. Деколи я часто говорю сама з собою,бо собі я можу будь-що розказати. Це збоку виглядає дуже погано,але роблю я це тільки тоді,коли я сама". Дуже добре, що Ви самі можете себе підтримувати!!!!!! Хто ще Вас може підтримати? Чи можете звернутись до психолога?

Можливо є якісь активності, хоббі які надихають Вас, дозволяють підтримати себе?

Доброго дня, Інша! Співчуваю, що Ви так почуваетесь. Тому що Ви "дуже замкнута людина" і "Вечером часто плачу просто так. Я не знаю чого я нікому не потрібна і чого я вважаю себе іншою." є причина, скоріш всього це недовіра до людей, як Ви і написали вище. Ви заслуговуете на те що б "мати хоть одну людину яка візьме в обійми і скаже що все буде добре", яка буде з Вами і тоді коли Ви плачите і тоді коли Вам хочеться кричати. Вам більше не потрібно зі всім справлятись самій, Ви маєте право просити допомогу. Що б могло Вам допомогти мати такі стосунки з іншою людиною " яка візьме в обійми і скаже що все буде добре"?

Раніше Ви писали "мене вже не раз обналули люди яким я довіряла", чи може це бути причиною що Вам важко спілкуватись з людьми? Книги це чудово, Ви також можете завести "щоденник", чи писати на аркуші паперу що Вам заманеться, головне не перечитувати потім, а щось з цим зробити - зім"яти, порвати тощо. Я теж не знаю що б Вам могло допомогти, та я впевнена що це можливо.