Не умею ругаться
Мне это очень мешает жить, потому что уже дошло до того, что здоровье начало портиться, а мне всего 22 и детей пока нет. Стала замечать, что когда сильно переживаю, у меня начинает дёргаться глаз или губа, в основном нахожусь в напряжённом состоянии – как будто вот-вот кто-то на меня наорёт, пытаюсь собраться и не могу. И ещё один момент – в детстве меня отец всегда «одёргивал» когда я что-то говорила не то, как ему всё время казалось, сейчас я вижу многих детей, которые много чего буробят, огрызаются, когда им что-нибудь не нравится, и их родители спокойно к этому относятся. А мой отец мне не давал этого делать, хотел, наверное, чтобы я и думать плохого ни про кого не могла, не то, что говорить. Я выросла с мыслью, что говорить что-то негативное это всегда плохо и лучше этого не делать. Мне кажется, это и повлияло на меня. Выйдя замуж, я остро ощутила эту проблему, потому что те люди с кем мне теперь приходиться общаться просто садисты. Мне часто советуют не обращать внимание, но я не могу, и мне кажется это не решит моей проблемы. Сама я думаю, что мой невыраженный гнев меня и губит. Помогите мне.
Оцінки питань
Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.
Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.
Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.
У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.