Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 1 година тому: «Сочувствую, это тяжелое состояние. Как давно вы так себя ощущаете? Что происходило в вашей жизни до того, как потеряли интерес и вкус к жизни? В таком состоянии важно не остават»
Людмила Петровна Колесник
Людмила Петровна Колесник 2 години тому: «Вітаю ! Іноді людина втрачає не лише сили, а й відчуття живості всередині. І тоді світ справді стає тьмяним, ніби Ви дивитеся на нього крізь скло. У такому стані важко розуміти, х»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 3 години тому: «Дякую Вам за відвертість. Ви пишете "..дитинства- воно було емоційно холодним ( базові потреби задовольнялись - нагодувати, вдягти. ) в безпеці не почувалася- батько військовий бу»
Питання від: Віта Вік: 29

Дитина не хоче ходити в садок

Вітаю! Я працюю віддалено, дитина ходила в садок, не з дуже сильним бажанням, але ходила, з кожним разом все важче це давалось, тепер вранці вона плаче, її важко зібрати, ми постійно запізнюємось, останнім часом не водила, сьогодні я знову не змогла її відвести, просто шкода, вона не хоче, на вулиці холодно, а я працюю поки дитина сидить вдома, я переживаю що вона не спілкується зараз з дітками, але вона каже що не сумує за ними, все-одно не хоче йти, хоча за межами садка, звісно, зустрілась би з ними. Переживаю, що дитина сама собі вдома, бо я зайнята, іноді до неї навідуюсь, аби тільки не йти в садок
Вподобали: 2 з 2
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Доброго дня, Віта!
Садок - це не тільки допомога для працюючих батьків, а також сходинка соціалізації для малюка та можливість привити йому дисципліну. Так виробляється певний новий розпорядок дня, нові правила, нові звички. Стрес - невід'ємний супутник адаптації. Дитина може час від часу плакати, вередувати чинити супротив. Це природня реакція. Ваша задача як мами дати волю емоціям та почуттям дитини, не забороняти, а навпаки називати та проговорювати їх, дати зрозуміти, що ви поруч. Буде добре, якщо ви будете проводити час разом, коли ви вільна від роботи і дитина дома. У вас є якісь активності, ігри, де ви разом з дитиною прводите час та спілкуєтесь під час цього?
Скажу свою непопулярну думку (і залишусьпосмішка!), але садок потрібен дитині, якщо немає медичних протипоказань. Діти, які ходили до садка, будуть легче проходити адаптацію до школи, яка вже точно є обов'язковою.
Насправді, дуже важливо розуміти всі причини- що саме не подобається дитині в садочку?
Адже нажаль, не всі дорослі, які працюють в нашій системі освіти, дійсно здатні щиро бути дитині помічником.
Чи існує те, що в садочку подобається?
Чи є там цікаві заняття для дитини?

Також важливо враховувати вік дитини і як довго вона ходила в садочок- бо існує період адаптації, і якщо постійно були перерви у відвідуванні, то адаптація могла так і не відбутись. І тут вже мамині причини "дощ/сніг/шкода дитину " можуть заважати дитині знайти в садочку свій інтерес, бо не дозволяють адаптуватись.

Ще важливо враховувати внутрішній стан мами- якщо Ви відчуваєте певну "провину ", що відводите дитину в садочок, то й дитина відчуває цей настрій, і їй може передаватись небажання йти в садочок.

Мама, яка працює вдома, насправді не може приділити дитині стільки часу, скільки було б важливо для дитини.
Але якщо дитина відчуває в садочку себе небезпечно, то ніякий "розвиток" там відбуватись не буде, навіть якщо навколо все буде "тягнути дитину в розвиток ".
Тому, щоб вирішувати , що робити, спершу важливо розібратися в тому, що відбувається.
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 387476 для Валентина Віталіївна

Дякую, коли вільний час, то, звісно є активності, проводжу час з дитиною
Доповнення від автора питання ·

↩ Реакція на відповідь № 387481 для Наталия Горская

Насправді, думаю, що в садку немаємрттвації у вихователів приділяти час дітям, в них мізерні зарплати там і вони дійсно не мають великого бажання сидіти з дітьми, плюс тривоги і відключення світла впливають на якість проведеного там часу
цитата:
Дякую, коли вільний час, то, звісно є активності, проводжу час з дитиною

Спільне проведення вільного часу дуже важливе як для мами (тата), так і для дитини. Само воно дасть малюку розуміння того, що батьки поруч з ним, не покинули його, попри те, що в його житті з'явився новий соціальний інститут - дитячий садок. А ви таким чином не будете відчувати провину та шкодувати, що віддали дитину до садка.
Не всі вихователі халатно виконують свої обов'язки. Навіть з власного досвіду знаю в Києві 2 чудові заклади, де працюють дійсно з душею, і куди діти хочуть йти. Можна знайти інший садочок.
Скільки дитині?
Як давно ходить в садочок?
Чи намагались знайти інший садочок?
Чи охоче дитина грається з однолітками в інших місцях- на майданчику, в гостях, в дитячій кімнаті тощо?
Доповнення від автора питання ·
Садок тільки один, дитина охоче грається з однолітками, їй 4 роки
Якщо садок тільки один, і там, на вашу думку, нічого емоційно та розумово корисного дітям дати не здатні, то можна знайти інші можливості для спілкування дитини з іншими дітками.
А окремо додати якісь розвивайки, щоб дитина надолужила всі моменти, які зазвичай існують в садочку.
Плюс важливо тоді знайти час на різні ігри та заняття з дитиною вдома, наприклад, можна давати завдання на вирізання, аплікацію, малювання, ліплення, поки Ви працюєте.
Садочок корисний тільки тоді, коли дитині там дійсно приділяють увагу і ставляться з розумінням. Але якщо
там "формальні тітки" просто вистороюють дітей в рядочки- то просто можна знайти інші способи дати дитині все те, що здатен забезпечити хороший садочок.
Павел Леонидович Басанский — психолог
Павел Леонидович Басанский психолог
Київ ·

Психолог більше не активний на сайті

Здравствуйте, Вита!
Социализация-социализацией, а к желаниям и чувствам ребёнка стОит прислушиваться. Девочка не просто так не хочет ходить в сад. Думаю, что и вас ей не хватает - потому хочет максимально долго побыть с любимой мамой, и в саду ей не особо нравится (атмосфера, воспитатели или ещё что-то) - это можно и нужно прояснять в разговоре с ребёнком. Уверен, она честно расскажет, что и как.
1. Не «чому вона не хоче», а «ЩО ЦЕ ДЛЯ НЕЇ»


Для дитини садок може означати:

втрату контакту з вами

примус жити за чужими правилами,

холод, шум, перевантаження,

відчуття «я мушу, навіть якщо мені важко».

Її «не хочу» — це не маніпуляція, а спосіб сказати «мені зараз не по собі в цьому світі».

2. Її сльози — це контакт, а не поломка

Зараз дитина не відмовляється від життя, вона відмовляється від певної форми життя.



не «заглушити» плач,

не «переконати логікою»,

а визнати її досвід як реальний.

Фрази, які допомагають:

«Я бачу, як тобі зараз важко»

«Ти не зламана, з тобою все гаразд»

«Ти маєш право не хотіти»

Це знижує внутрішній конфлікт і тривогу.

3. Ваша вина і жалість — теж важлива частина

Ви не просто «працююча мама».
Ви людина, яка:

співчуває,

сумнівається,

бере на себе відповідальність за вибір.
«Я дозволяю їй залишатись вдома — це мій вибір, а не поразка».

Коли ви дієте з позиції жаль + безсилля, дитина це відчуває.
Коли з позиції усвідомленого рішення, їй стає безпечніше.

4. Вона «не сумує за дітьми» — і це нормально

Для дошкільника:

стосунки часто ситуативні, а не значущі;

«я зустрінуся — добре, не зустрінуся — теж добре».

Це не соціальна ізоляція, якщо:

вона має контакт з вами,

має хоча б мінімальні зустрічі поза садком,

не перебуває в постійному емоційному вакуумі.

5Ключове питання

Не «чи треба водити в садок», а:

«Як моя дитина зараз переживає своє буття у світі?»

І друге:

«Яку форму життя я зараз обираю для нашої сім’ї — і чи можу я нести за це відповідальність без самозвинувачення?»

6. Практичні кроки

Не як «метод», а як спосіб бути з дитиною:

1.Дати сенс часу вдома

Сказати:

«Зараз у нас такий період. Це не втеча, це пауза».

Навіть якщо ви працюєте — озвучте рамки:

«Я працюю 40 хвилин, потім ми п’ємо чай разом»

«Ти не покинута, ти просто поряд зі мною»

2. Не «чи хочеш у садок», а «як ти там живеш»

Розмовляти не про відвідування, а про досвід:

«Що там найважче?»

«Що вранці найбільше засмучує?»

«Як твоє тіло почувається, коли ти туди йдеш?»

3️⃣ Тимчасовість замість ультиматуму

Дитині легше витримати:

«Ми зараз не ходимо. Повернемось до цього питання пізніше».

Це знижуєтривогу «це назавжди».

7. Важливий чесний момент

Якщо дитина довго одна, а ви дуже зайняті, тут варто не ідеалізувати:

не садок = не автоматично краще,

важливі живі стосунки, а не лише відсутність сліз.

І тут питання не провини, а реалістичного вибору:

«Що зараз менше шкодить і більше підтримує життя дитини?»

Підсумок
Ваша дитина зараз:

не «лінива»,

не «несоціальна»,

не «зіпсована».

Вона реагує на світ так, як може.
А ви — шукаєте спосіб бути поруч і не зрадити ні її, ні себе.


Ви дуже уважна мама. Це відчувається
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.