Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 12 годин тому: «Доброго дня Романе. Дуже співчуваю Вашому стану. Адже, коли так себе почуваєш, здається, саме життя зупинилося. Те, як Ви описуєте свій стан, дуже схоже на втрату сенсу життя і п»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 12 годин тому: «Доброго ранку! Ви пишете "В последние два месяца усились визуализации на различные негативные ситуации..." Я правильно Вас зрозуміла, візуалізації були і раніше? Просто тепер так»
Дмитро Олексійович Ратушний
Дмитро Олексійович Ратушний 14 годин тому: «Добрий день. Похоже вы пытаетесь и возможно в перспективе хотели бы посмотреть на себя и на отца реалистично, принять себя и его. На данном этапе, вы смотрите с позиции травмы. Опр»
Питання від: nick Вік: 40

Підлітковий вік

Доброго дня, як допомогти моєму сину, йому 15?
Зараз вже 3 рік живемо у чюжій країні і він страждає від того, що не може знайти друзів. Він намагався дружити з хлопцями, але вийшло так, що вони почали *дружити проти нього*. Став дуже злопам*ятним, не може відпустити образи. Вчителі вшколі кажуть, що він дуже тихий і замкнутий. Він говорить, що в школі дуже зажатий, аж до тремтіння, тільки вдома і лише зі мною ( бо з татом в нього не теплі стосунки) може бути розкутим. Але часто ця розкутість може переходити в те, що якщо я говорю йому те, що йому не подобається - він стає агресивним,обзиває мене, може штовхнути, а потім просити вибачення. Не розуміє субортинацію зовсім.Син подружився з інтернетом і сам читає про свій стан, виставив собі соціофобію. В нього якесь дивне поєднання любові до себе, скутості, невпевненості і агресії. Як йому допомогти влитись в суспільство ???
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

То, что с вами сын может быть сам собой, способен извиниться это замечательно. Теплые отношения это то, что помогает и поддерживает вашего сына. И если вы можете открыто поговорить, то предложите сыну пойти к психотерапевту. Потому что тут запрос и про стресс от переезда, утрата привычного образа жизни и друзей, невозможность выстроить новые отношения, адаптация к другой стране, подростковый возраст сам по себе, который является непростым периодом. Психотерапия помогла бы, но это будет длительный процесс. Подайте это как помощь и поддержку сыну, не исправление его самого.
Он уже в том возрасте, что спокойно можно работать онлайн, с любым терапевтом, из любой страны.
Доброго дня. Ваше хвилювання за сина видно в кожному слові. Хлопчик перебуває в дуже вразливому віці, до того ж в умовах переїзду.
Він намагався подружитися, але його відкинули, це в підлітковому віці не просто невдача, а найсильніша соціальна травма. І тепер у нього всередині живе думка:
"Якщо я спробую знову, мене принизять. Краще нікого не підпускати".
Плюс, як ви кажете, теплих стосунків із батьком немає, а єдина віддушина ви. Тому будь-які ваші зауваження, навіть найм’якші, сприймаються як зрада. А агресія це не злість, це страх знову бути відкинутим. Він не знає, як висловити свої почуття, крім як через спалах.
Уявіть, що всередині нього весь час кипить напруга, він боїться бути собою, боїться здаватися слабким, тому й виставляє напоказ показну "любов до себе" і різко реагує на будь-яку незгоду.
Щоб допомогти йому адаптуватися, потрібні дві речі: психолог, бажано КПТ-напряму, який допоможе йому усвідомити свої автоматичні думки ("я непотрібний", "мене не приймуть") і поступово формувати нові, більш реалістичні.
І по-друге стабільність і передбачуваність з вашого боку. Ваш спокій це основа його впевненості: "Я бачу, що тобі важко, я поруч. Але мені боляче, коли ти так зі мною говориш. Ми можемо злиться, але без образ".
І ще, не поспішайте " чинити" його. Він уже почав шукати відповіді сам, читає, цікавиться своїм станом, а це значить, що в нього є внутрішня сила.
Просто зараз вона схована під шаром болю.
Дайте йому опору (підлітковий психолог і ви), і він впорається.
Удачі вам обом!
...
Доброго дня.
У вашого сина справді багато стресів наклалися. Підлітковий вік складний сам по собі, а тут ще стільки змін.
Колеги слушно радять, щоб звернутися до психотерапевта. Спробуйте мʼяко з ним про це поговорити, скажіть, що про це ніхто не буде знати, якщо він соромиться.

Як складалися стосунки з однолітками у сина до переїзду?
Також, важливо розуміти в якому сенсі стосунки з батьком не теплі? Батько не цікавиться сином і проводить з ним мало часу чи присутній тиск і агресія?
Для підлітків знаходження свого місця в компанії, прийняття групою є одним і найважливіших завдань віку, тому не дивно, що він цим стурбований. Тим більше, хлопці часто вчаться конкурувати, здобувати кращу позицію в «ієрархії» - це один із способів підготовки до дорослого життя.
Доброго ранку!
цитата:
Зараз вже 3 рік живемо у чюжій країні і він страждає від того, що не може знайти друзів. Він намагався дружити з хлопцями, але вийшло так, що вони почали *дружити проти нього*. Став дуже злопам*ятним, не може відпустити образи.

Співчуваю вам і вашому синові. Стільки випробувань випало на вашу долю. Однак ви не зламались під тиском обставин. Навпаки, шукаєте адекватний вихід. І це вартує поваги)
цитата:
Вчителі вшколі кажуть, що він дуже тихий і замкнутий.
Вірогідно, син не відчуває себе прийнятим шкільним суспільством і через це перебуває у стані емоційної небезпеки та невизначеності. Варто зазначити, що навіть в нашій країні, знаходячись серед співвітчизників, не усім підліткам вдається вписатись в шкільний або інший навчальний колектив. В цьому плані має значення, в який спосіб новачок намагається приєднатись до загалу. Якщо ціною зради себе і своїх поглядів, то це матиме погані наслідки.
Що ви знаєте про сина - яким чином він пробує збудувати стосунки?
В будь-якому випадку варто підтримувати його індивідуальність, самобутність та прагнення цінувати себе попри негативні обставини(!)

цитата:
Але часто ця розкутість може переходити в те, що якщо я говорю йому те, що йому не подобається - він стає агресивним,обзиває мене, може штовхнути, а потім просити вибачення.

Обзивань і штовханини допускати неможна. На цьому етапі, враховуючи близькість між вами, лише ви можете своїм прикладом показати, як цивілізовано поводитись з емоціями, як виражати гнів конструктивно. Задля цього варто проговорювати свої почуття у прив'язці до причин, що їх викликали.

цитата:
В нього якесь дивне поєднання любові до себе, скутості, невпевненості і агресії.

Завичай саме таке і трапляється в подібних випадках. Як реагувати батькам? Підтримувати позитивне і спокійно, проте твердо реагувати на небажані прояви.
А ще... Синові на цьому етапі потрібен наставник. Шкода, що ця роль не підходить батькові хлопця. До речі, ви живете разом чи окремо? Які безпосредньо у вас взаємини з ним?

цитата:
Як йому допомогти влитись в суспільство ???

Окрім порад про звернення до психолога, я би вважав надзвичайно корисним відвідування сином спортивної секції(!) Звісно, за його бажанням. Ігрові види спорту, на мою думку, підійдуть найкраще. Там з дітками працює тренер, там формується команда і дружні взаємини всередині колективу.

Іноді підлітки тягнуться до спорту після відвідування змагань, де захоплює динаміка, сила і красота учасників.перегляду художніх. Або перегляду фільмів, по суті, глибоких історій про долю спортсменів та їх тренерів.
Фільми "Ніколи не здавайся", "Підкорювачі хвиль", "Нескорений", "Пульс", "Іван Сила", "Людина, яка змінила все" та інші.
...
Доброго дня. 👋

Дуже добре, що ви шукаєте підтримку та не залишаєте цю ситуацію без уваги. Розумію, як боляче, коли підліток не знаходить друзів і відчуває відчуження. Особливо в чужій країні це завдання може ставати майже нерозв’язним.
Це нормальна реакція: перебіг гормональних змін, зміна культурного оточення — усе це викликає замкнутість, тривожність, агресію у підлітковому віці. Наявність близьких стосунків із мамою — це великий ресурс, на якому можна будувати подальшу підтримку.

Що може допомогти:
1. 👉 Знайомство зі спільнотою.
– Розгляньте гуртки (спорт, мистецтво, наука), де є українці або інші діти екс патів.
– Запитайте сина про його інтереси й підшукайте активність саме під них.
2. 👉 Підтримка через відповідальність.
– Попросіть допомогти з домашніми справами — це дає йому почуття значущості та приналежності до родини.
3. 👉 Робота з емоціями.
– Поясніть, що агресія часто є захисною реакцією на біль і невпевненість.
– Разом називайте емоції (“ти зараз злишся, бо тобі некомфортно”) — це допомагає дитині їх усвідомлювати.
4. 👉 Інтересні спільні заходи.
– Відвідайте разом музеї, парки чи культурні події — це не лише розвага, а й шанс поспілкуватися з новими людьми у нестресовій обстановці.
5. 👉 Психологічна підтримка.
– Індивідуальні консультації розвивають впевненість у собі.
– Групові тренінги для підлітків — чудовий спосіб побачити, що інші переживають схоже.

Вірю, що з вашою любов’ю і підтримкою він знайде свій шлях. Якщо маєте бажання, я готова допомогти особисто чи направити вас до колег.
Бажаю вам сил і натхнення в цій непростій, але важливій справі.

З повагою,🌿
Тетяна
...
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.