Развожусь с мужем,но где-то очень глубоко в душе надеюсь,что он изменится и всё будет хорошо.

Как вынудить его сьехать?Или заставит измениться,стать мужиком

Он не изменится, раз годами был таким, каким есть, и ему было удобно. Насчёт съехать, то Вы инициатор развода, и в процессе развода можете сказать ему, что не хотите жить вместе. Ведь это нормально для бывших супругов - жить отдельно друг от друга, каждый своей жизнью.

Как не встрявать больше в подобные отношения?

Это запрос на психотерапию, потому что в Вашем прошлом могут быть причины, почему Вы выбрали созависимые отношения с "не тем" партнёром.

Відредаговано автором 19-06-2025 09:34:24

Здравствуйте, Охі!

Как вынудить его сьехать?Или заставит измениться,стать мужиком.(Что наверное уже не получится)Как не встрявать больше в подобные отношения?

Вот скажите как на духу, какой смысл искать ответы на выше поставленные вопросы, если -

РАЗВОЖУСЬ С МУЖЕМ,НО ГДЕ-ТО ОЧЕНЬ ГЛУБОКО В ДУШЕ НАДЕЮСЬ,ЧТО ОН ИЗМЕНИТСЯ И ВСЁ БУДЕТ ХОРОШО.

Для начала, думаю, важно с этим парадоксом разобраться(!)
Что вам дает основание НАДЕЯТЬСЯ на ЧУДО?
Кое-что вы приводите в качестве аргумента

Он умеет быть лапочкой, может быть хорошим мужем и отцом,но не часто,ему скорей всего лень напрягаться.

Но как же эти крохи блекнут на фоне всего остального

пьянки и скандалы, сейчас узнала,что он мне ещё и врал, в чужой стране на него завели уголовное дело,и выписали штрафов на 5 моих зарплат.

В том что он пьёт обвиняет меня (причины каждый раз разные,то картошку без души пожарила, то трусы не так сложила,то с работы его не так встречаю)

За последние полтора года он ни разу не поздравил меня ни с одним праздником, о подарках или цветах вообще молчу.

начинает скандал на темы типа картошку на драники не на ту тёрке потерла, или готовлю десерты на заказ,а еду не успела приготовить, вынос мозга на пару месяцев обеспечен.

Куда это все, простите за выражение, ВПИХНУТЬ???

Головой понимаю,что сама посадила его себе на шею

Вот с эту свою особенность стоит нести на прием к психологу(!) В ней много чего запрятано и сжато. Специфическая модель обслуживать мужчинку, терпеть его безобразное отношение к вам и при этом ПРОДОЛЖАТЬ надеяться на что-то сказочное.

Возможно ли со временем самой разобраться со своей головой?И больше не "наступать на грабли"а жить в своё удовольствие,растить детей в спокойной атмосфере.

Откровенно говоря, МАЛОВЕРОЯТНО, даже притом, что какую-то ценную информацию получите.
Почему?
Ваши внутренние механизмы защиты не дадут добраться до причин, породивших и поддерживающих СОЗАВИСИМОСТЬ, поскольку встреча с ними обещает быть и, скорее всего, будет болезненной(!) Однако с помощью специалиста сможете пройти этот трудный этап и выйти из него окрепшей, с новым пониманием себя, уже без неосознаваемой потребности держаться за то, что вас ранит и унижает.

Відредаговано автором 19-06-2025 10:01:49

Доброго дня.
Ви не просто «втомилися», ви жили в емоційному і, можливо, навіть психологічно жорстокому союзі, де ваші кордони постійно порушувалися. Ви описуєте чоловіка, який перекладає відповідальність за свої проблеми на вас, ігнорує ваші почуття, знецінює вашу працю і старання, і в той же час вимагає підвищеної уваги і комфорту.
Важливо: ви не винні в тому, що він п'є, влаштовує скандали або не відповідає за своє життя. Він робить це за власним бажанням. І ви абсолютно праві – ВИ НАДЯГЛИ ЙОГО СОБІ НА ШИЮ, але це не привід продовжувати вічно нести чужу ношу.
Що стосується його «добра» – так, він може бути коханим. Але той факт, що людина іноді поводиться добре, не скасовує регулярної токсичної поведінки. Це емоційна маніпуляція: «будь зі мною, бо я іноді хороший».

ЩО РОБИТИ ДАЛІ?
1.👉ЯК ЗМУСИТИ ЙОГО З'ЇХАТИ:
1.Будьте конкретними і жорсткими. Ніяких прохань, тільки факти: «Я подаю на розлучення. Ти маєш виїхати до [дати]».
2.Якщо житло ваше, задекларуйте його прямо і офіційно.
3.Якщо це спільна нерухомість, зверніться до юриста. Можливо, вдасться виселити його через суд.
4.Не вступайте в дискусію, не виправдовуйтеся. Кожна розмова – це привід для маніпуляцій та тиску. (є тренінги де можна навчитися маніпуляціям, булінгу, приниженню)
5.Підключіть підтримку: друзів, родичів, якщо є можливість, психолога або кризовий центр.

2.👉ЧИ ЗМІНЕТЬСЯ ВІН ВІН?
1.Дуже малоймовірно. Він не просто «не намагається» — він не думає, що з ним щось не так.
2.Він живе комфортно: ти все робиш, а він критикує.
3.Люди змінюються тільки тоді, коли їм цього хочеться. Поки він звинувачує вас, він не збирається змінюватися.

3.👉ЯК НЕ ПОТРАПИТИ В ТАКІ СТОСУНКИ ЗНОВУ:
1.Звертайте увагу не на слова, а на вчинки людини.
2.Якщо на початку відносин хтось вимагає, але не дає, це тривожний дзвіночок.
3.Встановіть для себе чіткі межі: що ви не готові терпіти, і що будете робити, якщо кордони будуть порушені.

4.👉РОБОТА З ПОЧУТТЯМИ ПРОВИНИ – ЦЕ ЧАСТО ТЕ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЧОГО МІ КОНТРОЛЮЕМОСЯ.

5.👉ШУКАЙТЕ СТОСУНКИ З КИМОСЬ, ХТО ДОРІВНЮЄ ВАМ ЗА СИЛОЮ, ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ТА ПОВАГОЮ, А НЕ З КИМОСЬ, КОГО ПОТРІБНО СПАСАТИ ЧИ ТЯГНУТИ.

Ви вже зробили головне – ЗРОЗУМІЛИ, що це вже неможливо. Далі буде важко, але ви впораєтеся. Тому що ви вже не просто «обслуговуючий персонал», а ЖІНКА👩, яка вибирає своє життя заново.

Вітаю! Дуже шкода, що ви опинились в такій непростій ситуації. Але підтримую колег, які писали вище - надії на виправлення і зміни щодо вашого чоловіка - дуже примарні, на жаль. З ваших слів - він залежний від алкоголю і не має бажання змінюватись. Тому ви вирішили абсолютно правильно - розлучення це вірний вихід в такій ситуації, яким важким би воно не здавалося зараз. Буде супер якщо ви звернетеся до психолога, і задля відновлення самооцінки, і задля подолання співзалежності (яка дуже часто супроводжує такі відносини) і задля покращення вашого стану в цілому. Це також буде запобіжником від помилок у майбутньому, яких ви закономірно боїтеся наробити). Складне питання щодо його виселення - тут справді вам допоможе твердість, непохитність і якщо це можливо - залучення друзів або родичів у якості свідків. Можливо, навіть онлайн чи по телефону - щоб він розумів що якщо шо ви не одна і вони на вашому боці. У вас є така можливість, залучити когось зі спільних знайомих, які якщо що зможуть допомогти і підтримати, бодай віддалено?
І ще - коли вас турбують сумніви, або ви відчуваєте що піддаєтесь черговим його маніпуляціям - спробуйте уявити що це не з вами, а з вашими рідними або подругами щось таке відбувається. Чого б ви побажали їм коли вони вагаються у тій чи іншій подібній ситуації? Це може допомогти трохи протверезіти у важку хвилину. Але ще раз вам щиро раджу - зверніться також і до фахівця. Сил вам, люба авторко, і терпіння!

Доброго ранку.
"Дуже дякую за таку розгорнуту відповідь. На розлучення я подала,за 3 тижні вже буде 3 засідання суду,на яке він не прийде,тому,думаю нас розлучать.Квартира в оренді*ми за кордоном)для того щоб мені з'їхати,потрібно не платити 2 місяці за це житло (він не платить ні за що).Зїжати він категорично відмовляється,наводячи причини,що йому не комфортно.
👉СТООВНО БУЛІНГУ, то я від нього багато чого навчилась і іноді, як би гидко мені від цього не було,починаю йому грубити,принижувати словами,б'ючи по больовим точкам,він в шоці,але мовчить,або намагається відповідати тим самим,але я навчилась не реагувати.Тут я не маю ні друзів,ні родичів,тому мушу все вигрібати сама.Від того доводиться ставати ще сильнішою,заради дітей, та свого майбутнього."
********************************************************************************************
👉ЩОДО КВАРТИРИ — якщо ти ще платиш за неї, просто перестань. Це орендоване житло, ти не власник, а зараз за кордоном. Нехай цим питанням займається той, хто залишився. Якщо у квартирі є речі, які для тебе цінні — домовся з власником, щоб він надіслав їх тобі або зберіг до твого повернення.

👉СТООВНО ЙОГО КРИКІВ, принижень — це не про силу. Це прояв його слабкості. Булінг — це лише спроба влучити в твої болючі точки. Але в цьому є сенс: він вказує, НАД ЧИМ ТОБІ ВАРТО ПОПРАЦЮВАТИ В СОБІ.
Ти можеш НАВЧИТИСЯ психологічним технікам, які допоможуть тобі не тільки з ним, а й у житті загалом. Вони дадуть силу, впевненість, спокій.
👉НАВЧИТИСЯ ТЕХНІКАМ — ЦЕ ТЕ Ж САМЕ, ЩО ВИВЧИТИ БУКВИ В ДИТИНСТВІ.
Буквами ти користуєшся все життя, щоб читати і писати.
А психологічними техніками — щоб справлятися з людьми, зберігати себе, бути психічно і фізично здоровою.
Дітям потрібна здорова мама.
І тоді ти сама відчуєш — люди, схожі на нього, просто перестануть з’являтись у твоєму житті. Бо ми притягуємо тих, хто показує нам, які внутрішні конфлікти ми ще не прожили і не усвідомили.
👉(У ЦЬОМУ Я МОЖУ ТОБІ ДОПОМОГТИ.)
Згодом він перестане бути для тебе "людиною", яка шкодить, — він стане "тренажером". Ти відпрацьовуватимеш нові техніки, а сама спостерігатимеш за його реакцією. І кожного разу зможеш сказати собі
👆"Я МОЛОДЕЦЬ. Я ЗРОСТАЮ."

Я вас поздравляю с тем, что вы решились на развод и решили выбрать себя. Поверьте, вы не пожалеете об этом.
По поводу того, что вы ждете изменений от мужа, то какой бы муж не был, но это часть вашей жизни, ваши надежды на счастливую жизнь и любовь, а они рухнули. И конечно же, хочется избежать боли и чтобы все наладилось. И мысли про то, что "а вдруг, а если" будут еще не раз. Это нормальное проживание утраты, горевание за рухнувшими отношениями, надеждами и ожиданиями.

Человек может измениться только тогда, когда поймет, что так, как он живет, ему не нравится, он видит проблемы и хочет решить. Из того, как вы описываете мужа, ему и так хорошо.

По поводу жилья, то вам нужно не мужа уговаривать и спрашивать, а скорее исходя из юр.сособенностей аренды жилья там решать вопрос - то ли перестать платить и съехать, то ли замки поменять, то ли посоветоваться с хозяином жилья, как этот вопрос можно решить. Муж не съедет добровольно.

По поводу психолога вам, то да, терапия нужна. И нужен не психолог, а психотерапевт, поскольку работа будет длительной и глубокой.
А скажите, что вас останавливает, чтобы пойти к психологу? Вы пишите, что понимаете, что вам он нужен, но не идете.
Вы боитесь что-то узнать про себя, заметить какие-то вещи, на которые сейчас удается закрывать глаза?
Какие переживания, когда думаете о психотерапии?

Есть полно украинских психологов, которые работают онлайн.
По поводу само отговорок я поняла, но за этим стоит какая-то причина. И важно понять какая.
Что вы подразумеваете под "наступить себе на горло"?

А теперь вспомним, что терапия это 1 час в неделю! Всего 1 час из 7 дней.
Поэтому я предлагаю вам подумать чуть более глубже, чем нет времени, а что стоит за этим.
Возможно вы как-то уже представляете, как будет проходить терапия?
Возможно есть нежелание каких-то тем касаться?
Возможно есть какие переживания стыда, неловкости, опасений, что как-то терапевт поведет себя не так?
Как в целом вам представляется работа с психологом и какие переживания вызывает мысль, что, например, со следующей недели вы начинаете?

Доброго дня. З Вашого опису я припускаю, що складність довести розлучення до кінця або змінити щось у стосунках може бути пов'язана з тим, що ці стосунки мають певну важливу функцію у Вашому житті.

Наприклад, коли Ви берете на себе роль сильної, відповідальної, здатної витримувати багато — поряд, можливо, "не випадково" з’являється той, хто бере на себе протилежну роль. І, як би це не здавалося парадоксальним, іноді саме такий партнер наче "потрібен", щоби певна внутрішня динаміка могла тривати.

Коли ж напруга й розчарування накопичуються, цілком природно шукати, на кого її скинути — особливо коли людина поруч не відповідає очікуванням. І поки така внутрішня логіка (де, мабуть, є "хороше" і "погане", "правильне" і "неправильне") не змінюється, є ризик, що подібний сценарій буде повторюватися з іншими людьми.

Схоже, Ви вже це інтуїтивно розумієте, коли питаєте: «Как не встревать больше в подобные отношения?»
І це, як на мене, дуже важливе і чесне питання.

Я уже была у психолога с сыном,как всё работает понимаю.Если бы на следующей неделе,была возможность пообщаться с психологом,с удовольствием бы пошла, возможно узнала бы о себе что-то, чего я не понимаю и не знаю.Это отличный опыт.Стыда нет,неловкости или каких-то негативных эмоций по этому поводу не испытываю.

Нет стыда, неловкости, негативных эмоций, но есть ощущение удовольствия, если я правильно понимаю?
А почему тогда выбираете не получить это удовольствие?
Как думаете, что даст вам ваша работа с терапевтом?
К какому результату вы можете прийти? И про вас лично и в контексте отношений с мужем

Интересно тогда получается - от терапии будет сплошная польза и удовольствие, но вы для этого не можете выделить 1 час в неделю. И тогда напрашивается вывод - из ума хочется и приятно, из переживаний и подсознания - сопротивление. И оно сильнее и больше говорит про реальные ваши переживания и чувства.
Я сейчас пишу не из позиции обвинить и пристыдить вас, а чтобы подумать над этим и обратить ваше внимание. Когда читаешь ваш текст про поход к психологу и работу с ним складывается ощущение какой-то неестественности и псих.защиты - терапия и работа с психологом это прекрасно, никаких переживаний нет, неловкости и страхов тоже, я бы с удовольствием и тп.
Вы сами написали, что в глубине души надеетесь, что муж изменится. Ждете, пока он съедет сам, чего точно не будет.
И тут, предположу, большой конфликт ума и сердца, переживаний.