Роблю все через силу, як позбутись?

Question

Доброї ночі.
З дитинства в трьох сферах я завжди робила все тільки через силу (заставляючи себе):
1. Читати біблію (а що буде якщо мама взнає що я не читала біблію? &#128563;&#128549;)
* вона часто питала: ти сьогодні біблію читала? І щоб не наражати себе на небезпеку я брехала. 
2. Навчаня (і хоч мама мене за погані оцінки ніколи не сварила але якщо замість навчання я сиділа і дивилась серіал то я була в постійному напруженні; а що якщо мама зараз зайде і побачить що я замість вчитися серіали дивлюсь? &#128563;&#128549;)
* за погані оцінки не сварила бо сама не добре вчилась
* це питання релігійне (все що християнське вона вважала правильним а все що поза цим: книги/серіали/телевізор/ нехристиянські друзів/фільми, то тримайся цього подальше)
3. Режим сну (в мене таке відчуття ніби мене заставляють йти спати а я пручаюсь бо не хочу; а що буде якщо мама побачить що я зараз не сплю? &#128563;&#128549;)
* починаючи з підліткового віку і поки вчилась в універі завжди лягала спати пізно в період з 12 ночі до 3-4 ночі, бувало і пізніше але це були виключення. В той період дивилась серіали по ночам, вчилась по ночам але основна причина чому так пізно лягала це тому що я пручалась всередині себе якомусь тиску який казав мені йти спати вчасно. І я не піддавалась цьому тиску і робила так щоб це був суто мій вибір а не через силу. 

Мамина реація на ці 3 сфери або якщо я робила щось що не відповідало її очікуванням: (...) як ти могла? А чого ти не читала біблію? Я ж тобі казала не дивитись ці серіали? Ну чого ти не спиш? І далі казала про наслідки для здоров'я і мораль.
Емоції мами: злість, шок, смуток, жах, незадоволення, недовіра, розпач, зневіра, страх, образа.
Мої емоції кожен раз на таку реакцію мами: неочікувано, приходиться брехати щоб уникнути ось цих всіх емоцій, сум що засмутила, вину що засмутила. 

Її емоції, її міміка для мене були страшними а коли вона ще щось говорила я просто завмирала від страху і вини.
В серіалах я отримувала те що не могла отримати в сім'ї (близькі відносини з батьками).

Зараз мені 24 р, я працюю на роботі з дітьми і живу на квартирі сама тобто окремо від батьків (але ця квартира належить батькам і в мене лишається 1% залежності від них але мені приходиться з тим змиритись бо поки іншої можливості фінансово не маю).

І якщо я не почитаю біблію/не повчусь/не ляжу вчасно спати то мама мене за це не насварить, бо тепер це моя відповідальність. Як позбутись того що якщо я щось не зроблю то мама мене насварить? Як позбутись ось цього внутрішнього тиску і робити все через силу?

Валентина Михайловна Жемчужникова · Accepted Answer

Вы описываете много давления, установок и правил, которые вас заставляли делать. Вы вначале слушали маму, но со временем настолько это стало привычным, то теперь вы сами себе стали той строгой и требующей мамой. 
Это тема сепарации от мамы, а именно психологического отделения от него, чтобы начать жить так, как вы хотите, с учетом своих ценностей, желаний и приоритетов.
Поскольку вовремя это не произошло, то теперь нужна помощь и поддержка, чтобы пройти этот путь. И сделать это лучше всего в психотерапии.
Что такое сепарация и для чего она нужна написано тут, думаю будет полезно
https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-1-51zhemchug.html
https://upsihologa.com.ua/separaciya-ot-roditeley--chast-2-03zhemchug.html

Марія Радченко · Answer

Доброго вечора!

Те, як Ви себе почуваєте зараз - це прямий наслідок виховання Вас мамою в дитинстві. Психологам відомо, що надмірно строге, фанатично релігійне виховання, а також вимоги постійно відповідати очікуванням від дитини формують у неї невротичний стан психіки. Людина вже в дорослому віці може стикнутися з тим, що не має контакту з власними бажаннями та потребами, має труднощі з тим щоб робити вибір (продиктований власним бажаннями, а не минулим досвідом), а також не отримує задоволення від життя, бо робить все через "не хочу". Тут мова йде не про силу волі, а радше про нерозуміння власних кордонів та лімітів.
Ваша мама, радше за все, не вміла виховувати Вас по-іншому, і дуже ймовірно, що сама виховувалась в подібних умовах. Тому краще за все звернутися по допомогу до психолога, щоб відновити контакт з собою. За наявності інших проблем, наприклад нав'язливих думок або депресії, варто звернутися ще й до психіатра.

Віталій Вікторович Бондарчук · Answer

Доброї ночі)
Що хоче від Вас мама - для Вас більш-менш зрозуміло. Але саме зараз варто, без огляду на маму, зануритися в себе і почути, що хочу я.
Погане, хороше, безглузде, розумне, правильне, неправильне - неважливо.
Абстрагуватися в думках від мами і дозволити почути себе

Павел Леонидович Басанский · Answer

Здравствуйте!
Избавиться можно, пройдя курс психотерапии. По-другому - никак. Уж поверьте опыту.
Если бы все было так просто и психологические травмы исцелялись силой воли или какими-либо поступками или с помощью чтения специальной литературы...но увы.
Тем более, если родители, в Вашем случае это мама, явно нарциссического порядка, что заметно по Вашему описанию:
[quote]Мамина реація на ці 3 сфери або якщо я робила щось що не відповідало її очікуванням: (...) як ти могла? А чого ти не читала біблію? Я ж тобі казала не дивитись ці серіали? Ну чого ти не спиш? І далі казала про наслідки для здоров'я і мораль.
Емоції мами: злість, шок, смуток, жах, незадоволення, недовіра, розпач, зневіра, страх, образа.

Її емоції, її міміка для мене були страшними а коли вона ще щось говорила я просто завмирала від страху і вини[/quote]
Так обычно ведут себя именно родители-нарциссы, считающие себя во всем правыми и манипулирующие своими детьми с помощью вины и стыда. В моей статье:
ЯК ВИЗНАЧИТИ У СЕБЕ ЧИ ІНШИХ НАЯВНІСТЬ НАРЦИСИЧНОЇ ЧАСТИНИ?
https://upsihologa.com.ua/yak-viznachiti-u-sebe-nayavnist-narcisichno-05-02pavelbasan.html
это описано. Если это так, то Вы 100% имеете так называемую нарциссическую травму, некоторые проявления которой Вы и описали в своем вопросе.
Более подробно о нарциссической травме Вы можете почитать в статьях:
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ?
https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-21-02pavelbasan.html
ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЧИ ПЕРЕЖИЛИ ВИ В ДИТИНСТВІ НАРЦИСИЧНУ ТРАВМУ? ЧАСТИНА ДРУГА
https://upsihologa.com.ua/yak-zrozumiti--chi-perezhili-vi-v-ditinstvi-22-02pavelbasan.html

Володимир Анатолійович Тарасенко · Answer

Доброго дня, Катю!
Шкода, що з вами таке сталося - домінуюча, строга і занадто вимоглива мама, починаючи з дня вашого народження,  "поселилася" всередині вашої психіки і продовжує чинити тиск та погружує (!)
Це якщо фігурально змалювати цілісну картину для більш чіткого уявлення.

Ви питаєте [quote]Як позбутись того що якщо я щось не зроблю то мама мене насварить? Як позбутись ось цього внутрішнього тиску і робити все через силу?[/quote]
Знову-таки на тому ж символічному рівні - потрібно прибрати з себе "образ тієї мами" (тобто повернути його реальній особі - вашій мамі) і ВІДКРИТИ доступ до своєї власної природи(!) Тобто власних, рідних, можна сказати, бажань, потреб, суджень, почуттів і так далі.
В який спосіб це краще здійснити? Відповідь очевидна - в процесі психотерапії, тобто співпраці з психологом(!)

Щоправда, дещо ви зможете зробити і самостійно, але тільки дещо...
Наприклад, прислухатись до себе, відчути і визначити, що в мені від мами, а що, насправді, моє - властовості, погляди, переконання, життєві принципи тощо.
Скласти такий список, а потім розглянути уважно кожен, ставлячи собі питання - чи домопомагає він мені в житті, чи ні.
Якщо ні, то на який я можу його замінити. 
Ну, і, звісно, після заміни спробувати його перевірити на практиці.
Це лише одна вправа. А їх, між іншим, може бути багато.

Яна Дмитрівна Кузик · Answer

Доброго дня. 

Ви дуже ясно і чітко визначаєте, що для Вас є проблематичним, так добре рефлексуєте свої почуття та емоціїї які вбачаєте в матері, і це дуже гарні навички. Уявляю, наскільки не просто бути під таким зовнішнім і внутрішнім тиском постійно, наскільки це виснажує. 

Враховуючи, Вашу ясність стосовно свого питання, наважусь так само чітко допустити, що Ваше питання вирішується через роботу із емоціною, психологічною сепарацією від материнської фігури. Той вплив який залишається від неї, від Вашого дитячого досвіду і досі, і причиняє такий тиск і несвободу у власних діях. 

Проте, хочу зазначити, Ви намагались і раніше і зараз, цьому тиску протестувати. Засидження до пізна, переглядами серіалів чи певний бунтом в навчанні, і це не погано, але в діях в супереч теж мало свободи, і як Ви описали, це накладає провину. 

Звісно, корисно буде пропрацювати це з психологом, але Ви можете спробувати самостійно звернути увагу більше на свій стан. 
Наприклад, розмежувати для себе те, чому дотримання тих чи інших правил важливо для Вашої мами? І одразу чому воно необхідно/важливо для Вас? Розписати, продумати для себе максимально конкретно. Поставитись із цікавістю до того, а чому те чи інше треба робити, і чи дійсно треба, чи є в чому цінність для ВАс? Чи є справжня шкода для Вас? 
Тобто сформувати власну позицію і переконання стосовно цих правил. 
Далі, кроків багато і вони різні, але тут треба виходити вже з Вашого стану та готовності. Наприклад, у відмежуванні там де це зараз можливо. Не фізично, а саме про право робити інакше. Це може бути через оголошення того, що наприклад Ви собі дозволяєте дивитись те чи інше. Дозволяєте собі лягати тоді коли хочете, і не будете повертатись до маминого правила, бо Вам так зручніше. І т.д. 

Але рухатись важливо поступово, не тисніть на себе, адже тиску і так досить багато.

Оксана Юрьевна Селезнева · Answer

Вітаю.
«Зараз мені 24…»
Це Ваш фізіологічний вік, а на скільки Ви себе відчуваєте?
Коли читала Ваш лист, склалося таке враження, що писав підліток, а не доросла людина. Зовні,Ви самі живете ( тобто, самостійно вирішуєте побутові питання), працюєте ( прокормити себе в змозі), мабуть, робите достатньо речей з арсеналу дорослого, але в середині залишаєтесь маленькою дівчинкою, яка не може дати собі раду, тому що….дівчинка маленька. Для того, щоб « позбутися внутрішнього тиску», треба стати дорослою ( психологічно). Доросла людина сама вирішує , коли їй лягати спати, де й коли їй навчатися, для ЧОГО їй читати біблію. Бо це її життя та її відповідальність. І в цьому житті, якщо Ви дійсно, відчуваєте себе християнкою, на першому місці повинен бути Бог, а не мама. Й треба жити по заповідях Божих, мати свій власний досвід спілкування з Богом, а не через маму. Ви боїтеся більше засмутити її, а ніж Бога. То точно про віру?
Християни теж люди, вони проходять ті ж стадії життя, що й інші. Сепарація- одна з них. Дитина повинна відокремитися від батьків й жити своє життя. Й тут не має порушення заповіді «почитати» батьків, бо вона не означає слухати їх все життя, вона зовсім про інше. Ось для чого треба читати біблію та іншу духовну літературу, щоб знайти СВІЙ шлях спілкування з Богом, отримати власний досвід зростання в вірі. Бог дав людині волю, а Вас її позбавила власна мати. Але, Вам обирати: продовжувати жити по « заповідях» своєї мами, або йти в терапію та вчитися жити своє життя самостійно.

Дарія Андріївна Рудь · Answer

Ви дуже точно описали, як досвід дитинства перетворився на внутрішній контроль — тепер уже не мама сварить, а внутрішній голос, що змушує все робити "через силу". Це не ваша справжня мотивація, а захисна реакція, щоб уникнути уявного покарання.
Важливо поступово відділяти свої справжні бажання від нав’язаних "треба", вчитись діяти з внутрішнього вибору, а не страху. Якщо відчуватимете потребу в підтримці — я відкрита до консультації. Ви вже зробили важливий крок — почали усвідомлювати, що відбувається.

Авторизація

Пошук психолога або психотерапевта

Статті, огляди, словник та теми з психології

Тести для самопізнання та психологічні вікторини

Авторизація

Роблю все через силу, як позбутись?

Відповіді психологів