Як повідомити про розлучення батькам

Доброго дня, Alina!

розлучилися більше року тому, як правильно повідомити батькам та свекрам про розлучення так, що б зберегти їх нерви та здоров'я?

Цікаве питання ставите. В самому його формулюванні багато чого проявляється. Наприклад, ваша відповідальність і небажання завдати болю батькам.
Ще, напевно, наявність вагомих причин приховувати факт розлучення більше року. Навіть взятий на себе обов'язок повідомити про розставання свекрам, а не лише своїм батькам. До речі, чому з ними не може поспілкуватись на цю тему їх син?

Розкажіть, будь ласка, більш розлого про вашу ситуацію, тоді буде більше шансів дати вам грунтовну відповідь...

Були проблеми зі здоров'ям батьків і їм не можна було хвилюватися, зараз теж не можна, але придумувати кожен раз і тягнути далі вже немає сил і соромно...

Тобто ви увесь цей час щось вигадували, оберігаючи здоров'я батьків?
В такому випадку, можливо, вони вже здогадались, що ви з чоловіком вже не разом?

Обидва кроки - і розлучення, і повідомлення про нього рідним - відповідальні рішення. То що заважає узяти на себе відповідальність і повідомити все, як є? Тим більше, судячи з усього, ви в нормальному емоційному стані внаслідок розлучення, пережили той тяжкий період. Отже, дивлячись на вас, батьки зрозуміють, що ви не страждаєте.

Доброго дня!

А чому Ви думаєте, що повідомлення про розлучення нашкодить здоров'ю батьків? Чи були раніше випадки, коли батьки апелювали до свого стану здоров'я, коли Ви повідомляли щось неприємне для них? І чи притаманно Вам в інших випадках хвилюватися за те, яе батьки сприймуть якусь інформацію про Вас?
Тут більше не про розлучення і як повідомити, а про Вашу динаміку відносин з батьками, яка впливає на Вашу стратегію поведінки і ментальний стан зараз.

Доброго дня.

Ви переймаєтесь і турбуєтесь про стан батьків, і це зрозуміло ускладнює повідомлення таких нових. Але чим довше Ви вводите їх і оману, тим більш складно може бути для них це сприйняти спокійно.

Виберіть час, щоб було комфортно про це говорити. Можете підготувати текст завчасно, обравши правильні формулювання, зауваживши що Ви вже з цим впорались, які були причини та як це для Вас зараз. Можете включити і свою турботу про них, як причину відтягування та розповісти.

І важливо зауважити, чи дійсно це може їм так нашкодити? Тільки це стримувало Вас? І чи так завжди було з якимись неоднозначними новинами? Чи стосується тільки розлучення?

Не берите ответственность за то, как отреагируют и как обойдутся со своими переживаниями другие взрослые люди. Это их ответственность.

Здравствуйте!
Вы и так, похоже, знаете, как им сказать эту невеселую новость. Деликатно и НЕ открывая всего нелицеприятного.
Все остальное: ИХ реакция на это, ИХ чувства, мысли и слова от вас обоих точно!!! не зависят.
Это уже НЕ ваша ответственность.

Доброго дня.
Коли я читаю ваше повідомлення, в мені відгукується велика турбота, яку ви несете — про батьків, про їхнє здоров’я, про їхній спокій. І водночас я чую втому. Вже понад рік ви тримаєте в собі цю новину, знаходите способи не сказати зайвого, і це, схоже, забирає багато внутрішнього ресурсу.
Ви пишете, що «вже немає сил і соромно» — і я чую, як непросто вам бути між двох важливих речей: з одного боку — бажання не нашкодити батькам, а з іншого — потреба у правді, у полегшенні, у чесному контакті.
Я не знаю, як буде «правильно», але мені здається важливим, щоб ви не залишалися з цим тягарем наодинці. Можливо, зараз якраз настав момент подбати не лише про батьків, а й про себе — про своє здоров’я, спокій, про те, щоб дати собі право нести правду в той спосіб, який буде вам посильним.
Як вам бути з усвідомленням, що ви вже зробили дуже багато — з любові, турботи, страху — а тепер з’являється потреба в іншому кроці? І що це не про провину, а про те, що щось уже дозріло й більше не хоче жити в прихованості.