Upsihologa Logo
У психолога Українські психологи
Наживо:
Валентина Михайловна Жемчужникова
Валентина Михайловна Жемчужникова 5 годин тому: «Нет, с детьми недопустимы поцелуи в губы, трогания за попу, и другие подобные проявления. И вы вполне можете достаточно жестко пресечь это, сказав четко про то, что вам такое не н»
Алла Григорівна Веленко
Алла Григорівна Веленко 8 годин тому: «Доброго вечора. Насправді, адекватність в стосунках з рідними людьми цілком залежить від сприйняття самих стосунків. Те, що нормально для одних, для інших може сприйматися як неад»
Володимир Анатолійович Тарасенко
Володимир Анатолійович Тарасенко 11 годин тому: «Добрій день! цитата: «Очень сильное выгорание ,проблема с рутиной» Эх, знать бы истинные причины выгорания(!) Но как это сделать? В Вашем посте идет речь о многих фигурах, нагруж»
Питання від: nik64d Вік: 17

Залежність

З 12 років я почала завдавати собі порізи. Спочатку це були незначні, дрібні подряпини. Я ходила до психолога, але продовжувала шкодити своєму тілу. Потім я припинила терапію і на деякий час зупинилася, проте через рік все почалося знову.
Я почала різати себе глибше і частіше. Був період, коли я щодня розрізала певну частину тіла до м’яса — спочатку руку, потім стегна, ікри, поки не було пошкоджене майже все тіло. Я рвала собі волосся через агресію та страх. Часто приймала велику кількість таблеток у надії не прокинутися зранку. Одного разу, змішавши всі таблетки, які знайшла, я випила їх жменею. Відчуття було таке, ніби я була під наркотиками, але я вижила.
Я припинила завдавати собі шкоди, коли війна тривала вже рік. Але ще через рік помер мій батько. Я стримувалася так довго, як могла. Ми переїхали в новий будинок, який залишив сильний слід у моїй психіці. У перший же день, коли я опинилася там, все, що я пам’ятаю, — я сиділа у ванній з лезом у руці, а вже за секунду мої ноги були в ранах. Червоний відтінок крові змішався з водою, запах металу заповнив ванну кімнату. Все було ніби в тумані. Я кинула лезо, не розуміючи, як це сталося.
У мене були спроби самогубства, але мене завжди встигали врятувати. Зараз я не завдаю собі шкоди вже більше року, але кожного дня в голову лізуть думки про це. Я хочу бачити, як кров стікає по моєму тілу, як з’являються нові, глибші шрами. Я люблю їх. Я стараюся стримуватися, але не знаю, як довго ще зможу.
Також у мене є проблема з таблетками, можливо, через минуле. Коли я бачу будь-які пігулки — від головного болю, болю в животі чи навіть антибіотики — я автоматично приймаю 4-6 штук, навіть не знаючи чому.
...
Що означають ці оцінки?

Оцінки питань

Користувачі можуть голосувати за запитання, що сподобалися. Найкращі питання ми розміщуємо у спеціальній секції сайту.

Ви можете проголосувати за питання, якщо воно чимось вам сподобалося. Можливо, цікава тема, чи добре описана проблема, чи ви вважаєте, що відповіді психологів на поставлене питання корисно було б почитати багатьом іншим людям.

Якщо ви голосуєте за якесь питання, то посилання на нього пізніше може бути відображене на вашій особистій сторінці, у секції "Сподобалися питання". Ваші негативні оцінки ніде не відображаються.

У психологів на особистих сторінках запитання, що їм сподобалися, відображені не будуть.

Відповіді психологів

Дарія Андріївна Рудь — психолог
Івано-Франківськ ·
Добрий день. Дякую, що поділилися своїм досвідом. Те, через що ви пройшли — дуже непросто. У вашому тексті звучить багато болю, самотності, напруги й водночас сили — сили залишатися, говорити про це, стримуватись, навіть коли дуже важко.
Те, що думки про самопошкодження залишаються, а іноді виникають імпульсивні дії — свідчить про те, що внутрішній біль досі шукає виходу. Важливо не залишатися з цим наодинці. Ви вже багато робите для себе — навіть просто описати все це словами вимагає великої сміливості.
Я рекомендую звернутися до фахівця — психотерапевта, з яким ви зможете поступово досліджувати, що стоїть за цими імпульсами, знайти інші способи турботи про себе, ніж біль. Це можливо. І цей шлях не треба проходити самій.
Ви не самі. І ви заслуговуєте на допомогу — не тоді, коли стане "дуже погано", а вже зараз.
Бережіть себе.
...
Те, що ти проживаєш, дуже складно, і тобі потрібна підтримка і допомога. Важливо, щоб поруч з тобою була людина, яка знає про твій стан і може допомогти. Якщо мама не в курсі того що с тобою відбувається, варто знайти дорослого, якому ти можеш довіряти - це може бути твій родич, вчитель, шкільний психолог, соціальні служби твого міста, де теж працюють психологи.

Фізична шкода собі - це такий спосіб справитися з внутрішнім болем, але є інші методи, які не залишають слідів і не руйнують тіло. Варто знайти способи виражати свої емоції без самопошкодження - через творчість, спорт, письмо або навіть розмову з кимось, хто здатен підтримати.
...
Добрий вечір.
Чи працюєте ви з психіатром, приймаєте лікування? З ким ви зараз живете?
На яку допомогу ви очікуєте?

Відредаговано автором 23-03-2025 23:20:10

...
Це питання архівовано. Нові відповіді більше не приймаються.
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб відповісти.